18 червня 2019 року справа №200/4402/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Міронова Г.М., Сіваченко І.В., секретар судового засідання Макаренко А.С., за участю позивача ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року (повний текст складено 17 квітня 2019 року в м. Слов'янськ) у справі № 200/4402/19-а (суддя І інстанції - Логойда Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що відповідач в порушення вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" сплатив щорічну допомогу на оздоровлення у 2018 році в розмірі, що не співвідноситься з мінімальною заробітною платою, встановленою Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 18495 грн. В перерахунку вказаної допомоги відповідачем було відмовлено.
Вважаючи свої права порушеними просив суд: - визнати неправомірною бездіяльність Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо відмові провести перерахунок та виплату недонарахованої щорічної допомоги на оздоровлення за 2018 рік відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; - зобов'язати Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради перерахувати та виплатити недонараховану щорічну допомогу на оздоровлення за 2018 рік відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 18495 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 200/4402/19-а у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та учасником ліквідації наслідком аварії на Чорнобильській АЕС, і на підставі ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на щорічну допомогу на оздоровлення, яку у 2018 році йому виплачено в розмірі 120 грн.
11 березня 2019 року, вважаючи, що розмір допомоги є меншим, ніж встановлено законодавством, позивач звернувся до відповідача із заявою про її перерахунок.
Листом Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради від 21 березня 2019 року № С-60-5.1-6.2 в проведенні такого перерахунку відмовлено з посиланням на те, що щорічну допомогу на оздоровлення виплачено в порядку та розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562.
Відмову узадоволені позовних вимог суд першої інстанції мотивував наступним.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, що існувала після визнання рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 неконституційними змін, які були внесені пп. 11 п. 28 розд. II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI, щорічна допомога на оздоровлення такій категорії осіб, як позивач, обчислювалася у кратному розмірі до мінімальних заробітних плат.
Разом з тим, в подальшому законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилося.
Так, 01 січня 2015 року набрали чинності відповідні положення Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (Закон від 28 грудня 2014 року №76-VIII), якими внесені зміни, зокрема, до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та вказану статтю викладено у редакції, відповідно до якої одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо усунення дискримінаційного ставлення до громадян, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї" (Закон від 21 квітня 2016 року № 1339-VIII), який набрав чинності з 22 травня 2016 року, статтю 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено в новій редакції.
Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у вказаній редакції (яка діє і натепер) щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.
Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог ст. 48 вказаного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 26 жовтня 2016 року №760, якою затверджено Порядок виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян.
Відповідно до п. 10 вказаного Порядку щорічна допомога виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь в ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь в ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, - в розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав допомога надається за однією з таких підстав за вибором особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" установлено громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення:
інвалідам I і II групи - 120 гривень;
учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - 100 гривень;
інвалідам III групи та дітям-інвалідам - 90 гривень;
учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків,та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - 75 гривень.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплату щорічної допомоги на оздоровлення у кратному розмірі до мінімальних заробітних плат, передбачено було.
Щорічна допомога на оздоровлення позивачу правомірно була виплачена в розмірі, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12 липня 2005 року № 562, що відповідало вимогам ст. 48 вказаного Закону.
З огляду на наведене відповідач дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для її перерахунку.
Суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.
Вирішуючи спір судом враховані правові висновки, що викладені у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року в справі №202/4104/17, від 18 січня 2019 року в справі №554/7879/16-а, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 200/4402/19-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 200/4402/19-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 25 червня 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Г.М. Міронова
І.В. Сіваченко