Іменем України
16.02.2010 справа № 5020-4/014
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Вода і партнери” (вул. Камишове шосе, 15, м. Севастополь, 99014)
до приватного підприємства “Еллада-Дринк” (вул. Краєвої, 15, м. Севастополь, 99016)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Співдружність” (вул. 2-га Краснознаменна, 16-В, м. Луганськ, 91029), (вул. Лутугінська, 133, м. Луганськ, 91029)
про стягнення заборгованості,
Суддя Погребняк О.С.
За участю представників:
Позивач: Соколова В.В. - представник, довіреність № 06 від 23.01.2009;
Відповідач (Приватне підприємство "Еллада-Дринк") -не з'явився;
Відповідач (ТОВ "Торгова фірма “Співдружність") -не з'явився.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Вода і партнери” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного підприємства «Еллада-Дринк»про стягнення 100,00 грн. заборгованості та до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Співдружність” про стягнення 40146,90 грн. -всього 40246,90 грн., яка утворилась за поставлений та несвоєчасно оплачений товар на підставі договору поставки № ДП-В/11.2008/015 від 10.11.2008 року. Позивач також просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Співдружність” заборгованість з урахуванням пені, 3% річних, а також індексу інфляції.
Ухвалою суду від 14.01.2010 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження по справі.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Співдружність”, явку представника у судове засідання не забезпечило, причину неявки не повідомило, хоча про час та місце розгляду справи сповіщалось належним чином. Факт належного сповіщення підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень -ухвал суду.
Стосовно іншого відповідача - приватного підприємства «Еллада Дринк», суд зазначає, що в матеріалах справи є відомості про вручення ухвали суду від 14.01.2010 про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду (а.с.29).
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням приватного підприємства «Еллада Дринк» є: 99016, м.Севастополь, Н.Краєвої, 15.
В подальшому, поштова кореспонденція від приватного підприємства «Еллада Дринк», скерована на адресу: 99016, м.Севастополь, Н.Краєвої, 15, поверталась на адресу суду з відміткою пошти про неможливість вручення у зв'язку з «закінченням терміну зберігання»(а.с.40-43).
В пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
За таких обставин, суд вважає, що приватне підприємство «Еллада Дринк»належним чином сповіщалось про час та місце засідання суду.
Розглянувши матеріали справи, суд -
10.11.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Вода і партнери” -Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Співдружність” -Покупець, було укладено договір поставки № ДП-В/11.2008/015 (далі -Договір), відповідно до пункту 1.1 якого, Постачальник зобов'язується передавати Покупцю, на підставі заявок останнього, у власність продукцію, в покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар, а також тару у строки, встановлені даним договором (а.с.16-18).
Відповідно до пункту 1.2 Договору, найменування продукції, кількість, якість, розгорнута номенклатура (асортимент), ціна, вказуються у прайс-листах, які слугують підставою для складання заявок Покупця.
Пунктами 2.1, 2.5 Договору передбачено, що поставка продукції здійснюється в асортименті, по цінах і в кількості, вказаним в заявці Покупця. Передача товару представнику Покупця здійснюється на підставі довіреності встановленого зразку, виписаної Покупцем, з одночасним пред'явленням паспорту.
Позивач зазначає, що на підставі вказаного вище договору поставки від 10.11.2008 № ДП-В/11.2008/015 відповідачеві було поставлено товар на суму 42021,26, грн., який оплачено частково -в сумі 4283,90 грн. та на момент подачі позову існує заборгованість в сумі 37737,36 грн.
Суд вважає за необхідне надати оцінку тому факту, що позов подано як до приватного підприємства “Еллада-Дринк”, місцезнаходженням якого є - вул. Краєвої, 15, м. Севастополь, 99016, так і до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Співдружність”, яке знаходить в м.Луганськ, вул. 2-га Краснознаменна, 16-В та вул. Лутугінська, 133.
