ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
21 червня 2019 року м. Київ № 826/8081/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Шарій А.А., представника відповідача Дудник А.О., у відсутність представників позивача, розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання представника Міністерства юстиції України про залишення позову Громадської організації "Право і капітал" до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, - без розгляду,
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Громадська організація "Право і капітал" з позовною заявою до Міністерства юстиції України про:
- визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання Міністерство юстиції України оприлюднити методики, що містяться в Реєстрі методик проведення судових експертиз на офіційному сайті Міністерства юстиції України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2018 року позовну заяву Громадської організації "Право і капітал" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та витребувано у позивача письмові пояснення з уточненням бездіяльності Міністерства юстиції України, яку Громадська організація вважає протиправною, які необхідно було надати суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Копія ухвали направлена на адресу позивача, проте до суду повернулося поштове направлення без вручення адресату, у зв'язку із закінченням строку зберігання. Вимоги ухвали суду позивачем не виконані.
Згідно з частиною одинадцятою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
16 січня 2019 року представником відповідача до суду подано клопотання про залишення позову Громадської організації "Право і капітал" без розгляду.
В засідання 19 квітня 2019 року позивач явку уповноважених представників не забезпечив, причини неявки суду не повідомив.
За результатами розгляду клопотання представника відповідача, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2019 року витребувано у позивача:
- належним чином засвідчену копію статуту Громадської організації "Право і капітал";
- докази на підтвердження права підпису позовної заяви в.о. президента Громадської організації "Право і капітал" ОСОБА_1 ;
- докази на підтвердження порушеного права позивача.
Копія ухвали суду від 19 квітня 2019 року направлена на адресу позивача, зазначену в позовній заяві, проте до суду вдруге повернулося поштове направлення без вручення адресату.
У зв'язку із неявкою представників позивача в засідання 21 червня 2019 року та неповідомлення стороною позивача про причини неявки уповноважених представників, не подання клопотання про розгляд справи у відсутність позивача, представником відповідача заявлено клопотання про залишення позову Громадської організації "Право і капітал" без розгляду.
Суд, розглянувши клопотання представника відповідача виходить з того, що відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, Європейський Суд з прав людини у рішення від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Граматичне тлумачення наведених норм процесуального права дозволяє виокремити чотири умови, за яких суд залишає позовну заяву без розгляду:
(а) неявка позивача в судове засідання;
(б) причини неявки позивача є неповажними або позивач не повідомив про причини неявки;
(в) від позивача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;
(г) неявка позивача перешкоджає розгляду справи.
Ще одна умова випливає з системного тлумачення - (д) належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №805/3837/17-а.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Враховуючи, що позивач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повторно не прибув у засідання, не повідомив про причини неявки, справу просив розглянути у присутності уповноваженого представника, витребувані докази суду не надав, з огляду на що існують перешкоди у розгляді справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову Громадської організації "Право і капітал" без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Клопотання представника відповідача задовольнити.
Позов Громадської організації "Право і капітал" до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст ухвали складено 24.06.2019.
Суддя О.М. Чудак