16.02.10 Справа №АС10/416-07.
Господарський суд Сумської області у складі:
Головуючого судді Малафеєвої І. В.
Судді Лугова Н.П.
Левченко П.І.
розглянувши справу
за позовом відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми
до відповідача Державної податкової адміністрації в Сумській області
про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
від позивача : Демченко О.О.
від відповідача: Аргунова О.О., Моїсеєнко Ю.М.
Прокурор: Яковенко В.В.
За участю секретаря судового засідання Дябелко Т.М.
Суть спору: позивач просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000832320/0/16 від 16.07.2007 року.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, своє податкове повідомлення-рішення вважає законним та обґрунтованим.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне.
Оспорюване рішення прийняте на підставі акту № 73/23-606/05766356 від 05.07.2007 року про результати виїзної позапланової перевірки відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг» за період з 1 січня 2003 року по 1 січня 2007 року.
В ході перевірки було встановлено, що в перевіряємому періоді відкрите акціонерне товариство «Сумихімпром» мало взаєморозрахунки з товариством з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг».
Згідно наданих для перевірки документів відкритим акціонерним товариством «Сухімпром» було укладено з товариством з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг» договір № 01-07-04 постачання природного газу від 24.05.2004 року, відповідно якому товариство з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг» (постачальник) поставляє, а відкрите акціонерне товариство «Сумихімпром» (покупець) приймає й оплачує природний газ згідно поданих заявок.
До цього договору укладались додаткові угоди №№ 1-4 від 29.06.2004 року, від 26.07.2007 року, від 25.08.2004 року, від 27.05.2004 року, від 23.09.2004 року, якими були визначені конкретні об'єми та строки постачання природного газу.
Відкрите акціонерне товариство «Сумихімпром» отримало від товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг» податкові накладні:
· податкова накладна товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг» № 171 від 30.06.2004 року на суму 378000,00 грн. (ПДВ 63000,00 грн.);
· податкова накладна товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг» № 215 від 29.07.2004 року на суму 875000,00 грн. (ПДВ 145833,33 грн.);
· податкова накладна товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг» № 232 від 31.08.2004 року на суму 1390680,00 грн. (ПДВ 231780,00 грн.);
· податкова накладна товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг» № 279 від 28.09.2004 року на суму 942100,00 грн. (ПДВ 157016,67 грн.);
· податкова накладна товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг» № 324 від 31.10.2004 року на суму 1061460,00 грн. (ПДВ 176910,00 грн.).
Відповідні суми податку на додану вартість були включені до податкового кредиту в липні та вересні 2004 року.
Суд погоджується з висновками податкового органу про неправомірність такого включення, виходячи з наступного.
Постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 року були визнанні недійсними установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг», статут з дати державної реєстрації, тобто з 25.09.2003 року; реєстрацію даного товариства платником податку на додану вартість , свідоцтво № 02385599 з дати його реєстрації, тобто з 29.09.2003 року, реєстрацію товариства як платника податків з дати його реєстрації в податковому органі з 26.09.2003 року.
Камінь-Каширським районним судом встановлено, що Смілий Олександр Олександрович і Попович Богдан Юрійович, які є власниками - учасниками товариства в присутності нотаріуса підписали статут і інші документи про реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю з метою отримання винагороди від незнайомих осіб, на що позивач - директор Смілий Олександр Олександрович погодився у зв'язку з скрутним матеріальним становищем. Після підписання реєстраційних документів до подальшої діяльності товариства він жодного відношення не мав, ніякого майна, грошових внесків в його статутний фонд не вносив, ніяких цивільно-правових угод в якості деректора не укладав.
Таким чином, судом встановлено, що директор товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг» не укладав угод, тобто підприємство не мало і не могло реалізовувати господарську компетенцію. Отже Смілий О.О. не мав на меті створення та діяльності вказаного підприємства.
Дані обставини свідчать про те, що у господарських операціях з відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром» від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг» діяла особа, яка не могла мати законних повноважень на здійснення вказаних операцій та підписання будь-яких документів, зокрема податкових накладних.
Відповідно до норм ч. 4ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Так, постанова Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22.05.2008 року свідчить про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України Смілим О.О., засновником і директором товариства з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг», контрагента відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» згідно договорів постачання природного газу № 01-07-04 від 24.05.2004 року та додаткових угод до нього.
Згідно вимог п.п.7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168-ВР право на нарахування податку на надання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.
Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником падатку-продавцем визначено п.п. 7.2.1. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Порядок заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037, передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (пункт 6); усі складені примірники накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюється печаткою такого платника податку-продавця (п.18).
Пунктом 2 вказаного Порядку № 165 передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.
Згідно п. 5 Порядку № 165 податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано у п. 2 даного Порядку.
Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168 не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними.
За таких обставин податкові накладні, видані товариством з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг», реєстрацію якого з 29.09.2003 року визнано недійсною, не відповідають вимогам, встановленим законодавством, а тому не можуть бути підставою на підтвердження права позивача відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» на віднесення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даним господарським операціям.
Посилання позивача на те, що по пов'язаній справі № АС 2/475-07 закриваючи провадження, Харківський апеляційний адміністративний суд дійшов висновків про відсутність підстав вважати недійсними укладені угоди між відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром» та товариством з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг», а постановою Ковпаківського районного суду по кримінальній справі 3 4-642/2007 від 30.10.2007 року при закритті кримінальної справи відносно посадових осіб відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» було встановлено, що посадові особи позивача при укладенні угод з товариством з обмеженою відповідальністю «Енергохолдинг» не порушували чинне податкове законодавство та не мали на меті ухилення від сплати податків не можуть бути взяті до уваги, оскільки йдеться не про оцінку певного правочину в межах цивільно-правового поля або наявності дій, які переслідуються у кримінальному порядку, а про конкретні вимоги податкового законодавства для визначення права на податковий кредит. А саме ці норми порушені при здійсненні господарської операції, про яку йдеться.
Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги неправомірні, необґрунтовані і не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволенні адміністративного позову - відмовити
2. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
3. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА
СУДДІ Н.П.ЛУГОВА
П.І. ЛЕВЧЕНКО
В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Повний текст постанови підписаний 17.02.2010 р.
Суддя