Іменем України
"23" листопада 2009 р. справа № 5020-2/215-12/168-3/292
За позовом: Заступника військового прокурора Військово-Морських Сил України
(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 41)
в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
(03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6)
до: Приватного підприємства "Ві.Ай.Пі.Юрконсалт"
(01004, м. Київ, вул. Горького, 13, оф. 3)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні
позивача: Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина (морська)
(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні
відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Амфітріта Інвест"
(95034, м. Сімферополь, вул. Дзержинського, 9-а, кв.6)
ОСОБА_1
(АДРЕСА_2)
про визнання права власності,
Суддя Головко В.О.
За участю представників:
прокурор (Заступник військового прокурора Військово-Морських Сил України) -ОСОБА_2, старший прокурор відділу, посвідчення № 179 від 20.02.2003;
позивач (Міністерство оборони України) -Кравець О.М., представник, довіреність № 220/970/д від 24.11.2008;
відповідач (Приватне підприємство "Ві.Ай.Пі.Юрконсалт") -Демченко М.Ж., представник, довіреність б/н від 02.10.2009;
третя особа (Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина (морська)) - Кравець О.М., представник, довіреність б/н від 06.02.2009;
третя особа (Товариство з обмеженою відповідальністю "Амфітріта Інвест") - Рибак В.С., представник, довіреність б/н від 15.04.2009;
третя особа (ОСОБА_1) -не з'явився.
Встановив:
Заступник військового прокурора Військово-Морських Сил України звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до приватного підприємства "Ві.Ай.Пі.Юрконсалт" про визнання права власності.
Позов обґрунтований порушенням інтересів державі в особі Міністерства оборони України, а саме неправомірної реєстрації за відповідачем права власності на об'єкт нерухомого майна (нежитлова будівля, площею 58,1 м2, яка розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Калича, 33-А) військового містечка Б-80, яке перебуває на балансі і в оперативному управлінні Севастопольської КЕЧ морської.
Ухвалою від 24.03.2009 позовна заява прийнята до розгляду суддею Шевчук Н.Г., порушено провадження у справі.
Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 86 від 20.07.2009 у зв'язку з закінченням строку перебування на посаді судді господарського суду міста Севастополя Шевчук Н.Г. справа № 5020-2/215 передана до провадження судді Харченка І.А.
Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 111 від 21.09.2009, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Харченка І.А., справа № 5020-2/215-12/168 передана до провадження судді Головко В.О.
Ухвалою від 21.09.2009 справу прийнято до провадження суддею Головко В.О., призначений розгляд справи.
У порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно з яким вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки позовні вимоги про визнання права власності заявлені відносно майна, розташованого за іншою адресою, ніж та, що міститься в договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 22.12.2008. Крім того відповідач зазначає, що позовні вимоги заступника прокурора не спрямовані на захист інтересів держави (т.2, арк.с.10-12).
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, -Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина (морська), ТОВ "Амфітріта Інвест" та ОСОБА_1 письмових пояснень по суті спору не надали.
В судовому засіданні 06.10.2009 представник третьої особи (Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина (морська)) підтримав прокурора; представник ТОВ "Амфітріта Інвест" виклав свою думку стосовно позовних вимог заступника прокурора, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.
Третя особа ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином і своєчасно.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора та третіх осіб, суд -
Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, передбачених законом.
Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України надає прокурору право звертатися до господарського суду в інтересах держави.
Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 про офіційне тлумачення статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому саме полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України, під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", визначеним у частини другій статті 2 ГПК України, слід розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до статті 4 Закону Української РСР "Про економічну самостійність Української РСР" від 03.08.1990 № 142-ХІІ, основу економічної самостійності Української РСР утворює власність її народу на національне багатство. Власністю народу України є земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території Української РСР, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, весь економічний, науковий і технічний потенціал, розташований на території республіки.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10.09.1991 № 1540-ХІІ, майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.
Пунктом 1 постанови Верховної Ради України "Про військові формування на Україні" від 24.08.1991 № 1431-ХІІ визначено, що Верховній Раді Україні підпорядковані всі військові формування, розташовані на території України.
