18.02.10 Справа № 17/18-10.
За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми
до відповідача: Виконавчого комітету Сумської міської ради, м. Суми
про визнання права власності
Суддя КОВАЛЕНКО О.В.
Представники:
Від позивача: не з'явився.
Від відповідача: не з'явився.
У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.
СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд визнати такими, що відповідають вимогам державних архітектурно-будівельних норм самочинно переплановані (переплановані) приміщення та збудовані добудови до магазину літ. «А-І», який складається з приміщення №1 площею 26,5 кв.м., приміщення №2, площею 20,1 кв.м., приміщення №3, площею 2,0 кв.м., приміщення №4 площею 1,8 кв.м., приміщення №5, площею 119,9 кв.м., приміщення №6, площею 8,0 кв.м., приміщення №7, площею 8,2 кв.м., прибудови «а1», яка складається з приміщення №8 площею 128,7 кв.м.; прибудови «а», яка складається з приміщення №9 площею 104,8 кв.м.; прибудови «а2», яка складається з приміщення №10 площею 44,7 кв.м. та приміщення №11 площею 2,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2. Крім того, просить суд визнати за ним право власності на самочинно переплановані (переобладнані) приміщення та збудовані добудови до магазину літ. «А-І», який складається з приміщення №1 площею 26,5 кв.м., приміщення №2, площею 20,1 кв.м., приміщення №3, площею 2,0 кв.м., приміщення №4 площею 1,8 кв.м., приміщення №5, площею 119,9 кв.м., приміщення №6, площею 8,0 кв.м., приміщення №7, площею 8,2 кв.м., прибудови «а1», яка складається з приміщення №8 площею 128,7 кв.м.; прибудови «а», яка складається з приміщення №9 площею 104,8 кв.м.; прибудови «а2», яка складається з приміщення №10 площею 44,7 кв.м. та приміщення №11 площею 2,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд встановив:
На підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 04.06.2002 р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 набув у власність нежитлові приміщення, серед яких і приміщення магазину-павільону по АДРЕСА_2, площею 142,1 кв.м.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що під час здійснення господарської діяльності ним самочинно було виконане перепланування (переобладнання) нежитлового приміщення та збудовані добудови до магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а саме: в магазині літ. «А-І», який складається з приміщення №1 площею 26,5 кв.м., приміщення №2 площею 20,1 кв.м., приміщення №3 площею 2,0 кв.м., приміщення №4 площею 1,8 кв.м., приміщення №5 площею 119,9 кв.м., приміщення №6 площею 8,0 кв.м., приміщення №7 площею 8,2 кв.м.; збудовано прибудову «а1», яка складається з приміщення №8 площею 128,7 кв.м.; збудовано прибудову «а», яка складається з приміщення №9 площею 104,8 кв.м.; збудовано прибудову «а2», яка складається з приміщення №10 площею 44,7 кв.м. та приміщення №11 площею 2,8 кв.м., але акт про закінчення будівництва та введення в експлуатацію відсутній. Крім того, в результаті самочинного перепланування (переобладнання) приміщень їх площа становить 467,5 кв.м. у зв'язку з викладеними обставинами позивач позбавлений права зареєструвати право власності на вказані приміщення.
З Висновку №1436 спеціаліста-будівельника від 16.09.2009 р., який міститься в матеріалах справи, вбачається, що самовільно виконане перепланування (переобладнання) приміщень та збудовані прибудови магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, не суперечать державним будівельним нормам України.
Крім того, судом встановлено, що відповідно до листа Сумської міської санітарно-епідеміологічної станції від 10.09.2008 р. №2947 «Про узгодження ескізного проекту» санітарно-епідеміологічна станція не заперечує проти прибудови приміщень до магазину по АДРЕСА_2, згідно ескізного проекту..
Земельна ділянка, на якій розташований спірний об'єкт нерухомості, перебуває в користуванні позивача на підставі Договору оренди земельної ділянки від 25.11.2003 року.
Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.
Здійснення права власності регламентується приписами ст. 319 ЦК України, якою, в тому числі, передбачено наступне:
- власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд;
- власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону;
- при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства;
- усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, а право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набутті права власності не встановлена судом.
Згідно вимог ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане особою, яка здійснила самочинне будівництво, якщо це не порушує прав інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа, має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а ч. 2 вказаної статті ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено визнання права.
Ч. 1 ст. 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У відповідності до п.5 Листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» вказано, що судовий захист права власності та майнових інтересів власників - осіб, названих у статті 1 АПК (далі-підприємства і організації), здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності підприємств і організацій, зокрема визнання недійсними актами державних та інших органів, що порушують майнові та охоронювані законом інтереси підприємств і організацій.
Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється у відповідності до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказам Міністерства юстиції від 07 лютого 2002 року № 7/5, відповідно до якого така державна реєстрація прав власності здійснюється на підставі правовстановлювальних документів. У відповідності до листа Міністерства юстиції України від 19.10.2007 року № 19-39-827, саме рішення суду є правовстановлювальним документом у разі визнання права власності судом, та саме рішення суду подається для державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, при цьому документи, що підтверджують прийняття нерухомого майна до експлуатації, не вимагаються.
Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується факт знаходження нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, а саме: магазину літ. «А-І», який складається з приміщення №1 площею 26,5 кв.м., приміщення №2, площею 20,1 кв.м., приміщення №3, площею 2,0 кв.м., приміщення №4 площею 1,8 кв.м., приміщення №5, площею 119,9 кв.м., приміщення №6, площею 8,0 кв.м., приміщення №7, площею 8,2 кв.м., прибудови «а1», яка складається з приміщення №8 площею 128,7 кв.м.; прибудови «а», яка складається з приміщення №9 площею 104,8 кв.м.; прибудови «а2», яка складається з приміщення №10 площею 44,7 кв.м. та приміщення №11 площею 2,8 кв.м., у власності позивача, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 44-49 ГПК України судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (40024, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, а саме: самочинно переплановані (переобладнані) приміщення та збудовані добудови до магазину літ. «А-І», який складається з приміщення №1 площею 26,5 кв.м., приміщення №2, площею 20,1 кв.м., приміщення №3, площею 2,0 кв.м., приміщення №4 площею 1,8 кв.м., приміщення №5, площею 119,9 кв.м., приміщення №6, площею 8,0 кв.м., приміщення №7, площею 8,2 кв.м., прибудови «а1», яка складається з приміщення №8 площею 128,7 кв.м.; прибудови «а», яка складається з приміщення №9 площею 104,8 кв.м.; прибудови «а2», яка складається з приміщення №10 площею 44,7 кв.м. та приміщення №11 площею 2,8 кв.м.
Визнати такими, що відповідають вимогам державних архітектурно-будівельних норм самочинно переплановані (переплановані) приміщення та збудовані добудови до магазину літ. «А-І», який складається з приміщення №1 площею 26,5 кв.м., приміщення №2, площею 20,1 кв.м., приміщення №3, площею 2,0 кв.м., приміщення №4 площею 1,8 кв.м., приміщення №5, площею 119,9 кв.м., приміщення №6, площею 8,0 кв.м., приміщення №7, площею 8,2 кв.м., прибудови «а1», яка складається з приміщення №8 площею 128,7 кв.м.; прибудови «а», яка складається з приміщення №9 площею 104,8 кв.м.; прибудови «а2», яка складається з приміщення №10 площею 44,7 кв.м. та приміщення №11 площею 2,8 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2
Суддя