Згідно з частинами 2, 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
З матеріалів справи вбачається, що 03.08.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Вода і партнери” -Кредитор, та Приватним підприємством «Еллада-Дринк»- Поручитель, було укладено Договір поруки, відповідно до пункту 1 якого Поручитель приймає на себе зобов'язання (поручається) відповідати, в межах суми, а саме 100,00 (сто гривень), перед Кредитором по зобов'язаннях ТОВ “Торгова фірма “Співдружність” щодо оплати товару по договору поставки товару № ДП-В/11.2008/015 від 10.11.2008.
Приймаючи до уваги той факт, що зобов'язання обох відповідачів перед позивачем витікають з одного договору - № ДП-В/11.2008/015 від 10.11.2008, суд вважає правомірними дії Товариства з обмеженою відповідальністю “Вода і партнери” з приводу звернення з позовом до господарського суду м.Севастополя -за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. В даному випадку позов подано за місцезнаходженням приватного підприємства “Еллада-Дринк” (вул. Краєвої, 15, м. Севастополь, 99016).
Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України також встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання договору поставки № ДП-В/11.2008/015 від 10.11.2008 товариством з обмеженою відповідальністю “Вода і Партнери” на адресу товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Співдружність” було поставлено товар на підставі:
- видаткової накладної № VP-00226 від 10.07.2009 на суму 25660,80 грн.;
- видаткової накладної № VP-00275 від 05.08.2009 на суму 16332,36 грн.;
- видаткової накладної № VP-00276 від 05.08.2009 на суму 16,10 грн.;
- видаткової накладної № VP-00296 від 10.08.2009 на суму 12,00 грн.(а.с.10-13).
На вказаних видаткових накладних в графі «отримав»міститься підпис представника та печатка Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Співдружність”. Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт поставки відповідачеві товару на загальну суму 42021,26 грн.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 5.2 Договору поставки визначено умови оплати: покупець отримує товар від постачальника на умовах відстрочення платежу на строк не більше 30 календарних днів. Форма оплати -безготівковий розрахунок шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника, датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.
Позивач зазначає, що відповідачем було порушено положення пункту 5.2 Договору щодо строків оплати поставленого товару, поставлений товар з урахуванням строків, встановлених даним пунктом договору, оплачено лише частково в сумі 4283,90 грн., у зв'язку з чим, має місце заборгованість в сумі 37737,36 грн.
Оскільки відповідач не надав суду доказів оплати отриманого ним товару, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 37737,36 грн. обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статей 3, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Так, пунктом 6.2 Договору сторони погодили, що за недотримання строків оплати товару згідно підпункту 1 пункту 5.2 договору, Покупець сплачує Постачальнику неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми неоплаченого платежу.
Позивач, посилаючись на положення статті 625 Цивільного кодексу України, також просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Співдружність” індекс інфляції та 3% річних за весь час прострочення.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3 % річних та індексу інфляції (а.с.5), судом встановлено, що період прострочення встановлювався по кожній видатковій накладній окремо. У зв'язку з цим, розрахунок пені, 3 % річних та індексу інфляції також рахувався по кожній видатковій накладній окремо.
З урахуванням Листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97Р «Рекомендації відносно застосування індексів інфляції про розгляді судових справ», приходить до висновку про вірність зробленого розрахунку та необхідність стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Співдружність” основної заборгованості в сумі 37737,36 грн., 1560,90 грн. пені, 598,84 грн. - індексу інфляції та 249,80 грн. -3 % річних.
Надаючи оцінку укладеному 03.08.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Вода і партнери” та Приватним підприємством «Еллада-Дринк»Договору поруки та оцінюючи його правові наслідки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно зі статтею 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
В даному випадку, пунктом 1 договору поруки від 03.08.2009 передбачено, що Поручитель (ПП «Еллада-Дринк») відповідає перед Кредитором (ТОВ “Вода і партнери”) лише частково, а саме за оплату основного боргу, який утворився в результаті неоплати грошових коштів за поставлений товар. При цьому, поручитель не відповідає за % неустойки, пеню, збитки та інше.
