іменем України
19.02.2010 справа № 5020-1/104-10/061-1/115-10/007
Господарський суд міста Севастополя у складі:
судді Юріної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу
за позовом
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
(99011, АДРЕСА_1)
(АДРЕСА_2)
до Відкритого акціонерного товариства „Мусон”
(99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунального підприємства Севастопольської міської Ради “Севелектроавтотранс” ім. А.С. Круподьорова
(99003, м. Севастополь, вул. Толстого, 51),
про стягнення заборгованості в сумі 43208,18 грн., з яких: 39200,00 грн. -основний борг, 2051,08 грн. -втрати від інфляції, 845,00 грн. -3% річних, 1112,10 грн. -пеня.
За участю представників:
позивача -ОСОБА_3, довіреність б/н від 15.04.2009;
відповідача -Єфремової Л.О., довіреність № 11074/159 від 03.07.2008.
01.10.2009 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -Позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Мусон” (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості за договорами №1/223 від 02.12.2008, №1/224 від 02.12.2008, №1/225 від 02.12.2008, №1/226 від 02.12.2008 в сумі 36626,28 грн., з яких: 33450,00 грн. - основний борг, 1048,34 грн. - втрати від інфляції, 617,64 грн. - 3% річних, 1510,30 грн. - пеня.
25.11.2009 Позивачем надана заява про збільшення позовних вимог за вх.№11585 /а.с.139-140/, відповідно до якої просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 43208,18 грн., з яких: 39200,00 грн. -основний борг, 2051,08 грн. -втрати від інфляції, 845,00 грн. -3% річних, 1112,10 грн. -пеня.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачем порушуються умови договорів №1/223 від 02.12.2008, №1/224 від 02.12.2008, №1/225 від 02.12.2008, №1/226 від 02.12.2008 щодо оплати наданих рекламних послуг, у зв'язку з чим за Відкритим акціонерним товариством „Мусон” виникла заборгованість у розмірі 43208,18 грн та до часу звернення до суду в добровільному порядку не погашена.
Ухвалою від 18.01.2010 до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради “Севелектроавтотранс” ім. А.С. Круподьорова.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на уточнену позовну заяву /а.с.4-5 т.2/, зокрема, посилаючись на те, що рекламні послуги Позивачем не надавались.
Третя особа Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради “Севелектроавтотранс” ім. А.С. Круподьорова не забезпечило явку свого повноважного представника у судове засідання, але надало письмові пояснення та витребувані ухвалою суду документи /а.с.25-54 т.2/.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, суд
Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та Відкритим акціонерним товариством „Мусон” (Замовник) укладений договір №1/223 про надання рекламних послуг (далі -Договір №1/223), відповідно до умов якого Виконавець за дорученням Замовника зобов'язується проводити рекламні кампанії в інтересах Замовника на рекламних поверхнях спеціальних конструкцій, а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати такі послуги Виконавця у порядку та на умовах, передбачених даним договором. Всі умови проведення рекламної кампанії, а саме: адресна програма, період і вартість рекламної кампанії оговорюються сторонами у додатковій угоді до договору (далі -додаткова угода), що є невід'ємною частиною даного договору (пункти 1.1, 1.2 Договору) /а.с.11 т.1/. Відповідно до листування сторін (зокрема, лист Відповідача за вих. №13/34-216 від 30.04.2009 /а.с. 127 т.1/), додаткової угоди до Договору №1/223, останній укладений 02.12.2008.
Додатковою угодою визначені адреси, тип та розмір рекламної конструкції (білборд), вартість послуг (загальна та помісячна), період надання, порядок оплати /а.с.122 т.1/.
Договір №1/223 є укладеним та недійсним не визнаний.
Строк дії Договору №1/223 визначений сторонами до повного виконання сторонами своїх обов'язків (пункт 4.1. Договору №1/223).
Відповідно до пункту 4.3 Договору №1/223 він може бути розірваний Замовником при умові надання листа до 10 числа попереднього місяця, без будь-яких штрафних санкцій.
Так, Відповідач листом від 30.04.2009 за вих. №13/34-216 повідомив Позивача про розірвання Договору №1/223 з 01.05.2009 /а.с.127 т.1/. Факт отримання цього листа Відповідачем підтверджений представником Позивача та його оригінал наданий ним суду для огляду.
