18.06.2019
єдиний унікальний номер справи 531/629/19
номер провадження 2/531/259/19
18 червня 2019 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Попова М.С.,
за участі секретаря судового засідання Клименко Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору без номера від 17.03.2006 року, відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом. У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 18.02.2019 року має заборгованість - 19671,09 грн., що складається із заборгованості за тілом кредита - 7560,87 грн., заборгованості за простроченим тілом кредита - 2618,17 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 0,00 грн., нарахованої пані за прострочене зобов'язання - 7779,14 грн., нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 300 грн., штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) - 912,91 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце його проведення. У наданій суду письмовій заяві представник позивача просив розглядати справу за його відсутності, позов підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце його проведення. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності у якій позов визнає частково, визнає лише тіло кредиту та прострочене тіло кредиту .
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
17.03.2006 між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг з використанням кредитної картки, шляхом приєднання, в порядку ст. 634 ЦК України, до умов запропонованих банком в письмових Умовах та Правилах надання банківських послуг, на підставі поданої відповідачем заяви (надалі - Заява), в якій міститься підпис зроблений від його імені про ознайомлення з цими Умовами та Правилами (а.с.13,14 -28).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача (а.с.5-12) вбачається, що за вищевказаним картковим рахунком відповідачем проводилися операції зі зняття готівкових коштів та внесення коштів на повернення отриманого кредиту, відсотків за користування ним та штрафних санкцій.
Таким чином, даючи правову оцінку укладеному між сторонами договору, суд доходить висновку, що між позивачем та відповідачем був укладений договір карткового рахунку, який в розумінні змісту ст. 1066 ЦК України, є різновидом договору банківського рахунку, умовами якого було передбачено кредитування відповідача у межах кредитного ліміту (ст.1069 ЦК України).
Відповідно до приписів ч.2 ст.1069 ЦК України права та обов'язки сторін, пов'язанні з кредитуванням рахунка, визначаються відповідними положеннями про позику та кредит (параграфи 1 та 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Згідно із ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України. Приписом ч. 1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику, якщо такою є грошові кошти, у тій самій сумі, у строк та в порядку, що встановленні договором.
Відповідно до Заяви, підписаної відповідачем, він ознайомлений та згоден з Тарифами банку (а.с. 13).
З розрахунку заборгованості (а.с.5-12) вбачається, що позивач нарахував відповідачу заборгованість, загальна сума якої станом на 18.02.2019 року становила 19671,09 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 7560,87 грн., заборгованості за простроченим тілом кредита - 2618,17 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 0,00 грн., нарахованої пані за прострочене зобов'язання - 7779,14 грн., нарахованої пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 300 грн., штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) - 912,91 грн.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу. Договір є обов'язковим для виконання (ст.259 ЦК України).
У відповідності до вимог ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Суд приходить до висновку, що відповідач не виконує умов кредитного договору №б/н від 17.03.2006 і добровільно не сплачує визначені договором платежі.
Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в частині сплати заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за простроченим тілом кредиту і стягнути з відповідача на користь банку заборгованість на загальну суму 10179,04 грн.
В частині стягнення штрафів, пені суд приходить до наступних висновків.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України ). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України ).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Умовами спірного договору, а саме пунктами 1.1.5.21, 1.1.5.25, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.
У той самий час, згідно з пунктами 1.1.5.20, 2.1.1.12.7.4, 2.1.1.12.8.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, а також у постанові від 11 жовтня 2017 року №347/1910/15-ц.
Таким чином, одночасне стягнення з боржника пені та штрафів - не допускається.
В силу ст. 13 ЦПК України, суд позбавлений можливості самостійно обирати один з видів відповідальності із декількох запропонованих позивачем.
Тому в задоволенні позову в частині стягнення пені та штрафів (фіксованої частини та процентної складової) - слід відмовити.
Позовні вимоги суд задовольняє частково - на 51,75 %, тому з відповідача, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню пропорційна частина сплаченого ними судового збору - 994,12 грн.
На підставі викладеного, відповідно до ст. 61 Конституції України, ст.ст. 526, 549, 611, 1049, 1054, 1066, 1069 ЦК України, керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570) суму заборгованості за кредитним договором б/н від 17.03.2006 року - 10179,04 грн. (десять тисяч сто сімдесят дев'ять гривень чотири копійки), що складається із заборгованості за тілом кредиту - 7560,87 грн. (сім тисяч п'ятсот шістдесят гривень вісімдесят сім копійок), заборгованості за простроченим тілом кредиту - 2618,17 грн.(дві тисячі шістсот вісімнадцять гривень сімнадцять копійок).
У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570) понесені ними витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 994,12 грн. (дев'ятсот дев'яносто чотири гривні дванадцять копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги або через Карлівський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С.Попов