Іменем України
25.02.2010 справа № 5020-9/481
За позовом ОСОБА_1 (99002, АДРЕСА_1)
до ОСОБА_2 (АДРЕСА_3,
ОСОБА_3 (99055, АДРЕСА_2),
Товариства з обмеженою відповідальністю “Севастопольський депозитарій” (99001, м. Севастополь, вул. Брестська, 18-А)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Закрите акціонерне товариство “Магазин №74” (99016, м. Севастополь, вул. Богданова, 46)
про переведення прав покупця за договором купівлі-продажу цінних паперів,
Суддя Рибіна С.А.
За участю представників:
позивача - ОСОБА_4, довіреність б/н від 11.11.2009;
відповідача (ОСОБА_2) - не з'явився;
відповідача (ОСОБА_3) - ОСОБА_5, довіреність б/н від 08.08.2008;
відповідача (ТОВ “Севастопольський депозитарій”) - не з'явився;
третьої особи - Москаленко О.С. довіреність №7 від 11.01.2010.
Суть спору: ОСОБА_1 звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю “Севастопольський депозитарій”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Закрите акціонерне товариство “Магазин №74”, про переведення прав покупця на 23 простих іменних акцій ЗАТ “Магазин № 74” за договором купівлі-продажу цінних паперів № Б 105 від 19.11.2007, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.11.2007 між ТОВ “Севастопольський депозитарій”, яке діяло від імені та за дорученням акціонера ЗАТ “Магазин № 74” ОСОБА_2, та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів -простих іменних акцій ЗАТ “Магазин № 74”. Позивач зазначає, що вона є акціонером ЗАТ “Магазин № 74”, тому, у разі наміру акціонера ОСОБА_2 продати належні їй акції, до неї та інших акціонерів товариства або самого товариства мала бути пропозиція про купівлю акцій, чого фактично не було зроблено. Таким чином, позивач вважає, що були порушені її переважні права на придбання акцій та порушені вимоги чинної на момент вчинення угоди статті 81 Господарського кодексу України.
ОСОБА_7 вважає, що на неї підлягають переведенню права і обов'язки покупця на 23 акції -пропорційно загальній кількості акцій, власником яких вона була на момент укладення спірного договору (4171 простих іменних акцій ЗАТ “Магазин № 74”, що становить 15,055 % від загальної кількості акцій).
Ухвалою суду від 21.12.2009 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-9/481.
Позивачем також було подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на 23 (двадцять три) прості іменні акції ЗАТ “Магазин № 74” номінальною вартістю 0,60 грн. кожна, які належать відповідачеві -ОСОБА_3, та заборони номінальному зберігачеві -ТОВ “Севастопольський депозитарій”, здійснювати будь-які операції по рахунку в цінних паперах ОСОБА_3, пов'язані з відчуженням та заставою 23 (двадцяти трьох) простих іменних акцій ЗАТ “Магазин № 74” номінальною вартістю 0,60 грн. кожна, а також заборони акціонеру ЗАТ “Магазин №74” ОСОБА_3 здійснювати будь-які дії, пов'язані з відчуженням та заставою 23 (двадцяти трьох) належних їй акцій.
Представники відповідача -ОСОБА_3, а також третьої особи з доводами позовних вимог не погодились, надали відзиви на позов, в яких зазначають, що переважне право на купівлю акцій може виникати у акціонера лише у випадку продажу акцій третім особам. На думку відповідачів та третьої особи, оскільки в даному випадку мала місце продаж акцій іншим акціонерам в рамках товариства, то порушення переважного права позивача на купівлю спірних акцій не відбулось (а.с.54, 57).
ТОВ “Севастопольський депозитарій” явку представника у судові засідання не забезпечив, у відзиві на позов визначив, що при укладенні договору купівлі-продажу акцій порушень чинного законодавства не було, зазначив, що він є лише номінальними зберігачем цінних паперів, та повинен виконувати розпорядження власника акцій, вважає, що висування вимог до нього як відповідача є безпідставним, тому просить виключити його зі складу відповідачів (а.с.37).
ОСОБА_2 надала заяву, в якій повідомила суд, що позовні вимоги не визнає, а також просила розглянути справу за її відсутності у зв'язку з неможливістю явки у судове засідання (а.с.19-21).
За клопотанням представників учасників процесу, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, яке задоволено судом, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
19.11.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Севастопольський депозитарій” (Продавець), який діє від імені та за дорученням ОСОБА_2 (Власник пакету) та ОСОБА_3 (Покупець) був укладений договір № Б 105 (далі -Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступний пакет цінних паперів: акції прості іменні, форма випуску -документарна, емітент -ЗАТ “Магазин № 74”, номінальна вартість одного цінного паперу -0,60 грн., кількість цінних паперів -155 (а.с.76).
Відповідно до пункту 2.1 Договору, договірна ціна продажу пакету -93,00 грн., строк оплати договірної ціни -до 20 листопада 2007 року.