Згідно з пунктами 2.1.3, 2.1.4 Виконавець зобов'язується розташувати надані Замовником рекламні плакати на окремих конструкціях не пізніше першого дня початку рекламної кампанії та підтримувати рекламні конструкції і рекламні плакати в належному стані.
Відповідно до пункту 2.1.5 Договору №1/223 Виконавець зобов'язується надавати Замовнику фото-звіти про проведення рекламної кампанії за наступною схемою: перший -протягом 3-х днів з моменту розміщення рекламних плакатів, наступні -один раз у місяць до 10 числа кожного місяця.
Пунктом 4.2 Договору №1/223 встановлено, що по закінченню кожного періоду рекламної кампанії оформлюється акт приймання-передачі робіт. (Відповідно до змісту Договору №1/223 та додаткової угоди до нього період рекламної кампанії визначений 1 календарним місяцем).
Відповідно до пункту 2.1.6 Договору №1/223 Виконавець зобов'язується передавати виконанні роботи кожного місяця шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, а згідно з пунктом 2.4 Замовник зобов'язується підписати акт приймання-передачі виконаних послуг протягом 3-х днів з моменту отримання або повідомити письмово про зауваження до якості рекламних послуг.
Замовник згідно з пунктами 2.2.4, 3.1, 3.2 Договору №1/223 та додатковою угодою до нього зобов'язується проводити розрахунки з Виконавцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок останнього грошових коштів на підставі виставлених рахунків-фактур щомісячно до 20 числа попереднього місяця.
Проте, заявляючи позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором №1/223 з оплати рекламних послуг за період з березня по квітень 2009 року, Позивач не представив суду належних та допустимих доказів надання ним у зазначений період рекламних послуг Відповідачу на виконання цього договору, зокрема, доказів складення і направлення (вручення або надсилання) Відповідачу фото-звітів про проведення рекламної кампанії та актів здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), що передбачено пунктами 2.1.5, 2.1.6 Договору №1/223.
На підтвердження виконання Договору №1/223 Позивач надав суду договір про технічне обслуговування рекламних конструкцій №10 від 01.01.2009, укладений ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 /а.с.137 т.1 -договір, а.с.135 т.2 -додаток до договору/, а також відповідні акти виконаних робіт /а.с.138 т.1, 133-136 т.1/ та товарні чеки /а.с.137 т.2/.
Проте, ці документи не можуть бути прийняті в якості належних та допустимих доказів виконання Позивачем Договору №1/223 через наступне.
Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами Договір №1/223 є договором про надання послуг.
Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003, за договором про надання послуг одна сторона (Виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (Замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а Замовник зобов'язується оплатити Виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частина перша статті 902 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003 встановлює обов'язок виконавця надати послугу особисто.
Тобто, однією із особливостей договору про надання послуг є обов'язок виконавця надати послугу особисто. Під обов'язком "надати послугу особисто" прийнято розуміти виконання відповідного договору без жодних посередників, тобто будь-яка фізична чи юридична особа зобов'язана виконати договір особисто відповідно до його умов та вимог Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003, інших актів цивільного законодавства.
Частиною другою зазначеної статті передбачена можливість покладення виконавцем виконання договору про надання послуг на іншу особу, але лише у випадках, встановлених договором.
Тобто, стаття 902 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003 не зазначає випадки, за яких можливо перекладання виконання договору про надання послуг на третю особу. І тільки за умови, якщо в договорі прямо передбачена можливість покладення виконання на третю особу, то таке покладення стане можливе. Вбачається, що виконання зобов'язання третьою особою може мати місце у тих випадках, коли замовник згодний прийняти таке виконання.
Як вбачається зі змісту Договору №1/223 та додатку до нього, можливість покладення Позивачем виконання договору про надання послуг на іншу особу ними не передбачена, а з матеріалів справи вбачається, що Замовник згоди на прийняття виконання за Договором №1/223 від третіх осіб не надавав.
Доводи представника Позивача щодо можливості застосування до спірних правовідносин положень чинного законодавства про договір підряду /а.с.96 т.2/ не можуть бути прийняті до уваги, оскільки останні складають самостійний правовий інститут та регулюють інші за своєю правовою природою правовідносини.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про рекламу»від 03.07.1996 №270/96-ВР розміщення реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та у порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Розміщення зовнішньої реклами на територіях та об'єктах поза населеними пунктами провадиться лише за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).
