Справа № 541/1080/19
Провадження № 2-з/541/8/2019
21 червня 2019 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Городівського О. А.,
за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Батієнка Ярослава Івановичапро забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства "Райагропостач" про переведення прав і обов'язків покупця за договором купівлі-продажу, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Пазинич Руслан Вікторович,
установив:
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства "Райагропостач" про переведення прав і обов'язків покупця за договором купівлі-продажу, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Пазинич Руслан Вікторович.
Представник позивача надав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на 21/100 часток комплексу будівель, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 . Необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що відповідачем ОСОБА_2 може бути відчужене спірне майно, що в свою чергу може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.
Згідно з ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
На підставі ч. 2 ст. ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про задоволення заяви.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасників справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Виходячи із змісту ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.
Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Відчуження відповідачем своїх майнових прав на спірне майно фактично знівелює позовні вимоги, з якими позивач звернувся до відповідача, що не відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема в частині ефективного захисту порушених прав.
Враховуючи вищевикладене, вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.
Керуючись ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Батієнка Ярослава Івановичапро забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на 21/100 часток комплексу будівель, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер:321, виданий 06.03.2018, видавник Пазинич Руслан Вікторович, Миргородський нотаріальний округ, Полтавська обл.
Копію даної ухвали для виконання направити до:
відділу реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Миргородської міської ради (адреса: вул. Гоголя, 171/1, м. Миргород, 37600).
Ухвала виконується негайно.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Копію ухали направити учасникам судового розгляду - для відому.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Суддя О. А. Городівський