18.02.10 Справа № 10/11-10.
Господарський суд Сумської області, у складі судді Малафеєвої І.В. при секретарі судового засідання Дябелко Т.М. розглянувши матеріали справи №10/11-10
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбуд», м. Суми
до відповідача: комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», м. Суми
про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії
За участю представників сторін:
від позивача: Дрига М.І.
від відповідача: Пономарьов І.О.
Суть спору: позивач просить визнати дійсним договір купівлі-продажу майна № б/н від 11.09.2003р. укладений між відкритим акціонерним товариством «Спецбуд», м. Суми та товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбуд», м. Суми; також визнати за позивачем право власності на нерухоме майно: склад 1981 р. вводу площею 195,8 кв.м.; побутові приміщення 1981 р. вводу площею 311,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Кіровоградська, 8 та зобов'язати відповідача вчинити дії по реєстрації прав власності на вище зазначене нерухоме майно.
Представник відповідача подав заперечення № 54/юр від 03.02.2010р. на позовну заяву, вважає себе неналежним відповідачем по справі, зазначаючи що він є суб'єктом владних повноважень, а тому даний спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
В судовому засіданні 18.02.2010 року позивачем подано доповнення до позовних вимог, в якому він додатково просить ще й визнати перепланування приміщень за адресою: м. Суми, вул. Кіровоградська, 8, такими, що відповідають будівельним нормам та чинному законодавству.
Розглянувши матеріали справи суд встановив:
11 вересня 2003 року між відкритим акціонерним товариством «Спецбуд» в особі керуючого санацією Полякова С.М. та товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбуд» укладено договір купівлі-продажу, згідно якого продавець - відкрите акціонерне товариство «Спецбуд» зобов'язався передати покупцю - товариству з обмеженою відповідальністю майно, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Кіровоградська, 8, а покупець, в свою чергу зобов'язаний прийняти зазначене майно і оплатити ціну згідно договору.
На виконання умов договору від 11.09.2003 року продавець - відкрите акціонерне товариство «Спецбуд» передало а покупець-товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбуд» прийняло майно згідно договору, про що свідчить акт приймання-передачі від 07.10.2003 року.
Позивач за умовами договору купівлі-продажу провів розрахунок з продавцем в повному обсязі. Також позивачем було на виконання умов договору прийнято по переводу робітників продавця та переоформлену земельну ділянку.
Таким чином відбулося повне виконання умов договору.
Разом з тим, суд вважає неправомірними і необґрунтованими вимоги позивача щодо визнання договору дійсним та визнання права власності на придбане майно.
Так, позивач просить визнати дійсним зазначений договір, посилаючись на відсутність його нотаріального посвідчення.
Згідно ст. 657 Цивільного кодексу України дійсно, договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Однак Цивільний кодекс України введено в дію з 01.01.2004 року, а договір купівлі-продажу укладений в вересні 2003 року. Таким чином, вимоги ст. 657 Цивільного кодексу України не можуть розповсюджуватись на цей правочин, а відповідної норми Цивільного кодексу України 1963 року, який діяв на той час, не містив. Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Отже, зазначений правочин є правомірним, виходячи із принципу презумпції його правомірності, визначеного цією нормою. Це ж стосується і підстав набуття права власності. Згідно ч.1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. На момент укладення договору діяла норма ст. 128 Цивільного кодексу України 1963 року, яка встановлювала, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в цій частині вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають: відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. В даному ж випадку договір є дійсним і право власності набуте позивачем відповідно до вимог діючого на момент укладення правочину законодавства.
Що стосується вимог про зобов'язання вчинити дії по реєстрації прав власності на нерухоме майно за товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбуд», що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Кіровоградська, 8, а саме: склад площею 195,8кв.м., побутові приміщення, площею 311,3 кв.м., суд погоджується з позицією відповідача.
Так, відповідно до ст.ст.7, 18, п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 року № 1952, п.п. 1.3., 2.1. «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом МЮУ від 07.02.2002 року № 7/5, зареєстрованого в МЮУ від 18.02.2002 року за № 157/6445, комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації здійснюють лише реєстрацію права власності на нерухоме майно на підставі правовстановлюючих документів (у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць).
Зазначене вище свідчить, що КП «Сумське міське БТІ» на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних із здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Таким чином БТІ в розумінні п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень.
Згідно п.3 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України окружним адміністративним судам підсудні спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Згідно п. 7 р. VII Прикінцевих перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, після набрання чинності цим Кодексом, заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, розглядається в порядку встановленому цим Кодексом.
Тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (спір не підлягає розгляду господарським судом)
Доповнення позивача фактично полягають у встановленні факту законності перепланування приміщень.
По-перше дане питання відноситься до компетенції міської ради відповідно до змісту ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і прийнятого рішення Сумської міської ради від 24.06.2009 року № 2732-МР «Про затвердження Порядку надання дозволу на перепланування та/або переобладнання житлових та нежитлових приміщень, в т.ч. зі зміною функціонального і цільового призначення, та визначення готовності до експлуатації і оформлення правовстановлюючих документів на приміщення, в яких проведено перепланування та/або переобладнання; оформлення правовстановлюючих документів на приміщення, в яких перепланування та/або переобладнання, в т.ч. зі зміною функціонального і цільового призначення, проведено самовільно».
Крім того, згідно ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери. Справи із встановлення юридичних фактів серед цього переліку відсутні і не підлягають вирішенню в господарських судах України, і в цій частині провадження у справі також підлягає припиненню на підставі п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В частині визнання дійсним договору купівлі-продажу майна № б/н від 11.09.2003р. укладений між відкритим акціонерним товариством «Спецбуд», м. Суми і товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбуд», м. Суми та визнання за позивачем права власності на нерухоме майно: склад 1981 р. вводу площею 195,8 кв.м.; побутові приміщення 1981 р. вводу площею 311,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Суми, вул. Кіровоградська, 8 в позові - відмовити.
2. В частині зобов'язання вчинити дії по реєстрації прав власності на нерухоме майно за товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбуд», що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Кіровоградська, 8, а саме: склад площею 195,8 кв.м., побутові приміщення, площею 311,3 кв.м. та визнання перепланування приміщень за адресою: м. Суми, вул. Кіровоградська, 8 такими, що відповідають будівельним нормам та чинному законодавству України - провадження у справі припинити.
СУДДЯ І.В. МАЛАФЕЄВА
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення підписано 22.02.2010 р
Суддя