№ 2-а-8611- 2009 року
13 січня 2010 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Воробйової І.В., при секретарі Черкай С.М., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області про визнання бездіяльністю невиплату та стягнення підвищення до пенсії як дитині війни, -
ОСОБА_1 21.01.2009 р. звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську ( надалі УПФУ) Донецької області про визнання бездіяльністю відповідача невиплату соціальної надбавки як дитині війни та стягнення підвищення до пенсії як дитині війни за 2006-2007 роки у розмірі 2733 грн. 30 коп., в якому зазначила, що має статус " дитини війни", у зв'язку з чим у відповідності до ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, оскільки, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. " 1-29/2007 положення статті 71 Закону України " Про державний бюджет на 2007 рік" , якими була зупинена дія статті 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" ,визнані таким, що не відповідають Конституції. Відповідач зазначену доплату не нараховував та не виплачував. Позивач просить визнати бездіяльністю відповідача невиплату соціальної надбавки як дитині війни та стягнути з останнього на її користь не отриману соціальну надбавку як дитині війни за 2006-2007 роки у розмірі 2773,30 грн.
В судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги і просила їх задовольнити, дала пояснення, аналогічні викладеному у позові. Також пояснила, що раніше не зверталася до суду за захистом своїх прав, оскільки, необізнана у законодавстві і тільки зараз дізналася про порушення своїх прав.
Відповідач, який був належним чином повідомлений про час розгляду справи , в судове засідання не з,явився, надав суду заяву, зазначивши, що позов не визнає, та просить розглянути справу у його відсутність, надавши письмові заперечення. В обґрунтування заперечень представник відповідача посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених ст.6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" , Кабінетом Міністрів України у 2006 р. не було зроблено. Законом України " Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст. 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" була призупинена, тому, незважаючи на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. " 1-29/2007 , яким визнані неконституційним п.12 ст.71 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік", видатки на підвищення дітям війни не передбачено, як і не визначено, за рахунок яких коштів і джерел , в якому порядку, який чином обчислювати вказаний розмір. Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який визнано у подальшому неконституційним. Також, відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, який передбачено ст. 99 КАС України, та який був пропущений позивачем без поважних причин: просить в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, враховуючи думку відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. № 2195-1У, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни ( 2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії осіб із статусом дитина війни Таким чином на позивача повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України « Про соціальний захист дітей війни».
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Артемівську, що підтверджується пенсійним посвідченням з відповідною відміткою та довідкою відповідача.
Згідно довідки відповідача у 2006-2007 роках позивачу надбавка по категорії «Діти війни» не виплачувалась.
Відповідно до ст.6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р., що набув чинності 01 січня 2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст.7 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. № 3235-1У " Про державний бюджет України на 2006 рік" (п.17 ст.77).
Законом України " Про внесення змін до ЗУ " Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 р. № 3367-1У, який набув чинності з 2 квітня 2006 р., п.17 ст.77 ЗУ " Про державний бюджет України на 2006 рік" було виключено, статтю 110 було викладено в наступній редакції: " Установити , що пільги дітям війни , передбачені абзацом сьомим статті 5 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни", запроваджується з 1 січня 2006 року, а статтею 6- у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку. визначеному КМУ за погодженням з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету". Пори цьому, Порядок надання пільг, передбачених ст.6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" , у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було.
Враховуючи, що положення зазначених норм ЗУ " Про Державний бюджет України на 2006 рік" Конституційним Судом України до дійсного часу не визнані неконституційними, тому, у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році, і тому , в задоволенні вимог за 2006 рік слід відмовити.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гаранта" від 5 жовтня 2000 року № 2017-Ш, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Пунктом 12 статті 71 ЗУ " Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2007 рік з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія ЗУ " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 положення пункту 12 статті 71 ЗУ " Про Державний бюджет України на 2007 рік" , якими була зупинена дія статті 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни", визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином, положення статті 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком , були чинними лише з 09 липня 2007 р., тобто, з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, по 31 грудня 2007 р.
Відповідно до ст.62 ЗУ " Про державний бюджет України на 2007 рік" та абзацу першого ч.1 ст.28 ЗУ " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у 2007 р. діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 січня 2007 р.-380 грн.; з 1 квітня-410,06 грн.; з 1 жовтня-415,11 грн.
Таким чином, за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Між тим, згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідно до ст. 57 Конституції України всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян, обов'язково підлягають оприлюдненню.
Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 офіційно оприлюднене в Офіційному віснику України ,2007, № 52, 27.07.2007 р. Таким чином, позивач повинна була дізнатися , що її право на отримання щомісячної державної допомоги у 2007 році порушено саме з моменту оприлюднення зазначеного рішення Конституційного Суду України. Також позивачка про порушення свого права, якщо вона вважає його порушеним,повинна була дізнатися при виплаті їй відповідачем щомісячної пенсії.
Судом не приймаються до уваги доводи позивача про те, що вона юридично необізнана людина, оскільки закони, інші нормативно-правові акти, судові рішення є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини.
У зв'язку з тим, що позивач звернулася до суду за захистом свої прав лише 21.01.2009 р., тобто, позивачем пропущено річний строк звернення до суду з вищезазначеними вимогами, клопотання про поновлення цього строку позивачем не заявлено,незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду і судом не встановлено поважних причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні вимог у зв'язку з пропуском річного строку звернення до суду без поважних причин.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст.46 ЗУ " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження. Статтею 6 вказаного Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватися як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Керуючись ст.ст. 2,8,9, 10, 17-20, 69-72,86, 94, 99,100,158-163, 167,185, 186,254 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області про визнання бездіяльністю невиплату та стягнення підвищення до пенсії як дитині війни відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя :