Рішення від 01.03.2010 по справі 5020-5/374

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

01.03.2010 справа № 5020-5/374

За позовом: Військового прокурора Євпаторійського гарнізону (97400, м. Євпаторія, вул. Пушкіна, 35) в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-кт Повітрянофлотський, 6), Військової частини А2506 (97491, АР Крим, смт. Новоозерне)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сендмаркет-Компані” (99055, м. Севастополь, проїзд Індустріальний, 10; 99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 22-А)

про стягнення заборгованості в розмірі 26155,77 грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Прокурор: (Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону) - Рибкін Олексій Юрійович, помічник військового прокурора, посвідчення № 335 від 17.02.2009;

Позивач: (Міністерство оборони України) -не з'явився,

Позивач: (Військова частина А2506) - Мамчак Сергій Мирославович, помічник командира військової частини, довіреність № 1 від 20.01.2010;

Відповідач: (ТОВ „Сендмаркет-Компані”) - не з'явився.

Суть спору:

Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Військової частини А2506, звернувся до суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Сендмаркет-Компані”, про стягнення заборгованості за договором про надання портових послуг №19 від 08.08.2008 в розмірі 26155,77 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи свої заперечення тим, що сума заборгованості позивачем не доказана.

Представник відповідача у судове засідання 01.03.10 не з'явився, проте звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою свого повноваженого представника.

Судом до уваги зазначене клопотання не приймається, а причина нез'явлення не вважається поважною на підставі того, що Господарській процесуальний кодекс України не зв'язує представництво підприємства у суді з конкретною особою, а хвороба представника підприємства не перешкоджає керівнику підприємства надати довіреність на представлення інтересів підприємства іншої особі.

Крім того, до вказаного клопотання не додано доказів хвороби представника позивача (лікарняний, тощо).

Прокурор та представник позивача наполягали на розгляді справи за відсутністю представника відповідача.

Прокурору та представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши прокурора, представника позивача, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави у випадках, передбачених законом.

Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України передбачає право звернення прокурора в господарський суд в інтересах держави.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп-99 визначено, що «інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Крім того, поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

В системі Збройних Сил України таким органом виступає Міністерство оборони України.

Згідно зі статтею 10 Закону України „Про оборону України”, статтею 3 Закону України „Про Збройні Сили України», Міністерство оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне управління Збройними Силами України. Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Таким чином, структурними підрозділами Міністерства оборони України є військові частини та установи, в тому числі і військова частина А2506, в оперативному управлінні якої перебувають об'єкти державної власності.

Так, при проведенні перевірки у військовій частині А2506 військовою Прокуратурою Євпаторійського гарнізону, виявлено порушення матеріальних інтересів держави з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Сендмаркет-Компані”, які виразились у неналежному виконанні договірних зобов'язань, а саме: 08.08.2008 між військовою частиною А2506 та відповідачем укладений договір про надання портових послуг №19.

Відповідно до умов договору, військова частина А2506 „Власник” взяла на себе зобов'язання за обумовлену плату надати Товариству з обмеженою відповідальністю „Сендмаркет-Компані” „Замовник” місце для стоянки несамохідної баржі -площадці НС-1911, а Замовник в свою чергу зобов'язався оплачувати вартість наданих послуг (а.с.5).

Згідно з пунктом 2.2.6 договору, плата за надання портових послуг складає 5357,00 грн. щомісячно.

Зобов'язання по виконанню послуг позивачем виконувались належним чином, що підтверджується документами, долученими до матеріалів справи (а.с. 45-51), але оплата за надані послуги відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об'ємі, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем складає 26155,77 грн., про що свідчить акт звірки розрахунків підписаний сторонами (а.с. 52).

Доказів повної або часткової сплати заборгованості з орендної плати відповідачем суду не надано.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми боргу обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату державного мита в сумі 261,55 грн. і інформаційне -технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сендмаркет-Компані” (99055, м. Севастополь, проїзд Індустріальний, 10; 99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 22-А, код ЄДРПОУ 31042716, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Міністерства оборони України в особі Військової частини А2506 (97491, АР Крим, смт. Ново озерне, код ЄДРПОУ 22997264, п/р 35229039002089 в УДК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) заборгованість у розмірі 26155,77 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сендмаркет-Компані” (99055, м. Севастополь, проїзд Індустріальний, 10; 99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 22-А, код ЄДРПОУ 31042716, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) в доход Державного бюджету України (р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509) державне мито в розмірі 261,55 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сендмаркет-Компані” (99055, м. Севастополь, проїзд Індустріальний, 10; 99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 22-А, код ЄДРПОУ 31042716, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Державного бюджету Ленінського району м. Севастополя (р/р 31216259700007, банк одержувача -ГУ ДКУ у м. Севастополь, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509, код платежу за бюджетною класифікацією -22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

03.03.2010

Попередній документ
8261338
Наступний документ
8261340
Інформація про рішення:
№ рішення: 8261339
№ справи: 5020-5/374
Дата рішення: 01.03.2010
Дата публікації: 23.03.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд м. Севастополя
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію