Справа № 822/1681/16
іменем України
25 червня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марцинкевич Лілії Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про скасування рішень,
У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позов до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марцинкевич Лілії Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", в якому просило скасувати ряд рішень відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.07.2016 року: індексний номер: 30328412, індексний номер: 30347280 від 06.07.2016 року, індексний номер: 30347472 від 06.07.2016 року, індексний номер: 30347574 від 06.07.2016 року, індексний номер: 30347692 від 06.07.2016 року, індексний номер: 30347777 від 06.07.2016 року, індексний номер: 30347893 від 06.07.2016 року, індексний номер: 30347953 від 06.07.2016 року, індексний номер: 30348003 від 06.07.2016 року, індексний номер: 30328408 від 06.07.2016 року, індексний номер: 30328404 від 06.07.2016 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13 травня 2010 року та 20 вересня 2011 року між ТОВ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" (іпотекодавець) та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк" (іпотекодержатель), укладено ряд нотаріально посвідчених та зареєстрованих в Державному реєстрі правочинів іпотечних договорів. За їх умовами в якості забезпечення виконання власних зобов'язань за договором про надання відновлюваної кредитної лінії, договором про надання мультивалютної відновлюваної кредитної лінії, генеральним договором про здійснення кредитування, товариством в іпотеку надано об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресами: м . Хмельницький, вул . Ярослава Мудрого, 4 ; Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Жовтнева, 16-в .
На підставі зазначених договорів іпотеки приватним нотаріусом Хмельницького нотаріального округу Папкою Т.В. накладено заборони щодо відчуження перелічених у договорах об'єктів нерухомого майна, про що у Державному реєстрі правочинів іпотечних договорів здійснено відповідні записи.
У кожному іпотечному договорі погоджено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки наступним чином: у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодацем основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
Вказав, що частиною третьою статті 37 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Між тим, всупереч вказаній вимозі Закону за відсутності звіту про оцінку предметів договорів іпотеки, Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марцинкевич Л.А. прийняті у цій справі спірні рішення, якими за ПАТ "Укрсоцбанк" здійснено державну реєстрацію на об'єкти нерухомого майна, які були предметом іпотечних договорів.
Також, вказав на позбавлення Товариства права щодо відшкодування іпотекодержателем 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Просив скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марцинкевич Л.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 липня 2016 року №№ 30328412; 30347280; 30347472; 30347574; 30347692; 30347777; 30347893; 30347953; 30348003; 30328408; 30328404.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2016 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту першого частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Роз'яснено позивачу право на звернення із цим позовом в порядку господарського судочинства.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2016 року ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2016 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Хмельницький окружний адміністративний суд, ухвалою від 20.10.2016 року задоволив клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, та заборонив усім суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі №822/1681/16 вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі пов'язані з державною реєстрацією (перереєстрацією) права власності щодо наступного нерухомого майна:
1) товарних складів для зберігання запасних частин сільськогосподарської техніки, загальною площею 2303,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Хмельницький, вулиця Ярослава Мудрого (Толбухіна), 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 964011968101;
2) будівлі цеху літ. «Г», загальною площею 1202,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вулиця Ярослава Мудрого (Толбухіна), 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 965124368101;
3) будівлі майстерні літ. «Е», загальною площею 763,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вулиця Ярослава Мудрого (Толбухіна), 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 965132668101;
4) будівлі трансформаторної підстанції літ. «З», загальною площею 52,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вулиця Ярослава Мудрого (Толбухіна), 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 965138468101;
5) будівлі адмінбудинку літ. «А-3», загальною площею 1740,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вулиця Ярослава Мудрого (Толбухіна), 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 965143568101;
6) будівлі гаража літ. «К», загальною площею 473,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вулиця Ярослава Мудрого (Толбухіна), 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 965149968101;
7) арочної будівлі літ. «Б», загальною площею 753,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вулиця Ярослава Мудрого (Толбухіна), 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 965154168101;
8) будівлі спортивно-оздоровчого комплексу літ. «В», загальною площею 481,9 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вулиця Ярослава Мудрого (Толбухіна), 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 965156568101;
9) будівлі котельні літ. «в», загальною площею 85,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вулиця Ярослава Мудрого (Толбухіна), 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 965159868101;
10) нежитлової будівлі офісу з складами, нежитлової будівлі, загальною площею 415,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Ізяславський район, місто Ізяслав, вулиця Жовтнева, будинок 16В, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 62636268221;
11) будівлі складу з вбудованими службовими приміщеннями літ. «Л», загальною площею 663,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вулиця Ярослава Мудрого (Толбухіна), 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 212073068101.
