Справа № 171/2147/18
2/171/165/19
19 червня 2019 року м. Апостолове Дніпропетровської області Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Чумак Т.А. за участю секретаря Жандарук В.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Кононенко О.В., відповідача ОСОБА_2 , представників відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , Зеленодольської міської ради, комунального підприємства «Зеленодольський міський водоканал», ОСОБА_2 про визнання приватизації квартири недійсною,
встановив:
22.10.2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 , Зеленодольської міської ради, комунального підприємства «Зеленодольський міський водоканал» про визнання приватизації квартири недійсною. В обґрунтування позовних вимог вказав, що він майже з дня народження зі своїми батьками весь час проживав в АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_7 , на його майно відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира, що розташована в АДРЕСА_1 . 13.01.2017 року позивач звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але нотаріусом йому повідомлено, що спірна квартира зареєстрована в порядку приватизації за ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Звернувшись до КП «Зеленодольський міський водоканал», він дізнався, що існує свідоцтво про реєстрацію квартири в порядку приватизації, яке було видано комунальним підприємством «Зеленодольське міське житло» 09.09.2008 року. На момент приватизації квартири він був прописаний у ній та проживав, але про приватизацію його ніхто не повідомив. Про порушення права позивач дізнався 24.02.2018 року. Вважає, що рішенням органу приватизації йому незаконно відмовлено у передачі у приватну власність частки спірної квартири, тому просить визнати незаконним та скасувати розпорядження та свідоцтво № 09.99-112-21042 від 09.09.2008 року, видане КП «Зеленодольське міське житло» як органом приватизації, про передачу в порядку приватизації ОСОБА_6 та ОСОБА_7 квартири, що розташована в АДРЕСА_1 , та скасувати державну реєстрацію права приватної власності на житло від 22.12.2008 року.
Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 23.10.2018 року за вказаною позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
19.11.2018 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_6 (а.с.35), в якому відповідач вказала, що позивач, який є її сином, з моменту народження весь час був прописаний та проживав в квартирі, що розташована в АДРЕСА_1 . На момент приватизації квартири - 09.09.2008 року - син проживав у вказаній квартирі. Також відповідач вказала, що батько позивача ОСОБА_7 наполіг, щоб приватизація квартири відбулася без сина - позивача у справі, тому про факт приватизації ні вона, ні її чоловік та батько позивача, позивачу нічого не повідомили. Так як вважає, що вона поступила неправильно, позбавивши сина права на приватизоване житло, позовні вимоги визнає та просить їх задовольнити.
22.11.2018 року до суду надійшло клопотання відповідача КП «Зеленодольський міський водоканал» (а.с.38), в якому зазначено, що відповідач позовні вимоги ОСОБА_5 не визнає, оскільки у справі на приватизацію квартири, що розташована в АДРЕСА_1 , наявна заява ОСОБА_5 на передачу права власності на квартиру його матері ОСОБА_6 , що свідчить про те, що позивач відмовився від своїх майнових прав.
28.11.2018 року відповідачем ОСОБА_6 подано пояснення до відзиву на позовну заяву (а.с.43-44). У поясненні до відзиву відповідач зазначила, що її син ОСОБА_5 заяву про передачу квартири на її користь не писав, таку заяву від імені сина написала вона, про факт приватизації квартири сину не було відомо. Також вказала, що заява від імені сина, яку надано відповідачем КП «Зеленодольський міський водоканал», не посвідчена нотаріально відповідно до вимог законодавства про приватизацію, її син до нотаріуса не звертався, начальник ЖЕП ОСОБА_8 не мав права завіряти підпис сина. Стверджує, що її син згоди на приватизацію спірної квартири не давав, а заяву від його імені вона написала сама, на підставі чого просить не брати до уваги вищевказану заяву від імені сина та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Апостолівського районного суду від 05.02.2019 року (а.с.92) до участі у справі у якості відповідача залучено ОСОБА_2 .
До судового засідання 19.06.2019 року позивач ОСОБА_5 , його представник адвокат Кононенко О.В. та відповідач ОСОБА_6 не прибули, про дату та час судового розгляду справи повідомлені належним чином.
18.12.2018 року відповідачем ОСОБА_6 подано заяву про підтримання позову та розгляд справи без її участі (а.с.58).
