Іменем України
17.02.2010 справа № 5020-5/004
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Строй” (99001 м. Севастополь, вул. Брестська, 18-А)
до військової частини А 4414 (м. Севастополь, вул. Дибенко, 1-а)
про стягнення заборгованості в розмірі 108423,60 грн.
Суддя Євдокімов І.В.
Представники сторін:
Позивач (ТОВ „Стандарт-Строй”) - Тарасова Тетяна Олександрівна - представник, довіреність б/н від 01.01.2010, ;
Відповідач (ВЧ А 4414) - Краснопюр Дмитро Анатолійович, представник, довіреність б/н від 01.04.2009.
Суть спору:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Строй”, звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до військової частини А 4414, про стягнення заборгованості за договором підряду №3/11 від 20.11.2008 в розмірі 108423,60 грн., з яких: 94858,80 грн. -основна заборгованість, 10719,04 грн. -збитки від інфляції, 2845,76 грн. -3% річних.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати виконаних робіт.
Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що він є бюджетною організацією та фінансується із Держаного бюджету України, а бюджетні кошти використовуються на цілі, визначені бюджетними призначеннями.
Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши надані позивачем докази, суд, -
20.11.2008 між позивачем (Підрядник) та відповідачем (Замовник) був укладений договір підряду №3/11, далі -договір № 3/11 (а.с.21-23).
Відповідно до пункту 1.1 договору № 3/11, Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання виконати роботи по поточному ремонту кабельної лінії зв'язку К-8232 ТЗГ 7х4х1,2 УС „Ранг” - УС „Цоколь”, яке перебуває на обліку у військової частини А 4414, на підставі договірної ціни.
Згідно пункту 2.1 договору № 3/11, вартість ремонтних робіт складає 94858,85 грн.
Строк виконання робіт складає 30 робочих днів (пункт 3.1 договору № 3/11).
Пунктом 5.1 договору № 3/11, сторони визначили, що Замовник здійснює розрахунок за виконані роботи на підставі оформленого акту виконаних робіт, підписаного Замовником та Підрядником, на протязі 10 банківських днів з моменту його підписання.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором підряду № 3/11 виконав в повному обсязі, що підтверджується актом виконаних робіт, актом огляду прихованих робіт, актом прийому виконаних послуг від 23.12.2008, та актом прийому-передачі кабельної лінії (а.с.35-42), проте відповідач свої зобов'язання за договором №3/11 щодо оплати наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 94858,80 грн.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з пунктом першим статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, роботи позивачем виконані належним чином та в узгоджений сторонами строк, про що свідчить акт прийому виконаних послуг від 23.12.2008, підписаним відповідачем (а.с.38).
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 94858,80 грн. є обґрунтованими, та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням 3% річних та збитків від інфляції.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
Відповідно наданому позивачем розрахунку та перевіреному судом, сума 3% річних складає 2845,76 грн., збитків від інфляції -10719,04 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 108423,60 грн., з яких: 94858,80 грн. - основна заборгованість, 10719,04 грн. -збитки від інфляції, 2845,76 грн. -3% річних.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 1084,24 грн. і інформаційне -технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з військової частини А 4414 (м. Севастополь, вул. Дибенко, 1-а, код ЄДРПОУ 24291717, п/р 35216025000090 в ГУ УДКУ в м. Севастополі, МФО 824509 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Строй” (99001 м. Севастополь, вул. Брестська, 18-А, код ЄДРПОУ 30825453, п/р 26000035658200 в АКІБ „Укрсиббанк” в м. Харків, МФО 351005) заборгованість в сумі 108423,60 грн., з яких: 94858,80 грн. -основна заборгованість, 10719,04 грн. -збитки від інфляції, 2845,76 грн. -3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 1084,24 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.В. Євдокімов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
19.02.2010