33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"02" березня 2010 р. Справа № 3/18
За позовом Дочірнього підприємства «Савсервіс Карпати»»
до відповідача Фізичної особи-підприємця Морозюка Ігора Володимировича
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 36777 грн. 78 коп.
Суддя Мамченко Ю.А.
Представники:
від позивача : представник не з'явився
від відповідача : представник не з'явився
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Дочірнє підприємство «Савсервіс Карпати»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця «Морозюка Ігора Володимировича про стягнення 37614 грн. 87 коп., з них: 25774 грн. 21 коп. основний борг, 2769 грн. 19 коп. пеня, 933 грн. 97 коп. інфляційні витрати, 405 грн. 24 коп. три відсотка річних, 7732 грн. 26 коп. штраф.
В судове засідання представник позивача не з'явився. В засіданні 09.02.2010 року представник позивача підтримав вимоги викладені у позовній заяві, просив суд задоволити позов та був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про, що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №5444600.
Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
При винесенні рішення суд
05.03.2009 року між Дочірнім підприємством «Савсервіс Карпати»(далі -Продавець) та Фізичною особою-підприємцем Морозюком Ігорем Володимировичем (далі -Покупець) укладено договір купівлі-продажу №RV 52/0503 (далі -Договір).
Відповідно до п. 1.1 договору Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує Товар на умовах, визначених у даному Договорі.
Відповідно до п.1.2 Договору найменування, асортимент, кількість та ціна Товару, визначаються у накладних, які оформлюються та підписуються Сторонами при прийомі-передачі кожної партії Товару. Усі накладні є складовими частинами Договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості Товару.
Відповідно до п.2.1 Договору ціни на Товар встановлюються Продавцем в прайс-листі (не є додатком до даного договору), формуються в національній валюті України та зазначаються в накладних.
Відповідно до п.5.1 Покупець здійснює розрахунки за Товар на умовах визначених Сторонами у Додатку№1, який є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п.5.2 момент виконання Покупцем своїх зобов'язань по здійсненню розрахунків за Товар є дата надходження відповідної суми на банківський рахунок або до каси Продавця.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 29784 грн. 67 коп., що підтверджується видатковими накладними: №31180096 від 28.04.2009 року на суму 15009 грн. 46 коп., №31180095 від 28.04.2009 року на суму 7974 грн. 43 коп., №33104716 від 28.04.2009 року на суму 1855 грн. 44 коп., №33104717 від 06.11.2009 року на суму 1137 грн. 96 коп., №33104718 від 06.11.2009 року на суму 448 грн. 27 коп., №33104719 від 06.11.2009 року на суму 3359 грн. 11 коп.
Відповідно до Додатку №1 до договору Покупець зобов'язався оплатити товар протягом 14 календарних днів з дати прийому передачі Товару.
На момент розгляду справи сума боргу відповідача перед позивачем становить 25774 грн. 21 коп.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, пункт 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до п.7.1. Договору за прострочення платежу Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки, що згідно з розрахунком наданим позивачем в період з 28.04.2009 року по 19.01.2010 року становить 2769 грн. 19 коп., розрахунок перевірено судом та визнано вірним.
Відповідно до п.7.4. Договору у випадку прострочки Покупцем оплати вартості Товару більше ніж на 60 календарних днів вважається, що Покупець необґрунтовано відмовився від оплати Товару та зобов'язаний сплатити на користь Продавця, крім установленої Договором пені (п.7.1 Договору), штраф за ухилення від оплати у розмірі 30% від вартості отриманого та неоплаченого в строк Товару, що згідно з розрахунком наданим позивачем становить 7732 грн. 26 коп.. Згідно здійсненого судом розрахунку 60 денний строк прострочки оплати вартості Товару настав лише по видатковим накладним №31180096 від 28.04.2009 року та №31180095 від 28.04.2009 року, що становить 6895 грн. 17 коп. В решті позовних вимог в частині нарахування штрафу слід відмовити.
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем на суму боргу за період з 28.04.2009 року по 20.11.2009 року нараховано індекс інфляції, який становить 933 грн. 97 коп. Судом перевірено розрахунок та визнано вірним.
Позивачем на суму боргу за період з 28.04.2009 року по 20.11.2009 року нараховано три відсотки річних, що становить 405 грн. 24 коп.. Судом перевірено розрахунок та визнано вірним.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 25774 грн. 21 коп. основного боргу, 2769 грн. 19 коп. пені, 6895 грн. 17 коп. штрафу, 933 грн. 97 коп. інфляційних витрат та 405 грн. 24 коп. три відсотки річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Керуючись ст.49,ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 837 грн. 09 коп. штрафу.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Морозюка Ігора Володимировича (33000, м.Рівне, вул.Степанишина, 8, код ЄДРПОУ 2349014711) на користь Дочірнього підприємства «Савсервіс Карпати»(79055, м. Львів, вул.Роксоляни, буд.59, код ЄДРПОУ 30387458, п/р №260012305 у ЛОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 325570) 25774 грн. 21 коп. основного боргу, 2769 грн. 19 коп. пені, 6895 грн. 17 коп. штрафу, 933 грн. 97 коп. інфляційних витрат та 405 грн. 24 коп. три відсотки річних, а також витрати на оплату державного мита в розмірі 367 грн. 49 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 230 грн. 57 коп.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Мамченко Ю.А.
Повний текст рішення суддею підписано "05" березня 2010 року