18.06.2019 року представником позивача адвокатом Кононенко О.В. подано заяву про підтримання позову та розгляд справи без його участі та участі позивача ОСОБА_5 (а.с.133).
В судовому засіданні представник Зеленодольської міської ради Мухін Д.М. позов не визнав та в обґрунтування заперечень зазначив, що вимоги ОСОБА_5 незаконні та необґрунтовані, позивач у 2008 році звертався до органу приватизації, яким було КП «Зеленодольське міське житло», із заявою про надання згоди на приватизацію квартири на користь своєї матері ОСОБА_6 та відмовився від участі у приватизації, що свідчить про відсутність порушення прав позивача. В матеріалах по приватизації є заява ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , почерк відповідача ОСОБА_6 та позивача ОСОБА_5 відрізняється, тому не має ніяких сумнівів щодо написання цих заяв різними особами, а не ОСОБА_6 . Також вказав, що посвідчення заяви до органу приватизації нотаріусом не передбачено діючим на час подання заяви законодавством. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник КП «Зеленодольський міський водоканал» Денисенко І.В. заперечив проти позову, посилаючись на те, що позивачу було відомо про здійснення приватизації спірної квартири, що підтверджується матеріалами справи щодо приватизації, де наявна заява позивача ОСОБА_5 про відмову від участі від приватизації. У вказаній заяві не має виправлень, підчисток тощо, тому вказана заява не викликає сумнівів у її достовірності. Оскільки приватизація квартири проведена відповідно до чинного законодавства і права позивача не були порушені, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала та показала, що позивач являється її рідним братом, відповідач ОСОБА_6 - мати, померлий ОСОБА_7 - батько. Вона та всі вказані особи проживали у квартирі, що розташована в АДРЕСА_1 . У 2008 році батьки повідомили їй та брату - позивачу у справі про те, що вони мають намір приватизувати квартиру на двох, а їй і брату запропонували виписатися з квартири. Батько пояснив таке рішення тим, що вона та позивач в подальшому матимуть можливість отримати державне житло та потім його приватизувати. Вона та позивач погодилися на таку пропозицію, після чого вона виписалася зі спірної квартири та зареєструвалася по АДРЕСА_2 , а позивач повинен був знятися з реєстрації та зареєструватися за місцем проживання батькового брата. Також батьки повідомили, що на приватизовану квартиру вони складуть заповіт на обох дітей. Тобто позивач добре був обізнаний про приватизацію квартири у 2008 році. Як відбувалася приватизація, вона не з'ясовувала, оскільки на той час у неї на утриманні перебувало двоє малолітніх дітей. У серпні 2017 року ОСОБА_7 помер. Оскільки батько склав заповіт на її ім'я, яким заповідав їй все належне йому майно, вона у встановлений законом строк звернулася до приватного нотаріуса Богомолова В.І. із заявою про прийняття спадщини. Через деякий час після звернення до нотаріуса з приводу оформлення спадкових прав вона дізналася, що заяву про прийняття спадщини подав позивач. З приводу спадщини між нею та братом виникла сварка, так як брат вимагав показати заповіт батька, а вона відмовила йому, після цього з братом вона не спілкується. У задоволенні позовних вимог просить відмовити, оскільки приватизація квартири відбулася відповідно до закону, позивач був обізнаний про приватизацію квартири батьками та надав свою згоду на це.
Суд, заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступне.
Позивач ОСОБА_5 згідно відомостей у паспорті на його ім'я був зареєстрований в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 з 19 липня 2007 року по 23 вересня 2008 року (а.с.8).
В судовому засіданні оглянуто матеріали щодо приватизації спірної квартири (а.с.136-142). Зі вказаних матеріалів встановлено, що 20.08.2008 року до керівника органу приватизації ОСОБА_9 звернулася ОСОБА_6 , що проживає по АДРЕСА_1 , із заявою про передачу у приватну власність квартири, яку вона займає разом з членами сім'ї на умовах найму на підставі ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду». Згідно вказаної заяви основником власником визначено ОСОБА_6 , заява підписана наймачем та повнолітнім членом сім'ї - ОСОБА_7 Підписи наймача та члена сім'ї посвідчено керівником ОСОБА_9 . Також в матеріалах наявна заява до КП «ЗГЖ» від ОСОБА_5 , вказаною заявою ОСОБА_5 надає згоду на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить його матері ОСОБА_6 , при цьому ОСОБА_5 не претендує на оформлення частини житлової площі і право власності на квартиру передає матері ОСОБА_6 Підпис ОСОБА_5 посвідчено ОСОБА_9 .
