Іменем України
"25" листопада 2009 р. справа № 5020-3/351
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтерміналстрой"
(99008, м. Севастополь, вул. 6-а Бастіонна, 8)
до Приватного підприємства "Стройинвестград"
(99040, м. Севастополь, вул. Боцманська, буд. 7, кв. 109)
про визнання права власності,
Суддя Головко В.О.
За участю представників:
позивач (ТОВ "Спецтерміналстрой") -Молчанов А.О., представник, довіреність б/н від 01.10.2007, дійсна до 01.10.2010;
відповідач (Приватне підприємство "Стройинвестград") -не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтерміналстрой" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства "Стройинвестград" про визнання права власності.
Позов обґрунтований невизнанням відповідачем права власності позивача на об'єкт нерухомого майна -мийку для автомобілів з очисними спорудами, розташовану за адресою: м. Севастополь, вул. 6-та Бастіонна, 8, площею 78 м2, яка була передана позивачем відповідачу за договором оренди, та як наслідок, відмовою повернути зазначене майно позивачу за актом приймання-передачі.
Ухвалою від 13.11.2009 позовна заява прийнята до розгляду суддею Головко В.О., порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 25.11.2009.
До початку судового засідання 25.11.2009 відповідач надав клопотання про розгляд справи без участі його представників, в якому виклав заперечення проти позову, просив в задоволенні позову відмовити з причин його безпідставності (арк.с.32).
Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини сторін, а також з огляду на клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності його представника, суд визнав за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні представник позивача виклав зміст позовних вимог, просив позов задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
10.07.1997 між ТОВ "Спецтерміналбуд" (орендар) та Управлінням майном міста Севастопольської міської державної адміністрації (орендодавець) укладений договір оренди № 2210 від 10.07.1997, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. 6-та Бастіонна, 8, площею 790 м2 для використання під виробничу ділянку.
10.09.1997 позивач листом за вих. № 147 звернувся до Управління майном міста Севастопольської міської державної адміністрації з проханням надати дозвіл на проведення реконструкції орендованих приміщень та будівництво нових об'єктів для підвищення ефективності виробництва та покращення побутових умов працівників (арк.с.11).
Резолюцією керівника Управління майном міста СМДА від 11.09.1997 позивачу було надано згоду на проведення зазначених будівельних робіт за умови погодження із інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю.
Актом державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта -мийки для автомобілів з очисними спорудами по вул. 6-я Бастіонна, 8, від 16.03.1998, затвердженого розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 23.03.1998 № 457-р зазначений об'єкт будівництва прийнятий в експлуатацію з відміткою "добре" (арк.с.13-19, 20).
Відповідно до зазначеного акта замовником будівництва є ТОВ "Спецтерміналстрой". Будівництво здійснено на підставі рішення Управління майном міста Севастопольської міської державної адміністрації (вих. № 2135 від 11.09.1997) та згідно з дозволом на виконання будівельно-монтажних робіт інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю від 14.11.1997 № 1528. Будівництво здійснювалось генеральним підрядником -РБУ ТОВ "Спецтерміналстрой".
01.05.2006 між ТОВ "Спецтерміналстрой" (орендодавець) та ПП "Стройинвестград" (орендар) укладений договір оренди нежитлового майна (далі -Договір оренди, арк.с.21-23), відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю за плату у користування для здійснення орендарем його статутної діяльності нежитлове приміщення -мийку для автомобілів з очисними спорудами, розташовану за адресою: м. Севастополь, вул. 6-а Бастіонна, 8, загальною площею: 78 м2, строком з 01.05.2006 до 01.05.2009.
Відповідно до пункту 3.4 Договору оренди, орендар зобов'язаний не пізніше 5 діб після закінчення строку орендного користування звільнити приміщення, що орендується, й передати (повернути) його орендодавцеві за актом приймання передачі у справному стані.
Згідно з пунктом 3.6 Договору, орендар, що належним чином виконує свої обов'язки за цим договором, має переважне право перед іншими особами після закінчення строку цього Договору укладати на аналогічних умовах новий договір оренди приміщення, що орендується, а також має переважне право перед іншими особами на придбання приміщення, що орендується, у разі його продажу Орендодавцем.
За орендне користування приміщенням, що орендується, орендар сплачує орендодавцеві орендну плату з урахуванням індексації із розрахунку 100 грн. за 1 м2 на рік. Експлуатаційні витрати, рахунки за центральне опалення й комунальні послуги оплачуються орендарем окремо згідно з відповідною додатковою угодою, що є невід'ємною частиною цього договору (пункти 4.1-4.2 Договору оренди).
Відповідно до пункту 5.2 Договору, строк цього Договору закінчується 01.05.2009.
За умовами пункту 6.1 Договору, усі правовідносини, що виникають з цього Договору або пов'язані з ним, у тому числі пов'язані з дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього Договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення Договору, регламентуються Договором та відповідними нормами чинного в України законодавства, а також такими, що застосовуються до даних правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.
Листом від 25.08.2008 за № 01/1 ТОВ "Спецтерміналстрой" повідомило ПП "Стройинвестград" про свій намір розірвати Договір оренди у зв'язку необхідністю проведення реконструкції нерухомого майна: мийки для автомобілів з очисними спорудами, розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. 6-та Бастіонна, 8, та просив орендаря повернути зазначене майно за актом приймання-передачі у 30-денний строк з моменту отримання цього листа (арк.с.24).
