18 червня 2019 р.Справа № 480/3950/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Присяжнюк О.В. ,
за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 року (суддя Соп'яненко О.В.; м. Суми; повний текст рішення складено 04.02.2019) по справі № 480/3950/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції України в Сумській області
про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді та стягнення заборгованості,
Позивач - ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач, ГУПП в Сумській області), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 1634 від 31.08.2018 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Тростянецького ВП" в частині притягнення капітана поліції ОСОБА_1 , старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Тростянецького відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області, до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції, у дисциплінарному порядку;
- поновити позивача на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Тростянецького відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області;
- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 15409,42 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області №1634 від 31.08.2018 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Тростянецького ВП" в частині притягнення капітана поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції у дисциплінарному порядку.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 14.09.2018 №477 о/с в частині звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 з 14.09.2018.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Тростянецького відділення поліції Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23, м. Суми, Сумська область, 40000, код ЄДРПОУ 40108777) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.09.2018 по 28.01.2019 в сумі 43 151 (сорок три тисячі сто п'ятдесят одна) грн. 44 коп.
Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 9 518 (дев'ять тисяч п'ятсот вісімнадцять) грн. 70 коп.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що ОСОБА_1 всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху, відмовився від виконання законних вимог поліцейського, що, безсумнівно принижує високе звання поліцейського, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості його як поліцейського та свідчить про дискредитацію звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Як підсумок, ОСОБА_1 недодержано приписів ст.7 Дисциплінарного статуту, Правил етичної поведінки поліцейських, і, відповідно, передбачених п.1 ч. 1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» зобов'язань в частині неухильного дотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського. При цьому, за змістом вищенаведених приписів Правил етичної поведінки поліцейських, поліцейський зобов'язаний був дотримуватися норм професійної етики як в робочий так і в неробочий час, що також відповідає приписам ст.7 Дисциплінарного статуту.
Отже, за результатами проведення службового розслідування обставини допущення порушення службової дисципліни знайшли своє підтвердження, тому були наявні підстави для видання наказу ГУНП в Сумській області від 31.08.2018 № 1634 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, який в подальшому було реалізовано шляхом видання наказу ГУНП в Сумські області від 14.09.2018 № 477о/с щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.
При цьому ці накази видані уповноваженою особою у передбаченому законом порядку з урахуванням результатів службового розслідування, проведеного у строки, порядок і спосіб, передбачений чинним законодавством і обраний вид дисциплінарної відповідальності відповідає тяжкості вчиненого ОСОБА_1 проступку.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Розгляд справи проведено без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу на різних посадах в органах внутрішніх справ з 2007 року, з 2015 року обіймав посаду старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Тростянецького відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області .
Наказом т.в.о. начальника ГУНП в Сумській області від 05.07.2018 № 850 призначено службове розслідування за фактом відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння та складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП (а.с. 45).
Відповідно до висновку службового розслідування, комісією встановлено, що 05.07.2018 о 01.10 год. поліцейськими УПП в Сумській області в с. Боромля Тростянецького району зупинено автомобіль, яким керував капітан поліції ОСОБА_1 . У цей час він перебував поза службою, у цивільному одязі. Під час спілкування з ним працівники УПП відчули запах алкоголю та запропонували у встановленому порядку пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки. У присутності свідків ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки та у медичному закладі. У зв'язку з цим щодо нього складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП за порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Такі дії є порушенням службової дисципліни та підставою для дисциплінарної відповідальності. (а.с. 47-57).
Наказом відповідача № 1634 від 31.08.2018 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції у дисциплінарному порядку за порушення службової дисципліни, що виразилось у ігноруванні завдань та обов'язків, визначених посадовою інструкцією, Присяги працівника поліції, ст.ст. 1,7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ст. 3, п.п. 1,2 ч. 1 ст. 18 закону України "Про Національну поліцію", вимог розділу I Правил етичної поведінки поліцейських, не гідну поведінку у позаслужбовий час, яка не відповідає високому званню працівника поліції, а саме відмові від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння, що дозволяло зняти підозру у керуванні транспортним засобом стані сп'яніння (а.с. 16).