З'ясовуючи обставини, які могли б свідчити про обґрунтованість позовних вимог або їх спростування, зокрема, належність рекламоносіїв, судом встановлено, що рекламоносії, на яких за Договором №1/223 передбачалось розміщення реклами, Позивачу не належать, дозволів на розміщення реклами Управлінням містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації не надавалось. Це підтверджується поясненнями представника Позивача, наданими ним копіями дозволів на розміщення зовнішньої реклами, за якими замовником є фізична особа-підприємець ОСОБА_7, а виконавцем -Приватним підприємством «Крим-Контакт»/а.с.107-134 т.2/, договором №3/019 від 01.01.2009 /а.с.138 т.2/, листом від 25.12.2009 за вих. №2-2/2321 Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації /а.с.57 т.2/.
Крім того, Договором №1/223 передбачений обов'язок Виконавця завчасно виставляти рахунки-фактури на оплату періодів рекламної кампанії для забезпечення Замовнику можливості проводити оплати відповідно до графіку оплати, наведеного у Додатковій угоді (пункт 2.1.2), а також встановлено, що оплата проводиться Замовником на підставі рахунків-фактур, виставлених Виконавцем відповідно до Додаткової угоди (пункт 3.2).
Таким чином, підставою для сплати є, як Договір №1/223 з Додатковою угодою, так і рахунок-фактура.
Відтак, виходячи з погоджених умов Договору №1/223, необхідно констатувати, що обов'язок Замовника сплатити платежі, обумовлені сторонами, кореспондується з обов'язком Виконавця (Позивача) виставити (пред'явити) такі рахунки Замовнику.
Проте, Позивач не надав суду доказів виставлення Відповідачу рахунків (їх складення і направлення (вручення або надсилання)).
02.12.2008 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та Відкритим акціонерним товариством „Мусон” (Замовник) укладені договори №1/224, №1/225 (далі -Договори №1/224, №1/225) на розміщення реклами, відповідно до умов яких Виконавець за дорученням Замовника розміщує рекламоносії (банери) у кількості 12 одиниць (Договір №1/224) та рекламоносії (прапори) у кількості 16 одиниць (Договір №1/224) за вказаними адресами (пункт 1.1 Договорів №1/224, №1/225) на опорах контактної сеті (пункт 2.1, 2.2 Договорів №1/224, №1/225) /а.с.13, а.с.39 т.1/.
Договори №1/224, №1/225 є укладеними та недійсними не визнані.
Строк дії Договорів визначений сторонами до 31.12.2009 (пункт 5.1 Договорів).
Згідно з пунктом 3.1 Договорів вартість робіт по розміщенню реклами визначається протоколом узгодження ціни, що є невід'ємною частиною даних договорів (Додаток №1 до Договору №1/225 а.с.40 т.1, Додаток №1 до Договору №1/224 а.с.14 т.1).
Пунктом 2.3 Договорів №1/224, №1/225 передбачено, що Замовник зобов'язується підписати акт приймання-передачі виконаних робіт протягом 3-х днів з моменту його отримання або повідомити письмово про претензії до якості рекламних послуг. У разі порушення даної умови роботи вважаються прийнятими по факту їх виконання підтвердженому Виконавцем.
Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором №1/224 з оплати рекламних послуг за період з березня по квітень 2009 року та за Договором №1/225 з оплати рекламних послуг за період з лютого по квітень 2009 року. Проте, Позивач не представив суду належних та допустимих доказів надання ним у зазначений період рекламних послуг Відповідачу на виконання цих договорів, зокрема, доказів складення і направлення (вручення або надсилання) Відповідачу актів здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), що передбачено пунктом 2.3 Договорів №1/224, №1/225.
Відповідач виконання відповідних послуг у зазначені періоди від Позивача або третьої особи не приймав, згоди на прийняття виконання за Договорами №1/224, №1/225 від третіх осіб не надавав.
Крім того, Позивач не надав суду доказів виставлення Відповідачу рахунків (їх складення і направлення (вручення або надсилання)), як це передбачено додатками №1 до Договорів №1/224, №1/225.
02.12.2008 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та Відкритим акціонерним товариством „Мусон” (Замовник) укладений договір №1/226 на розміщення реклами (далі -Договір №1/226), предметом даного договору є розміщення реклами Замовника на бортах пересувного транспорту, що належить Комунальному підприємству Севастопольської міської Ради “Севелектроавтотранс” ім. А.С. Круподьорова (пункт 1.1 Договору №1/226) /а.с.9 т.1/.