Проте, ПП "Стройинвестград" у листі від 29.08.2008 відповіло, що до підтвердження орендодавцем прав власника на об'єкт нерухомого майна, воно буде перебувати у користуванні ПП "Стройинвестград" (арк.с.25).
Невизнання відповідачем права власності позивача на зазначене майно і стало причиною для його звернення до господарського суду з даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України № 435-IV, прийнятого 16.01.2003, цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 01.01.2004. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Оскільки, за твердженням позивача, його право власності на зазначене нерухоме майно виникло до набрання законної сили Цивільним кодексом України, правові підставі виникнення права власності визначаються положеннями Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963 (із змінами та доповненнями), а правові підставі для захисту права власності -Цивільним кодексом України, відповідно.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.
Право на захист цивільних прав і інтересів та способи такого захисту визначені статтями 15 і 16 Цивільного кодексу України. Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, встановленим Цивільним кодексом України, або іншим способом, що встановлений договором або законом. Одним із способів захисту права є визнання права.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
З наведеною конституційною нормою кореспондує стаття 321 Цивільного кодексу України, якою також встановлено принцип непорушності права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 86 Цивільного кодексу УРСР та статті 2 Закону України від 07.02.1991 № 697-XII "Про власність", який діяв у 1997-1998 роках, тобто в період будівництва спірного об'єкта та прийняття його в експлуатацію, право власності -це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.
Згідно зі статтями 86, 128 Цивільного кодексу УРСР, статтею 12 Закону України "Про власність" право власності набувається з підстав, які не суперечать закону. Підставою для набуття права власності є певні юридичні факти, з якими закон пов'язує виникнення права власності. Право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Визначення поняття "річ" наводиться в статті 179 Цивільного кодексу України. Так, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (стаття 181 ЦК України).
Відповідно до Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 № 449 (яке діяло на час прийняття в експлуатацію спірного об'єкта), закінчені будівництвом (реконструкцією, реставрацією) та підготовлені до експлуатації згідно із затвердженим проектом об'єкти державного замовлення, після їх прийняття відповідними робочими комісіями, пред'являються замовником (забудовником) та підрядчиком для прийняття їх в експлуатацію державним приймальним комісіям.
Прийняття державними приймальними комісіями закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію оформляється актами (пункт 8 Положення) з наступним їх затвердженням відповідним місцевим органом виконавчої влади.
Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що на час створення спірного об'єкта нерухомості право власності виникало в силу визначених юридичних фактів, до яких, зокрема, належить затвердження державною приймальною комісією акта приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
Даний висновок також підтверджується наступним.
Статтею 105 Цивільного кодексу УРСР визначені правові підставі та відповідні юридичні наслідки самовільного будівництва жилого будинку, господарських і побутових будівель та споруд. Так, ознаками самовільного будівництва є:
- відсутність встановленого дозволу на будівництво, виданого компетентним органом;
- відсутність належно затвердженого проекту будівництва;
- будівництво об'єкта з істотними відхиленнями від проекту або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил.
Як вбачається з матеріалів справи, об'єкт нерухомого майна був прийнятий в експлуатацію відповідним компетентним органом з відміткою "добре"; будівництво об'єкта здійснено за рахунок власних коштів ТОВ "Спецтерміналстрой" на підставі рішення Управління майном міста Севастопольської міської державної адміністрації № 2135 від 11.09.1997 та дозволу на проведення будівельних робіт № 1528 від 14.11.1997, виданого інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю.
Наведене дозволяє зробити висновок про те, що об'єкт нерухомого майна -мийка для автомобілів з очисними спорудами, площею 78 м2, що розташована за адресою: м. Севастополь, вул. 6-та Бастіонна, 8, не є об'єктом самовільного будівництва.
При цьому суд зазначає, що Цивільний кодекс УРСР, який діяв у період будівництва ТОВ "Спецтерміналстрой" та прийняття в експлуатацію мийки для автомобілів з очисними спорудами, площею 78 м2, не пов'язував момент виникнення права власності на нерухоме майно з його державною реєстрацією.
За викладених обставин суд дійшов висновку про те, що мийка для автомобілів з очисними спорудами, площею 78 м2, яка розташована адресою: м. Севастополь, вул. 6-та Бастіонна, 8, належить на праві власності ТОВ "Спецтерміналстрой".
Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.
Беручи до уваги вищезазначене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтерміналстрой" (99008, м. Севастополь, вул. 6-а Бастіонна, 8, ідентифікаційний код 23200517) на нерухоме майно -мийку для автомобілів з очисними спорудами, загальною площею 78 м2, розташовану за адресою: м. Севастополь, вул. 6-та Бастіонна, 8.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Стройинвестград" (99040, м. Севастополь, вул. Боцманська, буд. 7, кв. 109, ідентифікаційний код 32634890, п/р 26009945180331 в СФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 324195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтерміналстрой" (99008, м. Севастополь, вул. 6-а Бастіонна, 8, ідентифікаційний код 23200517, п/р 26006301808 в СФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 324195) витрати по сплаті державного мита у розмірі 939,00 грн. (дев'ятсот тридцять дев'ять грн. 00 коп.), та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.О.Головко
Рішенні оформлено відповідно
до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 11.12.2009.
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтерміналстрой"
(99008, м. Севастополь, вул. 6-а Бастіонна, 8)
2. Приватне підприємство "Стройинвестград"
(99040, м. Севастополь, вул. Боцманська, буд. 7, кв. 109)
3. Справа