Іменем України
24.02.2010 справа № 5020-5/275-6/004
За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дістрибьютерська компанія
„Елллада” (99013, м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, 15)
про спонукання до виконання зобов'язань,
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Дістрибьютерська
компанія „Елллада ” (99013, м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, 15)
до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5),
третя особа: Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради “Аррікон”
(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, б. 8, кв. 2),
про спонукання до укладення договору оренди,
Суддя Лазарев С.Г.
Представники:
позивача за первісним позовом (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) -
Михайлова О.Є., довіреність №55 від 11.01.2010;
відповідача за первісним позовом (Товариство з обмеженою відповідальністю „Дістрибьютерська компанія „Еллада”) -Назіна В.О., довіреність №1 від 11.01.2010;
третьої особи (Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради “Аррікон”) -Михайлова О.Є., довіреність №755 від 30.10.2009.
Позивач - Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, звернувся до суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Дістрибьютерська компанія „Еллада”, про спонукання до виконання зобов'язань, а саме: виконати п. 2.5 та 4.9 договору оренди нерухомого майна №441 від 20.11.2006 та звільнити займані приміщення, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 19, передав їх по акту прийому-передачі.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що після закінчення строку дії договору оренди відповідач не звільнив займаного ним приміщення, чим порушив умови договору.
В ході розгляду справи відповідач заявив зустрічний позов про спонукання до укладення договору оренди на об'єкт нерухомого майна: нежитлове будинковолодіння і огорожу території з металічними воротами, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 19, на умовах, які були передбачені договором оренди нерухомого майна №441 від 20.11.2006.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 07.04.2009 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено в повному обсязі.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.07.2009 рішення господарського суду міста Севастополя від 07.04.2009 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2009 рішення господарського суду міста Севастополя від 07.04.2009 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.07.2009 скасовано, справу передано до господарського суду міста Севастополя на новий розгляд.
Ухвалою від 15.01.2010 справу прийнято до провадження суддею Лазаревим С.Г. з присвоєнням їй номеру №5020-5/275-6/004 та призначено до розгляду в судовому засіданні.
Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні виклав позовні вимоги, просить суд позов задовольнити, проти зустрічного позову заперечив.
Представник відповідача за первісним позовом позовні вимоги не визнав, просить в задоволенні позову відмовити, зустрічний позов просить задовольнити.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, проти зустрічного позову заперечив.
Представникам сторін та третьої особи в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 27 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд -
20.11.2006 між Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради “Аррікон” (далі -Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дістрибьютерська компанія „Еллада” (далі -Орендар) був укладений договір №441 оренди нерухомого майна (далі -Договір), відповідно до пункту 1.1. якого з метою ефективного використання комунального майна і досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно -нежитлове будинковолодіння і огорожу території з металічними воротами, яке знаходиться на балансі Комунального підприємства Севастопольської міської Ради “Аррікон”.
Даний Договір був погоджений Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради.
Згідно з пунктом 2.1. Договору передача майна в оренду не тягне за собою передачу Орендарю права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається міська Рада, а орендар користується ним протягом строку оренди.
Пунктами 2.5., 4.9. Договору встановлено, що повернення Орендарем орендованого майна здійснюється протягом одного тижня після закінчення Договору. Майно повинно бути повернуто в стані, в якому воно було одержано, з врахуванням нормального зносу. Майно вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі об'єкта оренди.
Відповідно до пункту 7.1. Договору цей Договір діє з моменту підписання до 08.09.2007.
Пунктом 8.1. Договору передбачено, що передача об'єкта оренди в суборенду дозволяється лише з письмового дозволу Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.
Згідно з пунктом 8.3. Договору даний договір являється новою редакцією договору оренди №136 від 25.09.2002.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги за первісним позовом такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
17.09.2007 Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради “Аррікон” за вих. №75 був надісланий лист директору Товариства з обмеженою відповідальністю „Дістрибьютерська компанія „Еллада” з повідомленням про закінчення строку дії договору оренди нерухомого майна №441 від 20.11.2006 та з проханням повернути орендоване майно по акту прийому-передачі (т. 1, арк. с. 15). Лист такого ж змісту був направлений Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради “Аррікон” на адресу відповідача 18.09.2008 за вих. №53 (т. 1, арк. с. 66).
