Справа: № 200/2279/19
№ 2-а/200/396/19
24 червня 2019 року. Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська в складі: головуючого - судді Томаш В.І., при секретарі - Кубрак К.В., представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Кульбака С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області «про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення»,-
В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області «про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення»
В судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про залишення позову без розгляду в зв'язку з пропуском встановленого законом строку звернення до суду з дійсним позовом.
Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про залишення позову без розгляду.
Суд, вислухав думку сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої етапі 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа ді жалася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини 3 вказаної статті КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до частини 2 статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеною с трок) з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно - правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Тобто, приписи статті 289 КУпАП України, як і статті 286 КАС України, пов'язують початок перебігу строку на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення з моментом її прийняття, а не з моментом отримання. Відтак, строк на оскарження такої постанови спливає через десять днів з дня її прийняття уповноваженим органом.
Таким чином, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний десятиденний строк, який обчислюється з дня ухвалення постанови.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від ЗО січня 2018 року у справі №210/3915/17.
Рішенням Конституційного Суду України N 17-ри/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсязі конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Оскаржувана постанова прийнята відповідачем Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області 06 вересня 2018 року.
Позивач надав суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом. В обґрунтування заяви вказує, що нібито йому стало відомо про наявність оскаржуваної постанови лише 31.01.2019 при розгляді в Дніпропетровському окружному адміністративному суді справи № 160/7772/18 за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до ГОВ «Справжні фарби» про застосування заходів реагування.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб і службових осіб.
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про скасування оскаржуваної постанови.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого у справі № 160/1100/19 відмовлено у відкритті провадження у справі. Таку відмову суд мотивував тим, що розгляд таких категорій справ не належить до компетенції адміністративних судів.
З наданої Позивачем заяви про поновлення строку та причин, наведених позивачем у заяві, як підстав для поновлення десятиденного строку звернення до адміністративного суду, не вбачається підстав для визнання їх поважними та як наслідок, відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду.
Зокрема, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Слід звернути увагу на те, що невірне визначення Позивачем суду, якому належить розглядати справу про скасування постанови про адміністративне правопорушення не є непереборною обставиною, а отже не може визнаватись судом поважною причиною для поновлення встановленого КАС України строку на звернення до суду.
Отже, позивачем не було наведено об'єктивних підстав, які б унеможливили звернення його до суду в межах встановленого КАС України строку. Будь-яких інших обставин, які б свідчили, свідчать про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, позивачем не наведено, існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів ним не зазначено.
Відповідно до матеріалів справи Позивач дізнався про оскаржувану постанову 31.01.2019, отже строк на звернення до суду обчислювався з 01.02.2019 по 10.02.2019, а звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська вже поза межами строку позовної давності.
Відповідно до ч. З ст. 123 чинної редакції КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, наслідком пропущення процесуальних строків є залишення позовної заяви без розгляду.
Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою своєчасного виконання учасниками адміністративного судочинства передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно- правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесе добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Згідно пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
При вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду, суд звергає увагу на практику Європейського суду з прав людини. У справах Стаббігс та інші проти Великобританії" га "Девеер проти Бельгії" Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суде не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків па звернення до суде за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допусти ти судовий процес у безладний рух.
У рішенні Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина. її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За таких обставин, суд встановив, що Позивач належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об'єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду не надав, а тому, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 242, 244, 248, 250, 256, 286, 289, 294, 295 КАС України, суд ,
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області «про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення» - залишити без розгляду.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня з дня його проголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Бабушкінського
районного суду В.І.Томаш