Справа № 522/10507/19
Провадження № 2-о/522/398/19
21 червня 2019 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Донцова Д.Ю.,
при секретарі - Скибінській Є.С.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, -
До Приморського районного суду м. Одеси 20.06.2019 року надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживав по день смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник стверджує, що отримати свідоцтво про смерть вона не має можливості, оскільки отримані нею документи не підтверджують факт смерті особи на території України так як не відповідають вимогам законодавства України з оформлення свідоцтва про смерть.
Встановлення факту смерті сина заявнику необхідно для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, для подальшого виїзду за кордон її малолітнього онука, виїзд якого не можливий без дозволу батька або свідоцтва про його смерть.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.06.2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 21.06.2019 року.
В судове засідання заявник не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом запису актів громадянського стану Краснолуцького міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки 22.03.2017 року.
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження актовий запис зареєстровано 23.12.2009 року за №00007691152.
На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 суду надана копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Відділом запису актів громадянського стану Краснолуцького міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки від 18.12.2018 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Красний Луч ЛНР, про що 18.12.2018 року складено відповідний актовий запис №1754. Суд критично оцінює зазначений доказ та не сприймає його як допустимий доказ, отриманий у встановлений законом спосіб.
Окрім цього, на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 на території ЛНР в м. Красний Луч , вул. Орджонікідзе, буд. 17, надано копію лікарського свідоцтва про смерть № НОМЕР_3 , виданого 08.10.2018 року Краснолуцьким міським відділенням державної установи «Луганське республіканське бюро судово-медичної експертизи» ЛНР. Суд також критично оцінює зазначений доказ та не сприймає його як допустимий доказ, отриманий у встановлений законом спосіб.
02.11.2018 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області відмовлено у державній реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою для відмови є невідповідність лікарського свідоцтва про смерть умовам діючого законодавства України оскільки було видане на тимчасово окупованій території України.
Єдиними наявними документами, що підтверджують факт смерті ОСОБА_2 на території, непідконтрольній державній владі України, що відповідно до Постанови Верховної ради України від 17.03.2015 року № 254-УІІІ «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» одночасно є тимчасово окупованою територією України, є: лікарське свідоцтво про смерть № НОМЕР_3 , видане 08.10.2018 року Краснолуцьким міським відділенням державної установи «Луганське республіканське бюро судово-медичної експертизи» ЛНР та свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане Відділом запису актів громадянського стану Краснолуцького міського управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки.
Зі змісту ст. 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з п.5 ч.3ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що має юридичне значення.
Відповідно до ч.2ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
У абзаці першому п.13Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.
17.03.2015 року Верховною Радою України прийнято постанову «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями».
Постановою Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей» від 12.05.2016 року № 1351-VIII м. Красний Луч перейменовано на м. Хрустальний.
Враховуючи, що м. Хрустальний Луганської області відповідно до розпорядження №1085-р Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року, являється територією на якій здійснювалась антитерористична операція, тобто є територією, що непідконтрольна Україні, та приймаючи до уваги постанову Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17.03.2015 року, суд приходить до висновку, що до даних правовідносин підлягають застосування положення ст. 317 ЦПК України та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Згідно з ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і
свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Відповідно дост.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Стаття 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Згідно ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою. За приписами п. 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Мінюсту від 18.10.2000 № 52/5, підставою для державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII, який набрав чинності 27.04.2014 року, державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені в порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Разом з тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема,
зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території. Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.
У п. 2 ч. 1ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація смерті фізичної особи проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Враховуючи викладені обставини та наявні в справі докази, суд вважає доведеним факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживав по день смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 5, 76-80, 265, 259, 315-317, 319 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживав по день смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення підлягає негайному виконанню, його оскарження не зупиняє виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 24.06.2019 року.
Суддя Д.Ю. Донцов