Іменем України
15.02.2010 справа № 5020-12/305
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Харченка І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1, 99007)
(а/с 112, м. Севастополь, 99029)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
(АДРЕСА_2, 99014)
про стягнення заборгованості у розмірі 32 322,63 грн.,
за участю представників:
позивача -ОСОБА_3, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в
Одеській області 22.11.1996;
ОСОБА_4, довіреність №1-2226 від 16.12.2009;
відповідача - не з'явився.
17.12.2009 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -Позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 32 322,63 грн.
Позовні вимоги мотивовані не належним виконанням Відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості наданих послуг за актом №55/705 здачі-приймання робіт від 01.10.2008.
Представник Позивача в судовому засіданні 11.02.2010 уточнені вимоги підтримав, на задоволенні позову наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.
Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 надані послуги Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 з поставки кондиціонерів та обладнання приточно-витягувальної вентсистеми, на суму 55 786,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 01.10.2008, підписаним обома підприємцями без зауважень /а.с. 12/.
Як зазначив позивач, станом на день подання позову та по теперішній час оплата за одержані послуги здійснена Відповідачем лише частково -на суму 44 000,00 грн., інша частина вартості послуг -11 786,00 грн., не оплачена, що й з'явилось підставою для звернення до суду з позовом.
Вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з вимогами статей 202, 204 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
На підставі наданих до матеріалів справи доказів, суд дійшов висновку, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором про надання послуг.
Укладення договорів про надання послуг регулюється нормами глави 63 розділу III Цивільного кодексу України.
Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частина перша статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з наведеними нормами чинного законодавства, що регулюють правовідносини з надання послуг, Відповідачем зобов'язання перед Позивачем належним чином не виконані -одержані послуги оплачені не повністю.
Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що вимога про сплату Відповідачем заборгованості за одержані послуги /а.с. 48/ направлена Позивачем 19.01.2010 та одержана адресатом 05.02.2010, що підтверджується підписом на оборотній стороні повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 53/.
За таких обставин вимогу Позивача про стягнення з Відповідача основної суми боргу за надані послуги у розмірі 11 786,00 грн. суд визнає доведеною та обґрунтованою.
Поряд з основною сумою заборгованості Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати та 3 % річних за несвоєчасне виконання зобов'язання в частині оплати суми основного боргу.
Як вбачається з розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних /а.с. 19-23/, такий розрахунок здійснений Позивачем за період з жовтня 2008 року по грудень 2009 року.
З огляду на встановлену судом обставину про направлення Позивачем на адресу Відповідача вимоги про сплату боргу 19.01.2010 та положення частини другої статті 530 Цивільного кодексу України щодо дати виникнення у боржника зобов'язання з оплати одержаних послуг, вимоги Позивача про сплату інфляційних втрат та 3 %, розрахованих за період, коли зобов'язання з оплати послуг у Відповідача ще не існувало, задоволенню не підлягають.
Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, 99014, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р №НОМЕР_4 в Севастопольській філії АБ «Тавріка», м. Севастополь, МФО 324377, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99007; (АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_2, р/р НОМЕР_5 в СФ КБ «Приватбанк», м. Севастополь, МФО 324935) суму основної заборгованості у розмірі 11 786,00 грн. (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят шість грн..), а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 117,86 грн. (сто сімнадцять грн. 86 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 86,05 грн. (вісімдесят шість грн. 05 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Суддя І.А. Харченко
Рішення складено відповідно до вимог статті 84
Господарського процесуального кодексу України
та підписано 16.02.2010.