Наказом ГУНП в Сумській області № 477 о/с від 14.09.2018 ОСОБА_1 звільнено зі служби у поліції (а.с. 156).
Приймаючи таке рішення відповідач вважав, що відмова позивача від проходження обстеження на стан сп'яніння є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306, відповідно до вимог якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Такими діями позивач вчинив правопорушення, відповідальність за яке встановлена ст. 130 ч. 1 КУпАП, а саме: відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто, відповідачем зроблено висновок про протиправність відмови позивача від проходження огляду.
У зв'язку з цим, зроблено висновок про порушення позивачем службової дисципліни, що полягало у невиконанні вимог до поліцейського щодо безумовного дотримання вимог законодавства, у тому числі і у позаслужбовий час, допущення негідної поведінки, яка не відповідає високому званню працівника поліції, порушення вимог бути прикладом у дотриманні громадського порядку та беззаперечному дотриманні законодавства.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення встановлено правомірність відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у зв'язку з порушенням порядку його проведення, а дослідженими у судовому засіданні доказами такі висновки Апеляційного суду Сумської області не спростовуються.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність висновків відповідача про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни у зв'язку з відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння та відсутність у зв'язку з цим підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Пунктом 1 частин 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №580-VIII) встановлено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Статтею 19 Закону №580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з п.4 Розділ XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до п.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію»» від 23.12.2015 №901-VIII до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
Статтею 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 №3460-IV, чинний на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Дисциплінарний статут) встановлено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 7 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.
Отже, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з посади.
Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначено статтею 14 Дисциплінарного статуту відповідно до якої з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що визначення виду дисциплінарного стягнення належить безпосередньо до дискреційних повноважень органу, який вільний у виборі останнього. Виходячи з фактичних обставин скоєного проступку та особи порушника, начальник ГУНП може застосувати до нього стягнення у межах компетенції, виходячи із обставин справи.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, з метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, попередження надзвичайних подій за участю особового складу, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, а також підвищення ефективності роботи підрозділів кадрового забезпечення Наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.03.2013 №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція), чинна на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно з п.1.2 Інструкції службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.
Відповідно до п.2.1 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
З матеріалів справи встановлено, що підставою для проведення службового розслідування стала інформація про те, що 05.07.2018 в с. Борогмля Тростянецького району старший дільничний офіцер поліції сектору превенції Тростянецького ВП капітан поліції ОСОБА_1 керував автомобілем, з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на встановлення стану сп'яніння ОСОБА_1 відмовився. Відносно останнього складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування) (п.5.2-5.3 Інструкції).
Відповідно до п.8.1 Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
Згідно з п.5.4 Інструкції якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що мета службового розслідування полягає в тому, щоб повно, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника органів внутрішніх справ і його ставлення до вчиненого.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є невиконання або неналежне виконання поліцейським вимог конкретних актів законодавства, наказів та інших відомчих нормативно-правових актів, тобто будь-яке притягнення особи до дисциплінарної відповідальності повинно мати чітко вказану підставу для застосування дисциплінарного стягнення, передбачену або Кодексом законів про працю України, або спеціальним нормативно-правовим актом, яким, в даному випадку, є Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ». Як наслідок, рішення про накладення дисциплінарного стягнення повинно бути винесене в законодавчо встановленому порядку та з дотриманням встановлених строків.