З матеріалів справи вбачається, що 20.11.2007 між Продавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Севастопольський депозитарій” та Покупцем - ОСОБА_3 було складено та підписано Акт виконаних робіт до договору № Б 105 купівлі-продажу від 19.11.2007, в якому сторони зазначили, що вважають Договір виконаним у повному обсязі і ніяких претензій по виконанню один до одного не мають (а.с.77).
Зі змісту виписки з реєстру власників іменних цінних паперів про операції по особовому рахунку ОСОБА_2 за період з 01.11.2007 по 31.11.2007 вбачається, що станом на 01.11.2007 ОСОБА_2 являлась власником 155 простих іменних акцій ЗАТ “Магазин № 74”. В розділі “Перелік операцій з цінними паперами, зареєстрованими на особовому рахунку за період з 01.11.2007 по 31.11.207”, значиться операція по договору № Б 105 купівлі-продажу акцій від 19.11.2007 з ОСОБА_3 стосовно продажу 155 простих іменних акцій ЗАТ “Магазин № 74”.
У вказаній виписці також зазначено, що станом на 31.11.2007 на особовому рахунку ОСОБА_2 перебуває 0 акцій ЗАТ “Магазин № 74” (а.с.50).
Судом також досліджено виписку з реєстру власників іменних цінних паперів про операції по особовому рахунку ОСОБА_3 за період з 01.11.2007 по 31.11.2007. Із змісту даної виписки вбачається, що станом на 16.11.2007 ОСОБА_3 являлась власником 1 (однієї) простої іменної акції ЗАТ “Магазин № 74” на підставі договору даріння. В розділі “Перелік операцій з цінними паперами, зареєстрованими на особовому рахунку за період з 01.11.2007 по 31.11.2007” значиться операція по договору № Б 105 купівлі-продажу акцій від 19.11.2007 з ОСОБА_2 стосовно купівлі 155 простих іменних акцій ЗАТ “Магазин № 74”. Всього на особовому рахунку ОСОБА_3 станом на 31.11.2007 зараховувалось 5070 простих іменних акцій ЗАТ “Магазин № 74” (а.с.52-53).
Згідно виписки про стан рахунку у цінних паперах № 200033, наданої ТОВ “Севастопольський депозитарій”, станом на 14.01.2010 на особовому рахунку ОСОБА_3 рахується 5069 простих іменних акцій ЗАТ “Магазин № 74” (а.с.44).
На підставі аналізу наведених вище документів, суд дійшов висновку, що договір № Б 105 купівлі-продажу цінних паперів був фактично виконаний, на момент вирішення спору ОСОБА_3 фактично має у власності спірні акції.
Позивач вважає, що має переважне право на придбання від ОСОБА_2 акцій кількістю пропорційно загальній кількості акцій, власником яких вона була на момент укладення договору № Б 105 (4171 простих іменних акцій ЗАТ “Магазин № 74”, що становить 15,055 % від загальної кількості акцій), тому вона звернулося із даним позовом про переведення на неї прав покупця на 23 простих іменних акції ЗАТ “Магазин № 74”.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши надані докази, вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно Статуту “Магазин № 74” являється закритим акціонерним товариством (а.с.54-61).
Дослідивши Статут ЗАТ “Магазин № 74”, судом встановлено, що його було зареєстровано у 1994 році та на момент вирішення спору будь-які зміни не вносились. Судом також встановлено, що положення Статуту ЗАТ “Магазин № 74” не регулюють питання відчуження акцій акціонерами даного товариства.
Відповідно до частини третьої статті 81 Господарського кодексу України (в редакції від 11.03.2007 -станом на момент укладення договору купівлі-продажу № Б 105 від 19.11.2007), акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.
Суд на підставі матеріалів справи встановив, що ОСОБА_3 на момент укладення між нею та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу акцій № 105 від 19.11.2007 була акціонером Закритого акціонерного товариства “Магазин № 74”, тому мала право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.
В усних поясненнях представник позивача посилається на те, що продавець акцій зобов'язаний був письмово повідомити інших учасників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.
Суд визнає даний довід позивача таким, що не заснований на нормах чинного законодавства.
У відповідності із частиною третьою статті 7 Закону України “Про акціонерні товариства”, який набрав чинності 30.04.2009 акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, діє протягом двох місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства.
Дана норма надає кожному акціонеру право придбати акції, які продаються іншими акціонерами, пропорційно кількості акцій, які належать йому.
Частиною четвертою цієї ж статті Закону України “Про акціонерні товариства” чітко визначений порядок інформування інших акціонерів про продаж акціонером своїх акцій.
Таким чином, з 30.04.2009 законодавчо закріплено право акціонера на безумовне збільшення кількості його акцій у випадку реалізації їх іншими акціонерами.
