Справа № 199/9867/18
(2/199/118/19)
Іменем України
13.06.2019 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г., за участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду міста Дніпра цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, посилаючись на те, що 14 вересня 1996 року вона та відповідач зареєстрували шлюб, від якого сторони повнолітнього сина. Позивач зазначає, що спільне життя з відповідачем у неї не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними. Вважає, що подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу є неможливим, просить шлюб розірвати.
У судовому засіданні позивач просила позов задовольнити, підтвердила суду, що шлюбні стосунки та спільне проживання з відповідачем фактично припинені у серпні 2018 року. За період з часу подачі позову примирення не відбувалось, бо вважає його неможливим, та й відповідач будь-яких спроб не приймав до примирення.
Відповідач до суду не з'явився, надав чергову заяву про відкладення розгляду справи, проте, суд вважає причини неявки відповідача неповажними, оскільки направлення на додаткове дослідження і стаціонарне лікування не підтверджує неможливість явки в судове засідання. Крім того, суд приймає до уваги відзив відповідача, згідно якого останній позов не визнає, вважає, що в стосунках з позивачем криза, посилається на майнові претензії до позивача.
Вислухавши думку позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 14 вересня 1996 року, від якого сторони повнолітнього сина. Під час подружнього проживання у сторін виявились різні характери, погляди на шлюб та сім'ю, шлюбні відносини фактично припинені і шлюб носить формальний характер.
За таких обставин суд вважає, що сім'я розпалась та зберегти її неможливо.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Зважаючи на те, що розірвання шлюбу відповідає інтересам позивача, суд вважає, що позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Суд не приймає до уваги заперечення проти позову відповідача, викладені у відзиві, оскільки з часу подання позовної заяви 19.12.2018 року до моменту винесення рішення по справі, відповідач не вчиняв спроб до примирення, позивач вважає примирення неможливим за будь-яких обставин, а шлюб має ґрунтуватись на вільній згоді чоловіка та дружини. При цьому відповідач не позбавлений права звернення до суду з позовом про поділ майна подружжя у разі наявності спору між сторонами про таке.
Керуючись ст.ст. 104, 110 Сімейного Кодексу України, ст.ст.12,81, 133,144,263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська 14 вересня 1996 року, актовий запис № 581, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 704,80 грн.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги.
Суддя