Ухвала від 09.03.2010 по справі 3/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"09" березня 2010 р. Справа № 3/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстройматеріали"

до Приватного підприємця ОСОБА_1

про стягнення в сумі 3031 грн. 26 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : представник не з'явився

від відповідача : представник не з'явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрстройматеріали" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3031 грн. 26 коп., з яких 2475 грн. 00 коп. оплати за отриманий товар згідно Договору купівлі-продажу №300-07 від 10.07.2009 року, 308 грн. 76 коп. пені та 247 грн. 50 коп. штрафу за порушення строків оплати товару. Позивач у судове засідання не з'явився, проте надіслав суду клопотання про розгляд справи без участі ТОВ «Укрстройматеріали».

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав. Ухвала суду від 26.02.2010 року про призначення справи до розгляду була направлена позивачу на адресу, яка зазначена позивачем у позовній заяві (33000, АДРЕСА_1). Конверт направлений відповідачу повернувся до господарського суду Рівненської області з відміткою пошти "адресат не проживає».

Позивачем до матеріалів позовної заяви додано Довідку з єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у якій зазначено, що Приватний підприємець ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У пункті 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 року № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" зазначено, що законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. Відповідач не довів до відома господарського суду та позивача про зміну свого місцезнаходження, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

10.07.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрстройматеріали»(далі -Продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі -Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №300/07 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 договору предметом договору є постачання будівельних матеріалів у асортименті згідно до виставлених рахунків-фактур.

Відповідно до п.2.1. Договору Продавець зобов'язався поставити будівельні матеріали згідно усної або письмової заявки Покупця протягом 3 (три) календарних дні з дати отримання попередньої оплати.

Відповідно до п.2.2 Договору Покупець зобов'язався прийняти товар згідно видаткових накладних. Кількість та ціна товару вказуються в товарних накладних. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку в день поставки товару або шляхом попередньої оплати. Днем поставки товару вважається дата, вказана на товарній накладній (п.2.3 Договору).

Відповідно до видаткової накладної №РН-003518 від 10.07.2009 року позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 2475 грн. 00 коп., вказана видаткова накладна скріплена печаткою відповідача в якості отримувача товару. Відповідач не надав суду доказів оплати отриманого товару. На момент розгляду справи сума боргу відповідача перед позивачем становить 2475 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, пункт 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до умов п. 4.5. Договору купівлі-продажу №300/07 від 10.07.2009 року у випадку затримки оплати за товар понад 3 календарні дні Покупець виплачує пеню в розмірі 1% від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу до моменту повного виконання Покупцем свого зобов'язання по оплаті та, у разі затримки більше, ніж 20 календарних днів, штраф в розмірі 10% від суми прострочення платежу. Згідно з розрахунком наданим позивачем за період з 14.07.2009 року по 18.02.2010 року розмір пені, обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ, становить 308 грн. 76 коп. та розмір штрафу складає 247 грн. 50 коп..

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно здійсненого судом розрахунку пені за період з 14.07.2009 року по 12.01.2010 року становить 255 грн. 94 коп. В решті позовних вимог в частині нарахування пені слід відмовити.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2475,00 грн. основного боргу, 255 грн. 94 коп. пені, 274 грн. 50 коп. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.49,ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (33023, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2, в АКІБ «УкрСиббанк»м.Харків, МФО351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстройматеріали»(36009, м.Полтава, вул.Зіньківська, буд.35б, код ЄДРПОУ 34204400, р/р №2600835501 в філії АЮ «Енергобанк»в м.Полтава, МФО 331940) 2475,00 грн. основного боргу, 255 грн. 94 коп. пені, 274 грн. 50 коп. штрафу, а також витрати на оплату державного мита в розмірі 100 грн. 22 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 231 грн. 87 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано "11" березня 2010 року

Попередній документ
8261017
Наступний документ
8261019
Інформація про рішення:
№ рішення: 8261018
№ справи: 3/26
Дата рішення: 09.03.2010
Дата публікації: 22.12.2010
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Рівненської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (07.01.2026)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 07.01.2026
Предмет позову: -