Надалі, ухвалою суду від 24 жовтня 2016 року відкрито провадження у цій справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 18.04.2017 року провадження у справі № 822/1681/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марцинкевич Лілії Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про скасування рішень зупинено до завершення перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.02.2017 у справі №822/1681/16.
Водночас, ухвалою Верховного Суду від 21.03.2019 року у цій справі провадження про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.02.2017 у справі №822/1681/16 закрито.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказана справа передана на розгляд судді Майстеру П.М.
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Майстер П.М., ухвалою від 03 червня 2019 року прийняв до свого провадження справу №822/1681/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марцинкевич Лілії Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про скасування рішень, поновив провадження у цій справі, та призначив справу до розгляду в судовому засіданні.
Разом з тим, 15.12.2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України шляхом викладення його в новій редакції.
Пунктом 10 підпункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У зв'язку з наведеним, розгляд даної справи продовжується судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Сторони та третя особа, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явились.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалася судом обов'язковою.
Суд, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору, дійшов такого висновку.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За змістом статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового розгляду.
Крім того, суб'єктом владних повноважень згідно зі статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або надання адміністративних послуг, при цьому ці управлінські функції чи адміністративні послуги суб'єкт здійснює саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Предметом цього спору є визнання протиправними та скасування рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марцинкевич Лілії Анатоліївни про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ПАТ "Укрсоцбанк" на підставі договорів іпотеки.
За змістом статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до статті 3 цього Закону державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.
Абзацом третім частини першої статті 19 названого Закону визначено, що державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом проводиться невідкладно після завершення нотаріальної дії.
Із поданої позовної заяви вбачається, що спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правових угод (договорів іпотеки), та оскаржувані рішення були вчинені на підставі договорів іпотеки. Тобто набуття права власності на нерухоме майно відбулось на виконання зазначених договорів.
За таких обставин, встановивши характер спірних відносин, суд дійшов висновку, що даний спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи спірні рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняті відповідачем оспорювані рішення про державну реєстрацію стосувались реєстрації прав інших осіб (третьої особи - ПАТ "Укрсоцбанк"), а не позивача.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.18 у справі №823/2042/16 зазначила, що скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів. Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому такі справи мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору (пункти 50, 51).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, оскільки суть позову зводиться до захисту права власності позивача, тобто до питання набуття, реалізації та припинення права власності, одним з етапів якого є реєстрація права власності на нерухоме майно, суд, виходячи із суб'єктного складу сторін спору, дійшов висновку, що його належить розглядати у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Крім того, пунктами 6, 13 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
За таких підстав, враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін спору та третіх осіб, суд дійшов висновку, що вказаний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів та має вирішуватися в порядку господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини спрямовані на оскарження набутого третьою особою права власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
У п. 24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі №822/1681/16 слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, та відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України роз'яснити позивачу, що даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Крім того, представником позивача подано до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою суду від 20.10.2016 у цій справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлене клопотання про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі (ч.8 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, суд вправі скасувати вид забезпечення позову в будь-якій справі, яка знаходиться в його провадженні, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі.
Враховуючи викладені обставини, а також клопотання позивача, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 20.10.2016 у справі №822/1681/16.
Керуючись статтями 2, 4, 19, 157, 183, 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марцинкевич Лілії Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про скасування рішень відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.07.2016 року: індексний номер: 30328412, індексний номер: 30347280 від 06.07.2016 року, індексний номер: 30347472 від 06.07.2016 року, індексний номер: 30347574 від 06.07.2016 року, індексний номер: 30347692 від 06.07.2016 року, індексний номер: 30347777 від 06.07.2016 року, індексний номер: 30347893 від 06.07.2016 року, індексний номер: 30347953 від 06.07.2016 року, індексний номер: 30348003 від 06.07.2016 року, індексний номер: 30328408 від 06.07.2016 року, індексний номер: 30328404 від 06.07.2016 року закрити.
Роз'яснити позивачу, що даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжитих ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.10.2016 у справі №822/1681/16.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя П.М. Майстер