Цією ж постановою утворено Міністерство оборони України (пункт 2 Постанови), на яке, відповідно до абзацу сьомого підпункту 6 пункту 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1080 (з наступними змінами і доповненнями), покладені повноваження щодо здійснення управління військовим майном та проведення його інвентаризації.
Підставою для звернення прокурора до господарського суду з даним позовом є шкода економічним інтересам держави, що полягає в загрозі позбавлення її основних фондів та нанесення прямих матеріальних збитків, у зв'язку з вилученням спірного нерухомого майна шляхом укладання цивільно-правових угод.
Так, за заявою ТОВ "Амфітріта Інвест" (т.1, арк.с.8) військовою прокуратурою ВМС України проведено перевірку, під час якої встановлено, що КП "БТІ та ДРОНМ" СМР зареєстровано право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 за приватним підприємством "Ві.Ай.Пі.Юрконсалт" та з'ясовано, що за технічними характеристиками та площами об'єкт нерухомості, зареєстрований КП "БТІ та ДРОНМ" СМР співпадає з нерухомим майном, що має адресу: м. Севастополь, вул. Калича, 33 "А", та являє собою військове містечко Б-80 Міністерства оборони України.
На виконання Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997 (т.2, арк.с.29-31) та відповідно до Акта приймання-передачі будівель, споруд і території військового містечка від 22.07.1997 військове містечко № Б-80 Севастопольського гарнізону по вул. Калича, 29 в місті Севастополі було передане Військовій комендатурі Севастопольського гарнізону (зараз -Севастопольське зональне відділення військової служби правопорядку) (т.1, арк.с.12-13, т.2, арк.с.24-25).
В подальшому, а саме 04.10.2006, нерухоме майно військового містечка Б-80 передано на баланс Севастопольської КЕЧ морської (т.1, арк.с.15-19).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 896-р затверджено перелік нерухомого військового майна Збройних Сил, яке може бути відчужено. До цього переліку увійшло, зокрема, таке майно:
НайменуванняКількістьРік виготовлення (будівництва)Категорія якісного (технічного) стану, ступінь придатностіМісцезнаходження
Адміністративне приміщення,
будівля № 11до 1917ІІІ категорія, один поверх, загальна площа 58 кв. метрівАДРЕСА_3, військове містечко № Б-80
Санвузол,
будівля № 21-"-ІІІ категорія, один поверх, загальна площа 8 кв. метрів-"-
04.09.2008 між Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амфітріта Інвест" (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна № 3/Сев.КЕЧм/2008 (т.1, арк.с.78-85).
За умовами цього Договору орендодавець передає орендарю в строкове платне користування нерухоме військове майно -адміністративну будівлю № 1 (двоповерхову) загальною площею 56,1 м2, підсобну будівлю № 1 загальною площею 7,00 м2 (зокрема, кімнату для вмивання -3,4 м2, туалет -3,6 м2) військового містечка № Б-80, що знаходиться на балансі Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської та розташоване за адресою: місто Севастополь, вул. Калича, 29, військове містечко Б-80.
Вказане нерухоме майно орендодавець передав орендарю для розміщення кафе та офісних приміщень.
Згідно з пунктом 10.1 договору, цей договір діє з 04.09.2008 по 03.09.2011 терміном до 3 років з гарантованим щорічним укладенням договору на новий строк на загальний термін до 5 років за умови сумлінного виконання орендарем усіх зобов'язань за умовами договору.
Відповідно до Акту приймання-передачі будівель військового містечка Б-80 в оренду, зазначене в договорі нерухоме майно було передано орендарю 04.09.2008.
05.09.2008 сторонами була підписана додаткова угода № 8д до договору № 3/Сев.КЕЧм/2008 від 04.09.2008, згідно з якою пункт 10.1 викладений у новій редакції: “Цей договір діє з 04.09.2008 по 04.09.2013 включно (терміном 5 років). Решта умов Договору залишилися незмінними (т.1, арк.с.88-89).
Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 03.11.2008 у справі № 5020-4/380 за позовом ТОВ "Амфітріта Інвест" до Севастопольської КЕЧ морської про визнання дійсним та укладеним строком на 5 років договору оренди, позов задоволений повністю: визнано дійсним договір оренди нерухомого майна від 04.09.2008 № 3/Сев.КЕЧм/2008, укладений між Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амфітріта Інвест" строком на 5 років (т.2, арк.с.7-9).
Дане рішення залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2009 (т.2, арк.с.22-23).
Згідно з Довідкою управління міського будівництва і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 17.09.2008 № 5-2/4446/1 військовому містечку № Б-80, що пойменований в облікових даних Севастопольської КЕЧ морської за адресою "вул. Калича, 29" присвоєно адресу: м. Севастополь, вул. Калича, 33-А (т.1, арк.с.24).
На підставі цією Довідки 25.12.2008 між тими ж сторонами (Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амфітріта Інвест") укладений Додатковий договір № 11д/Сев.КЕЧм/2008 до договору оренди № 3/Сев.КЕЧм/2008 від 04.09.2008 та додаткового договору № 8д/Сев.КЕЧм/2008 від 05.09.2008, згідно з яким у текстах договору оренди № 3/Сев.КЕЧм/2008 від 04.09.2008 та додаткової угоди № 8д/Сев.КЕЧм/2008 адреса об'єкта оренди "АДРЕСА_3" була змінена на наступну адресу: "м. Севастополь, вул. Калича, 33-А (т.1, арк.с.86-87).
Водночас, у листі Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 12.03.2009 № 2-2/392 зазначено, що адреса: "АДРЕСА_3" Управлінням містобудування і архітектури СМДА не привласнювалась, що підтверджується викопіровкою з топографічного плану М1:2000, 1984 рік (т.1, арк.с.23).
12.11.2008 між ТОВ "Брюхтехнолоджи" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладений договір № 01/26 купівлі-продажу нежитлової будівлі АДРЕСА_3 (т.1, арк.с.128-129).
Рішенням постійно діючого третейського суду при Київській універсальній біржі від 26.11.2008 (справа № 20-131/42) вказаний договір визнано дійсним; крім того, за ОСОБА_1 визнано право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю площею 58,1 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (т.1, арк.с.130-132).
На підставі даного рішення право власності на будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано ДКП "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна м. Севастополя" за ОСОБА_1 і записано в реєстрову книгу 21 нж стор. 28 під реєстровим № 5378 (т.1, арк.с.76).
22.12.2008 між ОСОБА_1 (продавець) та приватним підприємством "Ві.Ай.Пі.Юрконсалт" укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею -58,10 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Договір посвідчено приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу 22.12.2008 та зареєстровано в реєстрі за № 3350 (т.1, арк.с.63-64).
Згідно з пунктом 2 Договору, об'єкт нерухомого майна належить продавцю на підставі Рішення постійно діючого третейського суду при Київській універсальній біржі від 26.11.2008 у справі № 20-131/42, та зареєстрованого в КП "БТІ і ДРОНМ" СМР 20.12.2008 у реєстровій книзі 21 нж, стор. 28, під реєстровим № 5378.
Вказане нерухоме майно продане за 264355,00 грн. (пункт 3 Договору).
Відповідно до довідки про правовий статус земельної ділянки № 11164, виданої Центром державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 22.12.2008, інформація в Державному реєстрі земель про наявність чинних державних актів на право власності на землю, договорів оренди землі, державних актів на право постійного користування та договорів на право тимчасового користування на земельну ділянку, на якій розташована нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, відсутня (пункт 8 Договору).
Зазначене нерухоме майно зареєстроване ДКП "БТІ та ДРОНМ" СМР за ПП "Ві.Ай.Пі.Юрконсалт", про що 25.12.2008 у реєстровій книзі 21 нж арк. 28 під реєстровим № 5378 зроблений відповідний запис (т.1, арк.с.66, 76).
Факт реєстрації за відповідачем права власності на майно, яке є знаходиться на балансі Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської та перебуває в орендному користуванні ТОВ "Амфітріта Інвест" на підставі договору оренди нерухомого майна № 3/Сев.КЕЧм/2008 та додаткових угод до нього і стало причиною для звернення прокурора до суду із даним позовом.
