Справа № 199/4198/19
(3/199/1683/19)
іменем України
25 червня 2019 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Щербина-Почтовик І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого у будинку АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 09.05.2019 року серія БР №264274, 09.05.2019 року о 14:11 годині на 471 км. Автодороги М-03 водій ОСОБА_1 керував т.з. Mercedes - Benz Sprinter 316 CDI державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (бліде обличчя, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей, поведінка, яка не відповідає дійсності), медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився в медичному закладі у лікаря нарколога за адресою вул. Шевченка 26 в м. Харків, ОНД. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, в розписці наданій суду виразив незгоду з складеним протоколом про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У зв'язку з цим слід зазначити, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Незважаючи на вимоги ч. 2 ст. 251 КУпАП та вказане рішення ЄСПЛ, яке згідно ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» обов'язкове і для працівників Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення, який визначає межі судового розгляду і є доказом у справі, суперечить іншим матеріалам справи про адміністративне правопорушення.
Так, за змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 09.05.2019 року серія БР №264274, 09.05.2019 року о 14:11 годині на 471 км. Автодороги М-03 водій ОСОБА_1 керував т.з. Mercedes - Benz Sprinter 316 CDI державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (бліде обличчя, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей, поведінка, яка не відповідає дійсності), медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння проводився в медичному закладі у лікаря нарколога за адресою вул. Шевченка 26 в м. Харків, ОНД. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів провадження, наявні докази мають розбіжності між собою та суперечливі відомості, оскільки поліцейським було складено даний протокол за підстави керування ОСОБА_1 автомобілем в стані наркотичного сп'яніння з посиланням на наявний у матеріалах провадження висновок нарколога від 09.05.2019 року №830, при цьому вказаний висновок містить дані, які свідчать, що у ОСОБА_1 за результатами лабораторних досліджень ознак наркотичного сп'яніння не виявлено.
Одночасно слід вказати, що поліцейським під час складання протоколу не було об'єктивно встановлено та зроблено висновку про те, чи перебуває ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння, а зазначено лише його особисту думку щодо наявності у останнього ознак наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим даний протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, так як складений з порушенням вимог ст. 251 КУпАП, в зв'язку з чим є недопустимим доказом, що унеможливлює притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі цього протоколу.
З урахуванням положень ч.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії, рішення від 30 травня 2013, заява №36673/04) та «Капелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) у випадку, коли викладена у протокол фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має право самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становити порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, суд позбавлений можливості змінити фабулу адміністративного правопорушення.
Оскільки згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, то усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про відсутність поставленого у вину працівником патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 284 КУпАП,
На підставі п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В. Щербина-Почтовик
25.06.2019