Вищевказані листи вказують на те, що Орендодавець заперечував щодо поновлення Договору на новий строк.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Отже, договір оренди нерухомого майна №441 від 20.11.2006 припинив свою дію 08.09.2007.
Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дістрибьютерська компанія „Еллада” про примусове виконання зобов'язання в натурі, посилаючись при цьому на статтю 526 Цивільного кодексу України, тобто з вимогами, які виникають з договірних відносин.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.
У статті 16 Цивільного кодексу України зазначений перелік засобів захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема одним із них є примусове виконання обов'язку в натурі. Але відповідно до цієї статті суд може також захистити цивільне право або інтерес іншим способом, передбаченим договором або законом.
Спосіб захисту цивільних прав та інтересів -примусове виконання обов'язку в натурі застосовується у тих випадках, коли відповідач зобов'язаний був вчинити певні дії стосовно позивача, але відмовився або уникає можливості виконати свій обов'язок. Цей спосіб захисту застосовується за наявності зобов'язальних правовідносин між позивачем та відповідачем.
Але Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради не є стороною по договору оренди нерухомого майна №441 від 20.11.2006.
Крім того, договірні відносини між Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради “Аррікон” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дістрибьютерська компанія „Еллада” припинились 08.09.2007 у зв'язку із закінченням строку дії договору.
На підставі викладеного суд вважає, що позивачем обраний спосіб захисту права не відповідає належному способу захисту права власності, передбаченому законом.
Відповідно до пункту 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог, якщо про це немає клопотання заінтересованої сторони.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають.
14.01.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю „Дістрибьютерська компанія „Еллада” звернулося до суду із зустрічним позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, третьої особи Комунального підприємства Севастопольської міської Ради “Аррікон” про спонукання до укладення договору оренди на об'єкт нерухомого майна: нежитлове будинковолодіння і огорожу території з металічними воротами, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 19, на умовах, які були передбачені договором оренди нерухомого майна №441 від 20.11.2006.
В обґрунтування своїх позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю „Дістрибьютерська компанія „Еллада” посилається на статтю 777 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.
Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника.
Статтею 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлений порядок укладення договору оренди комунального майна: фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону. Органи, уповноважені управляти майном, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, розглядають подані матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після надходження матеріалів повідомляють підприємство про своє рішення (надання дозволу щодо укладення договору оренди або відмову).
Згідно зі статтею 777 Цивільного кодексу України наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.
Позивач за зустрічним позовом не дотримався порядку укладення договору, не надіслав у встановлений строк необхідні документи, лише 19.01.2010 за вих. №4 Товариство з обмеженою відповідальністю „Дістрибьютерська компанія „Еллада” направило на адресу Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради та Комунального підприємства Севастопольської міської Ради “Аррікон” лист з проханням укласти договір оренди нерухомого майна та проект договору (т. 2, арк. с. 69-73).
У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом надав копію рішення Севастопольської міської Ради №5381 від 15.10.2008 «Про внесення змін в рішення Севастопольської міської Ради №2061 від 12.06.2007 «Про програму оптимізації структури комунального майна і підвищення ефективності його використання на 2007-2010 роки в місті Севастополі», яким об'єкт -частина вбудованих нежитлових приміщень ангару, розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 19, був включений до переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом викупу на аукціоні, за конкурсом (т. 2, арк. с. 88).
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України №2171-ХІІ від 06.03.1992 «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»з прийняттям рішення про включення об'єкта до одного з переліків, зазначених у частині першій цієї статті, стосовно нього припиняється дія норм Господарського кодексу України у частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції, а також забороняється передача майна в іпотеку. Якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування підприємства, що приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу органу приватизації.
Отже, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради з дня прийняття Севастопольською міською Радою рішення №5381 від 15.10.2008 «Про внесення змін в рішення Севастопольської міської Ради №2061 від 12.06.2007 «Про програму оптимізації структури комунального майна і підвищення ефективності його використання на 2007-2010 роки в місті Севастополі»взагалі не має права передавати будь-кому в оренду об'єкт, розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Камишове шосе, 19, а лише підприємству, що приватизує дане приміщення, на період, встановлений законодавством, необхідний для проведення приватизації.
Таким чином суд прийшов до висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Дістрибьютерська компанія „Еллада” за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні первісного позову відмовити.
2. У задоволенні зустрічного позову відмовити.
Суддя С.Г. Лазарев
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 26.02.2010