Прокурор та позивач вважають, що законним власником нерухомого майна військового містечка Б-80 є держава Україна в особі органу державної влади -Міністерства оборони України.
Суд вважає вимоги прокурора та позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Позиція Вищого господарського суду України, згідно з Рекомендаціями від 27.06.2007 (пункт 27.3), полягає в тому, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, в якій така особа не є стороною. Захист прав такої особи можливий шляхом подання віндикаційного позову. Це узгоджується з вимогами статті 216 Цивільного кодексу України, яка передбачає реституцію при визнанні недійсними договорів і зі змісту якої очевидно, що при визнанні за ініціативою власника недійсним договору, в якому власник не є стороною, майно, яке належить власнику по реституції повинно перейти до особи, що немає жодних прав на це майно.
Отже для захисту порушеного права власності не потрібно визнавати недійсними правочини, що укладалися третіми особами з приводу спірного майна, оскільки це призведе до правового колапсу, тобто повернення в порядку реституції майна особі, яка не має на нього жодних прав.
Аналогічна позиція викладена в Узагальненні Верховного Суду України від 24.11.2008 про практику розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними.
Факт перереєстрації права власності на спірне майно за приватним підприємством "Ві.Ай.Пі.Юрконсалт" в Комунальному підприємстві "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради, на що, як на підставу права власності посилався відповідач, не визначає та не породжує дійсного права власності на це майно, з огляду на таке.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із правочинів. Реєстрація права не є правочином, а носить лише технічний фіксуючий характер. Аналогічна позиція викладено в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18 березня 2008 року № 01-8/164.
З урахуванням вищевикладеного у суду відсутні підстави вважати право власності Позивача на зазначене майно набутим неправомірно.
Доводи відповідача стосовно того, що позов подано щодо іншого майна (вул. Калича, 33-А), до якого відповідач не має жодного відношення, оскільки придбаний ним об'єкт нерухомості розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Калича, 29, не можуть бути прийняті судом до уваги.
Як вбачається з Акта звірення від 08.04.2009, інвентарні справи на об'єкт по вул. Калича, 33-А (від 03.12.2008) та об'єкт по вул. Калича, 29 (від 18.12.2008) виконані на один об'єкт нерухомості (т.1, арк.с.95, 111).
За наведених обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами в їх сукупності, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (державне мито в розмірі 1% ціни позову та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.), від сплати яких позивач у встановленому порядку звільнений, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.
Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати за державою Україна в особі Міністерства оборони України право власності на нерухоме майно військового містечка Б-80: нежитлову будівлю, площею 58,1 м2, вартістю 264355,00 грн., яка розташована за адресою: місто Севастополь, вул. Калича, 33-А на земельній ділянці площею 0,024 га.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Ві.Ай.Пі.Юрконсалт" (01004, м. Київ, вул. Горького, буд. 13, офіс 3, ідентифікаційний код 36060621, відомості про поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) в доход Державного бюджету України (п/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код у ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200) державне мито в сумі 2643,55 грн. (дві тисячі шістсот сорок три грн. 55 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з Приватного підприємства "Ві.Ай.Пі.Юрконсалт" (01004, м. Київ, вул. Горького, буд. 13, офіс 3, ідентифікаційний код 36060621, відомості про поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) в доход Державного бюджету України (п/р 31216259700007, отримувач Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код у ЄДРПОУ 24035598, код бюджетної класифікації 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.О. Головко
Рішенні оформлено відповідно
до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 04.12.2009.
Розсилка:
1. Військовий прокурор ВМС України
(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 41)
2. Міністерство оборони України
(03168, м. Київ, пр-кт Повітрофлотський, 6)
3. ПП "Ві.Ай.Пі.Юрконсалт"
(01004, м. Київ, вул. Горького, 13, офіс 3)
4. ТОВ "Амфітріта Інвест"
(95034, АДРЕСА_1)
5. Севастопольська КЕЧ (морська)
(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60)
6. ОСОБА_1
(99001, м. Севастополь, 2 Бастіонна, 12 кв. 15)
7.