Пунктом 3 договору поруки від 03.08.2009 сторони погодили, що протягом трьох календарних днів з моменту отримання повідомлення (виставленої вимоги), Поручитель зобов'язаний здійснити розрахунки з Кредитором по невиконаних зобов'язаннях Боржника, по яких він прийняв не себе поруку, при цьому, враховуються, що Поручитель та Боржник не являються солідарними боржниками.
З матеріалів справи вбачається факт направлення позивачем (Кредитором) на адресу Поручителя (ПП «Еллада Дринк») повідомлення про необхідність протягом трьох днів, з моменту його отримання, погасити борг ТОВ “Торгова фірма “Співдружність” перед ТОВ “Вода і партнери” в розмірі, вказаному в пункті 1.1 договору поруки (а.с.25).
На підставі викладеного та виходячи з умов укладеного договору поруки від 03.08.2009, суд приходить до висновку про виникнення у Приватного підприємства «Еллада Дринк», як Поручителя, перед позивачем зобов'язання погасити суму в розмірі 100,00 грн., як частину боргу, який виник у ТОВ “Торгова фірма “Співдружність” перед ТОВ “Вода і партнери” на підставі договору поставки товару № ДП-В/11.2008/015 від 10.11.2008.
Суд вважає за необхідне зазначити, що позивач у позові просить суд стягнути з ТОВ “Торгова фірма “Співдружність” суму основного боргу в повному обсязі -37737,36 грн. В той же час, позивач також просить суд стягнути з іншого відповідача, як поручителя, частину основного боргу в сумі 100,00 грн. забезпеченого порукою. Тобто, позивач просить суд стягнути з відповідачів всього 37837,36 грн.
Однак, приймаючи до уваги той факт, що 100,00 грн. основного боргу ТОВ “Торгова фірма “Співдружність” підлягають стягненню на користь ТОВ “Вода і партнери” з приватного підприємства «Еллада-Дринк», як поручителя, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та необхідність стягнення з ТОВ “Торгова фірма “Співдружність” суми основного боргу за вирахуванням 100,00 грн., тобто 37637,36 грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Приймаючи до уваги той факт, що даний спір виник внаслідок неправильних дій основного боржника - ТОВ “Торгова фірма “Співдружність”, суд вважає за необхідне покласти судові витрати саме на вказану особу у повному обсязі.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства “Еллада-Дринк” (вул. Краєвої, 15, м. Севастополь, 99016, ідентифікаційний код 30195093) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Вода і партнери” (вул. Камишове шосе, 15, м. Севастополь, 99014; р/р 26000945238011 у СФ АБК «Укрсоцбанк», МФО 324195, ідентифікаційний код 35427217) 100,00 грн. заборгованості.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Співдружність” (вул. 2-га Краснознаменна, 16-В, м. Луганськ, 91029), (вул. Лутугінська, 133, м. Луганськ, 91029; ідентифікаційний код 30694979) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Вода і партнери” (вул. Камишове шосе, 15, м. Севастополь, 99014; р/р 26000945238011 у СФ АБК «Укрсоцбанк», МФО 324195, ідентифікаційний код 35427217) 40046,90 грн., з яких: 37637,36 грн. -основна заборгованість, 1560,90 грн. - пеня, 249,80 грн. -3 % річних та 598,84 грн. -інфляційне відшкодування.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова фірма “Співдружність” (вул. 2-га Краснознаменна, 16-В, м. Луганськ, 91029), (вул. Лутугінська, 133, м. Луганськ, 91029; ідентифікаційний код 30694979) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Вода і партнери” (вул. Камишове шосе, 15, м. Севастополь, 99014; р/р 26000945238011 у СФ АБК «Укрсоцбанк», МФО 324195, ідентифікаційний код 35427217) витрати по сплаті держмита в сумі 401,50 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 235,41 грн.
5. В іншій частині позову відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис О.С. Погребняк
Рішення оформлено відповідно
до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 17.02.2010.