15.02.10 Справа № 5/365-08нр.
За позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», м.Суми
про стягнення 226390 грн. 09 коп. Суддя Лугова Н.П.
Представники:
від позивача Нестерчук А.П., довіреність № 84/10 від 28.12.2009р.
від відповідача Приходько Д.В., довіреність № 317 від 25.02.2010р., Бондаренко Н.М.
У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Балясна В.С.
У судовому засіданні, що відбулося 21.12.2009р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 21.01.2010р., 21.01.2010р. було оголошено перерву 27.01.2010р., 27.01.2010р. розгляд справи було відкладено на 15.02.2010р.
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 226390 грн. 09 коп. пені за несвоєчасну оплату спожитого газу за період з 25.01.2008р. по 25.07.2008р. згідно укладеного між сторонами договору на постачання природного газу виключно для надання послуг населенню з опалення та гарячого водопостачання № 06/06-1690-ТЕ-29 від 29.12.2006р.
Відповідач подав заяву про відстрочку виконання рішення по справі № 5/365-08 від 23.10.2008р. у відповідності до якого з ТОВ «Сумитеплоенерго» було стягнуто заборгованість в сумі 2 073 245,26 грн., 226 390 грн. 00 коп. пені, 840 689 грн. 62 коп. інфляційних збитків та 100 483 грн. 20 коп. річних.
25.01.2010р. відповідач по справі подав доповнення до заяви про відстрочку виконання рішення у відповідності до вимог якого просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Сумської області від 23.10.2008р. по справі № 5/365-08 в частині стягнення 226390,09 грн. пені, 840689,62 грн. інфляційних збитків та 100483,20 грн. річних до 01.01.2011р.
В обґрунтування вимог викладених у заяві про відстрочку відповідач посилається на те, що ним не було своєчасно виконано рішення суду від 23.10.2008р. по справі № 5/365-08 в зв»язку зі складною фінансовою ситуацією, що склалася на підприємстві ТОВ «Сумитеплоенерго», а саме, наявністю значного боргу перед підприємствами, які є виконавцями робіт і постачальниками сировини, що використовується в технологічному режимі (виробництво теплової енергії і гарячої води).
Також, як вказує у заяві відповідач ТОВ «Сумитеплоенерго» в добровільно сплатило 2073245,26 грн. суму заборгованості, що підтверджується платіжним дорученням № 55 від 15.10.2008р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне:
29.12.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання природного газу виключно для надання послуг населенню з опалення та гарячого водопостачання № 06/06-1690-ТЕ-29, згідно з умовами якого позивач зобов»язався передати у власність відповідача , а останній в свою чергу - прийняти та оплатити природний газ на умовах даного договору.
При цьому, приймання - передача газу, поставленого постачальником покупцю оформлюється актами приймання - передачі газу, в яких зазначаються фактичні обсяги спожитого та транспортованого газу і які є підставою для остаточних розрахунків.
Відповідно до актів приймання - передачі природного газ (стор. 34 - 45), позивачем було надано та отримано відповідачем природний газ на загальну суму 41517338,29 грн.
Однак, відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов»язання щодо своєчасної та повної оплати поставленого природного газу внаслідок чого за ним утворилася заборгованість на загальну суму 2073245,26 грн.
Слід зазначити, що згідно матеріалів справи № 5/365-08 (суддею Гудим В.Д.) було прийнято рішення від 23.10.2008р., яким було повністю задоволено позовні вимоги ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» про стягнення з відповідача 2073245,26 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2009р. рішення господарського суду Сумської області від 23.10.2008р. було залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2009р. касаційну скаргу ТОВ «Сумитеплоенерго» було частково задоволено, а рішення господарського суду Сумської області від 23.10.2008р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2009р. по справі № 5/365-08 було скасовано в частині стягнення грошової суми пені у розмірі 226390,09 грн., а справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області, в іншій частині вищевказані судові рішення залишені без змін.
Таким чином, вимогами позивача є стягнення 226 390 грн. 00 коп. - сума пені за прострочку виконання зобов»язання.
Слід зазначити, що згідно з п.6.1 договору, оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця, а подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 10 числа наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано. Дана стаття за своєю природою має диспозитивний характер.
Згідно ст. 6 ЦК України, господарюючим суб»єктам надається право вибору: використати вже існуючі норми законодавства для регламентації своїх стосунків або встановити на власний розсуд положення для врегулювання відносин у сфері господарювання.
Умовами договору передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати у строки визначені у п.6.1. договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Зокрема, у відповідності до п.7.5 договору, неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.
Крім того, сторони вільні у визначенні умов договору та мають право визначити порядок та термін протягом якого здійснюється нарахування пені.
Як свідчать матеріали справи, позивач здійснив нарахування пені за період з 25.01.2008р. по 25.07.2008р.
Розмір простроченого платежу за зазначений період склав 2073245,26 грн., при тому, що прострочено оплату за 182 дні.
Таким чином, права позивача щодо стягнення з відповідача пені за період з 25.01.2008р. по 25.07.2008р. в сумі 226 390 грн. 09 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині, які визнані відповідачем, є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.
Щодо заяви відповідача про надання відстрочки виконання рішення по справі № 5/365-08 в частині стягнення 226390,09 грн. пені, 840689,62 грн. інфляційних збитків та 100483,20 грн. річних до 01.01.2011р. суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 121 ГПК України, господарський суд має право надати відстрочку виконання рішення у виняткових випадках та при наявності обставини, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.
Виходячи зі змісту даної норми, необхідною умовою для надання відстрочки виконання рішення суду є наявність виняткових обставин.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду необхідно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України та ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Заперечуючи проти надання відповідачеві відстрочки виконання рішення позивач посилається на значний розмір заборгованості позивача перед НАК «Нафтогаз України» за спожитий природний газ, що становить більше 11 млрд. 714 тис. грн.
Проте, вказану заборгованість ДК «Газ України» зобов»язана сплачувати незалежно від рівня розрахунків своїх контрагентів. Також, позивач вказує на те, що невиконання своїх грошових зобов»язань за отриманий природний газ перед НАК «Нафтогаз України» в подальшому призведе до невиконання грошових зобов»язань перед іноземними постачальниками, що може призвести до зупинення постачання природного газу на територію України.
Так, наявність заборгованості перед відповідачем інших осіб, тяжкий фінансовий стан за змістом ст. 121 ГПК України не є підставою для відстрочення виконання рішення.
Враховуючи, що відповідач здійснює господарську діяльність та отримує за її результатами певний прибуток, а також, те, що в разі відстрочення судом даного рішення, може значно погіршитися фінансовий стан позивача, суд відмовляє відповідачеві у задоволенні заяви про надання відстрочки виконання рішення по даній справі.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2 263 грн. 90 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40030, м.Суми, вул.2-га Залізнична,10, код 33698892) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, код 31301827) 226 390 грн. 09 коп. пені; судові витрати: 2 263 грн. 90 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відмовити у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення в частині стягнення 226390,09 грн. пені, 840689,62 грн. інфляційних збитків та 100483,20 грн. річних.
Суддя