У висновку службового розслідування за фактом надзвичайної події за участі окремих поліцейських Тростянецького відділення поліції Охтирського ВП ГУНП в Сумській області та порушення ними службової дисципліни зазначено, що 05.07.2018 о 01.10 поліцейські УПП в Сумській області по вул. Харківській с. Боромля Тростянецького району зупинили автомобіль Skoda Favorit номерний знак НОМЕР_2 , у якому під час руху не горіла лампа заднього лівого габаритного ліхтаря, що є порушенням Правил дорожнього руху України.Вказаним транспортним засобом керував старший дільничний офіцер поліції сектору превенції Тростянецького ВП капітан поліції ОСОБА_1
Працівники УПП в Сумській області під час спілкування з ОСОБА_1 відчули запах алкоголю з порожнини рота останнього та запропонували йому у встановленому порядку на місці зупинки пройти огляд на встановлення стану сп'яніння, на що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у присутності свідків - громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . У присутності цих же свідків ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного у закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення. У зв'язку з цим, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, серії БД № 039236, за порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, який направлено на розгляд до Тростянецького районного суду Сумської області. Розгляд адміністративної справи (№ 588/1184/18) призначено на 20.08.2018. Адміністративні матеріали, за порушення ПДР України, що стали підставою зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 відносно останнього поліцейськими УПП в Сумській не складалися.
Опитаний в рамках службового розслідування ОСОБА_1 повідомив, що 05.07.2018 о 01.10 він рухався на автомобілі Skoda Favorit, номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Харківській в с. Боромля Тростянецького району, де був зупинений поліцейськими УПП в Сумській області. На запитання поліцейських чи вживав він спиртні напої ОСОБА_1 відповів, що не вживав. У подальшому на місці зупинки йому було запропоновано пройти огляд на встановлення стану сп'яніння, проте він відмовився, через те, що не довіряв приладу. За відмову ОСОБА_1 пройти медичний огляд на місці зупинки відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Після складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 05.07.2018 о 03.15 (через 2 години 5 хвилин з моменту виявлення), з власної ініціативи, звернувся до Тростянецької ЦРЛ де пройшов медичний огляд з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Відповідно до висновку Тростянецької ЦРЛ щодо результатів медичного огляду від 05.07.2018 № 103 у ОСОБА_1 станом на 03.15 05.07.2018 ознак сп'яніння не виявлено.
У висновку зазначено, що порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння регламентується статтею 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, вважається недійсним. Тобто, факт проходження та результати медичного огляду, який самостійно, без присутності поліцейських, пройшов ОСОБА_1 , комісія з проведення службового розслідування визнала таким, що не може враховуватися як підтвердження керування останнім транспортним засобом не в стані алкогольного сп'яніння.
За результатами проведеного службового розслідування встановлено порушення ОСОБА_1 Правил етичної поведінки поліцейських, Присяги поліцейського, Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту, покладених на нього посадовою інструкцією обов'язків, що в свою чергу повністю підтвердженого наявними матеріалами службового розслідування, зокрема дослідженим в рамках його проведення записами нагрудних відеореєстраторів поліцейських УПП в Сумській області.
За висновком службового розслідування комісія прийшла до висновку про необхідність застосування відносно ОСОБА_1 самого суворого заходу дисциплінарного впливу - звільнення зі служби в поліції, за порушення ним службової дисципліни, що виразилося у ігноруванні завдань та обов'язків визначених посадовою інструкцією, Присяги працівника поліції, текст якої закріплено ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», ст. ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ст. 3, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», вимоги розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, які затверджені наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, не гідну поведінку у позаслужбовий час, яка не відповідає високому званню працівника поліції, зокрема бути прикладом у дотриманні громадського порядку та беззаперечному дотриманні законодавства, а саме відмові від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння, що дозволяло зняти підозру у керуванні транспортним засобом у такому стані, та підтверджується відеозаписом, допущені порушення вимог пункту 1.17 наказу ГУНП від 30.05.2018 № 723 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни у підрозділах ГУНП в Сумській області та профілактики надзвичайних подій за участі поліцейських».
Таким чином, для визначення правомірності звільнення позивача із служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби підлягає встановленню факт не виконання ОСОБА_1 законної вимоги поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, що повинно бути підтверджено належними та допустимими доказами, яким суд має дати відповідну оцінку.
