Іменем України
22.02.2010 справа № 5020-4/009
За позовом Публічного акціонерного товариства Банк “Морський”
(вул. Брестська, 18А, м. Севастополь, 99001)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансфер-Юг”
(вул. Флагманська, 5, кв. 15, м. Севастополь, 99040)
про розірвання кредитного договору,
Суддя Погребняк О.С.
За участю представників:
Позивач (Публічне акціонерне товариство "Банк "Морський") -Толчина Н.Г., представник, довіреність № 2059/09 від 02.11.2009;
Відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансфер-ЮГ") -не з'явився.
Публічне акціонерне товариство Банк “Морський” звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансфер-Юг” про розірвання кредитного договору.
Позов обґрунтований неналежним виконанням з боку відповідача умов кредитного договору №550208-КЮ від 08.02.2008, а саме несплатою суми боргу за кредитом, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 359043,99 грн., з яких: 282800,00 грн. -сума основного боргу, 64375,01грн. -сума прострочених відсотків, а також пеня у розмірі 11868,98 грн.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 14.01.2010 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 28.01.2010.
У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладався через нез'явлення представника відповідача 28.01.2010 на 09.02.2010, 09.02.2010 на 22.02.2010.
У судове засідання 22.02.2010 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час і місце його проведення повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки не сповістив.
Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансфер-Юг” є: 99040, м. Севастополь, вул. Флагманська, буд. 5, квартира 15 (а.с.21-22).
Поштова кореспонденція Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансфер-Юг”, яка направлялась судом на адресу: 99040, м. Севастополь, вул. Флагманська, буд. 5, квартира 15, поверталась на адресу суду з відміткою пошти про неможливість вручення у зв'язку з «закінченням терміну зберігання».
В пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
В судовому засіданні 09.02.2010 представник позивача висловив суду позовні вимоги, на позовних вимогах наполягає, просить суд позов задовольнити на підставах, викладених в позовній заяві.
Справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
08.02.2008 між Відкритим акціонерним товариством Банк “Морський” (найменування юридичної особи змінилося на Публічне Акціонерне товариство Банк “Морський”, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 19.10.2009 (арк.с. 11) (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Трансфер-Юг” (Позичальник) укладений Кредитний договір №550208-КЮ (далі -Договір) (арк.с. 8-10).
Згідно з умовами Договору, відповідачу був наданий кредит у формі одноразового платежу для придбання фронтального відвантажника марки РN 936 у сумі 282800,00 грн., строком з 08.02.2008 по 07.021.2013 з виплатою процентів за користування кредитом, виходячи із ставки 21% річних.
Пунктом 3.3.1 Договору передбачений обов'язок Позичальника використовувати кредит на зазначені у пункті 1.1 цілі та повернути кредит не пізніше 07.08.2013.
Згідно з пунктом 3.3.2 Договору Позичальник зобов'язаний виплачувати проценти за кредит щомісячно, виходячи з 21% ставки річних, але не пізніше останнього робочого дня місяця на рахунок №206830209068 в ВАТ Банк “Морський”.
Відповідно до пунктів 3.3.6-3.37 Договору Позичальник зобов'язаний щоквартально надавати Банку бухгалтерську звітність та за вимогами Банку інші матеріали щодо забезпечення кредиту та контролю за його використанням та поверненню, оперативно інформувати Банк про хід виконання умов договору.
Згідно з пунктом 3.2.3 Договору, у випадку недотримання Позичальником пункту 3.3.1 Договору, Банк має право розірвати Договір та достроково стягнути кредит та проценти за його використання з виплатою пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючий у період, за який стягується пеня, розрахованої від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до пунктів 4.8-4.9 Договору, спірні питання за даним договором врегульовуються відповідно до діючого законодавства України судовому порядку. Зміни до договору вносяться за згодою сторін у письмовому вигляді.
У виконання умов Договору Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 282800,00 грн., підтвердженням чого служить меморіальний ордер №13664 від 08.02.2008 (арк.с. 26).
Однак, відповідач свої зобов'язання перед Банком за кредитним договором виконував неналежним чином, у зв'язку з чім у Позичальника станом на 20.10.2009 утворилася заборгованість у розмірі 359043,99 грн., з яких: 282800,00 грн. -сума основного боргу, 64375,01 грн. -сума прострочених відсотків, 11868,98 грн. -пеня.
Враховуючи викладене, позивач 05.11.2009 звернувся до відповідача листом (вих. №2072/09) з вимогами погасити заборгованість за кредитом у розмірі 359043,99 грн. (з урахуванням пені, штрафу та процентів за кредитом) (арк.с. 23).
Відповідач, вимоги позивача не виконав, суму заборгованості за договором не сплатив, що і стало причиною звернення позивача до господарського суду з позовом про розірвання Договору.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно з приписами статей 1049, 1054 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві надану ним позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором та сплатити проценти за його використання.
Відповідно до пункту 3 статті 346 Господарського кодексу України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з умовами Договору позичальник зобов'язався щомісячно сплачувати банку проценти з розрахунку 21 відсотків річних.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відсутність своєї вини боржник не доказав (частина 2 статті 614 Цивільного кодексу України). До того ж, згідно з положеннями частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В порушення умов кредитного договору, частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позичальник не дотримувався строків сплати процентів (щомісячно) за користування кредитними коштами, про що свідчить акті звірення, підписаний представниками обох сторін (арк.с. 25).
На день розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення боргу.
Згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Тобто, ПАТ Банк “Морський” у зв'язку з наведеним завдається шкода у вигляді неотримання відповідних платежів на виконання умов кредитного договору та ним не отримано того, на що він розраховував при укладенні спірного кредитного договору.
Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, на думку суду, є його порушенням і є належною підставою розірвання договору.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Положеннями частини 5 статті 188 Господарського кодексу України визначено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на нього витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Розірвати кредитний договір №550208 КЮ від 08.02.2008, укладений між Відкритим акціонерним товариством Банк “Морський” (найменування юридичної особи змінилося на Публічне Акціонерне товариство Банк “Морський”) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Трансфер-Юг”.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансфер-Юг” (вул. Флагманська, 5, кв. 15, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 34301259, р/р 2600411125 в ПАТ Банк “Морський”) на користь Публічного акціонерного товариства Банк “Морський” (99001, м. Севастополь, вул. Брестська, 18А, ідентифікаційний код 20748213, р/р 2909090061 в ПАТ Банк “Морський”) державне мито у розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.С. Погребняк
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84
Господарського процесуального кодексу України
і підписано 22.02.2010.
Рішення може бути оскаржено Севастопольського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.