Договір №1/226 є укладеним та недійсним не визнаний.
Строк дії Договору №1/226 визначений до повного виконання сторонами своїх обов'язків (пункт 4.1. Договору №1/226).
Згідно з умовами Договору №1/226 Виконавець зобов'язується передавати виконані роботи щомісяця, шляхом підписання акта приймання-передачі виконаних робіт (пункт 2.1.5), а Замовник прийняти виконані роботи шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (пункт 2.2.3).
Пунктом 3.1. Договору №1/226 передбачено, що вартість робіт по розміщенню реклами визначається протоколом узгодження ціни, що є невід'ємною частиною даного договору, але протоколом узгодження ціни на розміщення реклами до Договору №1/226 визначена вартість «оренди тролейбуса»/а.с.10 т.1/.
Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором №1/226 з оплати рекламних послуг за період з лютого по травень 2009 року. Проте, Позивач не представив суду належних та допустимих доказів надання ним у зазначений період рекламних послуг Відповідачу на виконання цього договору, зокрема, доказів складення і направлення (вручення або надсилання) Відповідачу актів здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), що передбачено пунктом 2.1.5 Договору №1/226.
Відповідач виконання відповідних послуг у зазначені періоди від Позивача або третьої особи не приймав, згоди на прийняття виконання за Договорами №1/224, №1/225 від третіх осіб не надавав.
Крім того, Позивач не надав суду доказів виставлення Відповідачу рахунків (їх складення і направлення (вручення або надсилання)) за Договором №1/226 за період з лютого по травень 2009 року.
На підтвердження виконання Договорів №1/224, №1/225, №1/226 Позивач надав суду договір про розміщення реклами №1/019 від 01.01.2009, укладений ним та Приватним підприємством «Крим-Контакт»/а.с.136 т.2/, за яким Позивач виступає як замовник рекламної кампанії, а Приватне підприємство «Крим-Контакт»як виконавець.
Проте, цей договір також не може бути прийнятий в якості належного та допустимого доказу виконання Позивачем Договорів №1/224, №1/225, №1/226 з підстав, викладених вище.
Крім того, частиною першою статті 18 Закону України «Про рекламу»від 03.07.1996 №270/96-ВР передбачено, що розміщення реклами на транспорті погоджується з власниками об'єктів транспорту або уповноваженими ними органами (особами).
На запит суду щодо погодження Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради “Севелектроавтотранс” ім. А.С. Круподьорова розміщення реклами Замовника на бортах пересувного транспорту останнє повідомило, що договори на розміщення реклами з рекламним сюжетом «Страна Муссонія»укладались лише з Приватним підприємством «Крим-Контакт»/а.с.25-54 т.2/, а також договори на розміщення реклами на цей же сюжет на рекламоносіях на опорах контактної сеті.
Посилання представника Позивача на оплату рахунків №АМ-1715 від 04.12.2008 /а.с.31/, №АМ-1716 від 04.12.2008 /а.с.32/ та №АМ-22 від 06.01.2009 /а.с.35/, підписання актів здачі-прийомки робіт (надання послуг) №ОУ-1715 від 08.12.2009 /а.с.36/, №У-1716 від 08.12.2008 /а.с.37/ та №ОУ-22 від 28.02.2009 /а.с.38/ за Договором №1/224 та інші надані Позивачем рахунки і акти здачі-прийомки робіт (надання послуг) за Договорами №1/223, №1/225, №1/226 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не стосуються предмету спору -стягненню заборгованості за Договорами №1/223, №1/224, №1/225, №1/226 за інші періоди. А також посилання на акти зняття реклами /а.с.129-130 т.1/ у підтвердження прийняття виконання Відповідачем рекламних послуг за Договорами №1/226, 1/224, оскільки останні не можуть бути визнані належними та допустимими доказами.
Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.
З огляду на викладене, підстави для визнання доведеною заборгованості Відповідача за Договорами №1/223, №1/224, №1/225, №1/226 з оплати рекламних послуг за відповідні періоди 2009 року відсутні.
За таких обставин, заявлені позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 43208,18 грн., з яких: 39200,00 грн. -основний борг, 2051,08 грн. -втрати від інфляції, 845,00 грн. -3% річних, 1112,10 грн. -пеня, суд визнає такими, що не підлягають задоволенню.
За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суддя підпис О.М.Юріна
Рішення складено відповідно до вимог статті 84
Господарського процесуального кодексу України
та підписано 24.02.2010