Відповідно до приписів п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП передбачено порядок огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (надалі - використані положення статті, чинні на момент складення адміністративного протоколу щодо позивача).
Згідно положень ч. 1 вказаної статті огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. При цьому, згідно ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського (ч.4 ст. 266 КУпАП).
Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за №1413/27858, з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров'я щодо виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція №1452/735).
Інструкція №1452/735 визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Згідно п.6 розділу I Інструкції №1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У відповідності до п. 7 розділу I Інструкції №1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (далі - заклад охорони здоров'я).
Пунктом 9 розділі ІІ Інструкції №1452/735 передбачено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
За змістом пунктів 16 та 17 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
При цьому висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (п. 22 розділу ІІІ Інструкції №1452/735).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, зокрема, про те, що водій транспортного засобу, у разі відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, може пройти такий огляд в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Як встановлено судом, матеріали щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, було передано на розгляд Тростянецького районного суду Сумської області від 28.09.2018.
Постановою Тростянецького районного суду Сумської області від 28.09.2018 по справі № 588/1184/18 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 10.12.2018 по справі № 588/1184/18 постанову судді Тростянецького районного суду м. Суми від 28 вересня 2018 року відносно ОСОБА_1 - скасовано, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 10.12.2018 скасовано постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 28.09.2018. Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння лише у Сумському наркологічному диспансері, а не у найближчому закладі - Тростянецькій центральній районній лікарні.
Для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи апеляційним судом був допитаний інспектор поліції Поляниця М.П., яким був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , та який підтвердив, що пропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд лише у Сумському наркологічному диспансері, а не в найближчому закладі охорони здоров'я, не обґрунтовуючи своїх вимог.
Таким чином, судом встановлено, що в порушення вимог п. 7 р. 1 Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" працівниками поліції запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд у Сумському наркологічному диспансері, а не у найближчому закладі охорони здоров'я, у зв'язку з чим дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Таким чином, в межах розгляду справи № 588/1184/18 судом встановлено, що працівником поліції було порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння та відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доказів на спростування вказаних обставин відповідачем в ході судового розгляду справи до суду не надано.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.
Частиною 1 статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі аналізу вказаних законодавчих положень та обставин справи, враховуючи зміст наданих пояснень, даючи аналіз зазначеним висновку службового розслідування та оспорюваним наказам, враховуючи встановлену постановою Апеляційного суду Сумської області від 10.12.2018 відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність висновків відповідача про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни у зв'язку з відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння та відсутність у зв'язку з цим підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності наказом № 1634 від 31.08.2018 у вигляді звільнення.
Окрім того, при прийнятті наказу про звільнення позивача не взято до уваги попередню поведінку, ставлення до служби та стаж роботи в органах поліції, відсутність діючих дисциплінарних стягнень.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування наказу в частині, що стосується позивача, та поновлення його на службі в поліції на посаді на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Тростянецького відділення поліції Охтирського відділу поліції ГУНП в Сумській області.
ОСОБА_1 просить поновити його на службі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.08.2018. Відповідно до ст. 77 ч.ч. 2, 3 закону України "Про Національну поліцію" днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.
Крім наказу № 1634 від 31.08.2018 відповідачем видано наказ № 477 о/с від 14.09.2018 відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 14 вересня 2018 року (а.с. 156). Таким чином, останнім днем служби позивача перед звільненням є саме 14.09.2018. на підставі ст. 9 ч. 2 КАС України з метою ефективного захисту прав позивача суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність вийти за межі заявлених позовних вимог, визнати протиправним та скасувати наказ № 477 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.
Відповідно до п. 6 розділу III "Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Відповідно до довідки ГУНП в Сумській області середньоденний розмір грошового забезпечення позивача за два місяці перед звільненням складав 317 грн. 29 коп. Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту звільнення 15.09.2018 по день розгляду справи судом в сумі 43151 грн. 44 коп. (317,29 грн.* 136 днів).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Сумській області залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 року по справі № 480/3950/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 24.06.2019 року