Згідно розпорядження органу приватизації № 112 від 09.09.2008 року, прийнятого на підставі заяви наймача квартири ОСОБА_6 про приватизацію квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вказана заява задоволена та прийнято рішення про передачу вказаної квартири у приватну спільну часткову власність та видачу «Свідоцтва на право власності на житло».
Зі Свідоцтва про право власності на житло, виданого КП «Зеленодольське міське житло» 09.09.2008 року на підставі розпорядження від 09.09.2008 року № 112, встановлено, що квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_6 - 31,98 кв.м - Ѕ частка, та члену сім'ї ОСОБА_7 - 31,98 кв.м - Ѕ частка.
З копії спадкової справи № 06/2018 року до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , направленої на запит суду приватним нотаріусом Апостолівського районного нотаріального округу Богомоловим В.І. (а.с.70-90), встановлено, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємицею майна ОСОБА_7 на підставі заповіту померлого від 16.11.2015 року є ОСОБА_2 , яка 13.01.2018 року звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Також зі вказаної спадкової справи встановлено, що 14.02.2018 року із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_5
Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань комунальне підприємство «Зеленодольське міське житло», засновником якого є Зеленодольська міська рада», директором - ОСОБА_9 , припинило свою діяльність 29.05.2012 року, правонаступником вказаного підприємства є комунальне підприємство «Зеленодольський міський водоканал» (а.с.12-19).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Згідно частини другої статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.
За змістом частини першої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.
Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках), або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.
Згідно частини другої статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.
Відповідно до Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 (далі - Положення), громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації.
Пунктом 18 Положення передбачено, що громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; довідка про склад сім'ї та займані приміщення; копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява - згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.
За змістом пункту 4 Положення передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється у приватну власність (спільну сумісну, спільну часткову) за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цих квартирах, кімнатах у комунальній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається житло.
На підставі досліджених в судовому засіданні доказів суд встановив, що позивач ОСОБА_5 був обізнаний про здійснення приватизації квартири АДРЕСА_4 , але не виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру, що підтверджується матеріалами справи щодо приватизації спірної квартири, згідно яких із заявою про приватизацію квартири до органу приватизації звернулися ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а позивач звернувся до вказаного органу із заявою про надання згоди на приватизацію квартири його матір'ю ОСОБА_6
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_5 не звертався із заявою про надання згоди на приватизацію квартири його матір'ю ОСОБА_6 до органу приватизації та що вказана заява написана та підписана не ним, а відповідачем ОСОБА_6
Ні позивач, ні представник позивача адвокат Кононенко О.В. клопотання про призначення почеркознавчої експертизи з метою встановлення обставини ОСОБА_5 чи ОСОБА_6 написано та підписану заяву від імені ОСОБА_5 не заявили, у судовому засіданні 22.03.2019 року адвокат Кононенко О.В. мотивував це визнанням позову відповідачем ОСОБА_6 .
Визнання позову відповідачем ОСОБА_6 позову суд не приймає до уваги, оскільки на підтвердження обставин визнання позову відповідачем в порушення вимог статей 81 та 83 ЦПК України не надано відповідні докази.
Таким чином, оскільки позивачем ОСОБА_5 та його представником адвокатом Кононенко О.В. не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, що є його процесуальним обов'язком відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України), крім того, доводи позивача спростовано в судовому засіданні наданими відповідачем КП «Зеленодольський міський водоканал» доказами, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання приватизації квартири недійсною. Оскільки вимоги щодо скасування державної реєстрації права приватної власності на житло від 22.12.2008 року є похідними від вимоги щодо визнання приватизації квартири недійсною, у задоволенні вказаної вимоги також слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у задоволенні позову на позивача. На підставі викладеного, суд вважає, що сплачений судовий збір слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст.10-13,81,259,263,265,268 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , Зеленодольської міської ради, комунального підприємства «Зеленодольський міський водоканал», ОСОБА_2 про визнання приватизації квартири недійсною відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Повне рішення складено 24 червня 2019 року о 09 годині.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Т.А.Чумак