Однак даний закон не існував на момент укладення між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Договору № Б 105 від 19.11.2007, тому його норми до відносин, що виникли до набрання ним чинності, застосовані бути не можуть.
Нормами чинного законодавства на момент укладення угоди, що є предметом спору, було передбачено, що переважне право на купівлю акцій може виникати у акціонера лише у випадку продажу акцій третім особам.
Відповідно до Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2009 № 04-06/190 “Про доповнення рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", до акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України "Про акціонерні товариства", застосовуються положення статей 1-49 Закону України "Про господарські товариства" до втрати ними чинності або до моменту приведення статутів акціонерних товариств у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства".
Приймаючи до уваги той факт, що станом на момент вирішення спору статут ЗАТ “Магазин № 74” у відповідність с Законом України “Про акціонерні товариства” не приведений, а положення статей 1-49 Закону України "Про господарські товариства" не втратили чинності, суд вважає за необхідне застосовувати до правовідносин у даній справі положення Закону України "Про господарські товариства".
Так, відповідно до частини другої статті 28 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції станом на момент укладення спірного договору), якщо інше не передбачено статутом товариства, акція може бути придбана також на підставі договору з її власником або держателем за ціною, що визначається сторонами, або за ціною, що склалася на фондовому ринку, а також у порядку спадкоємства громадян чи правонаступництва юридичних осіб. Порядок реалізації акцій визначається відповідно до законодавства України".
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", акція - це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації товариства.
Таким чином, частина друга статті 28 Закону України "Про господарські товариства", регулює підстави придбання акцій, серед яких: придбання акцій на підставі договору з її власником або держателем за ціною, що визначається сторонами, або за ціною, що склалася на фондовому ринку; набуття права на акції у порядку спадкоємства громадян; набуття права на акції у порядку правонаступництва сторін.
Згідно статті 41 Конституції України кожна особа має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законом. Отже, саме законом може бути встановлений особливий порядок діяльності суб'єктів, об'єктом права власності яких є, зокрема, акції, і тільки закон може встановлювати щодо нього певні обмеження та покладати на таких суб'єктів (власників акцій) додаткові обов'язки.
Такі обмеження і обов'язки випливають, зокрема, з положень Закону України "Про господарські товариства": акції ЗАТ не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі (частина перша статті 25); учасники товариства зобов'язані додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства (пункт "а" статті 11); нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами (пункт "г" статті 11) і т. ін.
У Рішенні Конституційного Суду України від 11.05.2005 у справі № 1-11/2005 про права акціонерів ЗАТ, пунктом 1.1 резолютивної частини якого встановлено, що положення частини другої статті 28 Закону України "Про господарські товариства" у системному зв'язку з положеннями частини п'ятої статті 4, частини першої статті 25 цього Закону треба розуміти як таке, що встановлює підстави придбання акцій (зокрема за договором з їх власником або держателем за ціною, що визначається сторонами, або за ціною, що склалася на фондовому ринку, а також у порядку спадкоємства громадян чи правонаступництва юридичних осіб), а тому не виключає і не виключало можливості передбачати в установчих документах закритого акціонерного товариства переважне право акціонерів товариства на придбання акцій, що відчужуються іншими акціонерами товариства.
У пункті 1.2 Рішення Конституційного Суду України від 11.05.2005 у справі № 1-11/2005 встановлено, що норми чинного законодавства слід розуміти так, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, але, здійснюючи своє право, він зобов'язаний не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і суспільства, в тому числі переважне право (яке не є абсолютним) акціонерів закритого акціонерного товариства на придбання акцій, що відчужуються іншими його акціонерами.
Дослідивши обставини справи, суд встановив відсутність доказів пропонування ОСОБА_2 позивачеві, або іншим акціонерам ЗАТ “Магазин № 74” купити акції за ціною 0,60 коп. за акцію.
Суд також встановив, що Статутом ЗАТ “Магазин № 74” не встановлений обов'язок акціонера повідомляти всіх акціонерів про продаж акцій, що належать йому, не обумовлений обов'язок продавати акції усім акціонерам пропорційно частці кожного, не визначений порядок повідомлення всіх акціонерів та товариства про продаж акцій.
Суд вважає неможливим застосування за аналогією норм частини другої статті 362 Цивільного кодексу України з тих підстав, що норми цієї статті регулюють розпорядження майном, яке спільно належить декільком особам, в той час як акціями, які підлягають продажу, акціонер володіє один.
Враховуючи, що відповідачем ОСОБА_2 продаж акцій була здійснена акціонеру ЗАТ “Магазин № 74”, а не третій особі, суд не вбачає порушення переважного права позивача на купівлю акцій ЗАТ “Магазин № 74”.
На підставі вищевикладеного, суд визнає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою від 25.02.2010 суд відмовив позивачу у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову з тих підстав.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Суддя підпис С.А. Рибіна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 02.03.2010