"23" лютого 2010 р. Справа № 18/11
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро"
До відповідача Селянське фермерське господарство "АКО"
про стягнення штрафних санкцій за договором купівлі-продажу та відшкодування збитків в сумі 12 460 грн. 74 коп.
Суддя Гудак А.В.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
В засіданні були присутні:
Від позивача : не з"явився
Від відповідача : Новицька О.С. дов. б/н від 21.01.10р.
СУТЬ СПОРУ: Позивач - ТзОВ "Тридента Агро" звернувся до господарського суду із позовом до відповідача - Селянського фермерського господарства "АКО" про стягнення 12460грн. 74 коп. в тому числі: 8997,39грн. - курсова різниця за договором купівлі-продажу № ЗУФ-64/04/08 від 14.04.08, пені -472,21грн., штраф - 2571,89грн., 3% річних -59,18грн., інфляційних - 360,07 грн.
В судовому засіданні 18.02.10р. представник позивача позовні вимоги підтвердив в сумі 12460грн.74коп.; крім того просить стягнути 500 грн. - адвокатських послуг та відшкодувати судові витрати: державне мито - 160грн.00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. 00 коп.
Відповідач подав відзив на позов, з якому зазначив, що вимоги позивача безпідставні та необгрунтовані, оскільки у відповідності до Додатку № 1 від 14.04.08р. та Додатку № 2 від 06.05.08р. до договору купівлі-продажу № ЗУФ-64/04/08 від 14.04.08 позивач мав поставити товар на суму 24584,98 грн., однак поставка здійснена на суму 20804,97 грн. Щодо стягнення збитків, завданих зміною курсу долара США не визнає, оскільки це не передбачено Договором, просить в задоволенні позовних вимог відмовити (а.с.41-44).
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
в судовому засіданні оголошувалась перерва з 18.02.10 по 23.02.10 для прийняття та проголошення судового рішення.
Представник позивача в судове засідання 23.02.10 не з"явився, про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши пояснення представника відповідача, в попередньому судовому засіданні представнків позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд -
Між ТзОВ "Тридента Агро" ( Продавець) та Селянським фермерським господарством "Ако"( Покупець ) укладено договір купівлі-продажу № ЗУФ-64/04/08 ( надалі договір ) від 14 квітня 2008 року (а.с.16).
Згідно умов договору продавець продає товар (засоби захисту рослин та мікродобрива) покупцю за ціною, кількістю та асортименті, партіями, визначених у Додатках № 1, 2 до договору купівлі-продажу № ЗУФ-64/04/08 від 14 квітня 2008 року (а.с.17-18) які є невід"ємною його частиною; або накладних документах відпуску Товару. Всі рахунки та накладні документи, виписані в період дії Договору купівлі-продажу також є його невід"ємною чатиною.
Як свідчать матеріали справи, позивач поставив відповідачу партії товару - на загальну суму 20804,97грн., а відповідач отримав поставлений товар, що підтверджено видатковими накладними: № РН-ЛВ00085 від 17.04.08р. на суму 12240грн. (а.с. 19), № РН-ЛВ00159 від 07.05.08р. на суму 8564,97грн. (а.с.21), які підписані обома сторонами та довіреністю на отримання товару : № 470114 від 16.04.08р. серії ЯПО (а.с.20). Претензій щодо якості чи кількості поставленого позивачем товару відповідач не заявив.
Пунктом 5.3 Договору купівлі-продажу встановлено порядок розрахунків відповідно до якого, покупець зобов"язаний перерахувати грошові кошти у національній валюті на розрахунковий рахунок продавця:
- 20% від вартості товару в строк до 16 квітня 2008 року;
- 80% від вартості товару в строк до 15 листопада 2008 року.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив оплату за поставлений товар по накладній № РН-ЛВ00085 від 17.04.08 на суму 12240 грн. частково в сумі 3659 грн.00 коп., що підтверджено випискою банку від 25.04.08. Залишок несплачених коштів становив на 26.04.08 - 8581,00грн., які необхідно сплати було до 15.11.08, так як і кошти в сумі 8564,97 грн. по накладній № РН-ЛВ00159 від 07.05.08. Відповідач платіжним дорученням № 80 від 28.12.08 здійснив оплату по № РН-ЛВ00085 від 17.04.08 в сумі 8581,00 грн. та по накладній № РН-ЛВ00159 від 07.05.08 в сумі 8564,97 грн.
У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.533 ЦК України, якщо у зобов"язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Графа 8 додатків № 1 від 14.04.08 та № 2 від 06.05.08 до договору вказує на наявність курсу долара США на день підписання даного договору - 5,05грн./дол.США.
Згідно із ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни ( тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
В примітці до даних додатків, які підписану сторонами та скріплені печатками (в судовому засіданні оглянуто оригінал договору з додатками) зазначено, що в тому випадку якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S=(а1/А2)*B, де S- ціна на момент оплати; B-ціна на момент підписання; A2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору; Ф1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.
За інформацією, що міститься на офіційному сайті НБУ, офіційний курс долара США до гривні на день проведення остаточного погашення боргу, станом на 29.12.08 становив - 7,70 грн. 7,70 грн./дол: 5,05грн./дол*17145,97 грн.( сума боргу на день остаточного розрахунку) =26143,36 грн. Розмір курсової різниці становить 8997 грн.39 коп. ( 26143,36 грн.- 17145,97).
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги в частині стягнення курсової різниці в сумі 8997,39 грн. підлягають до задоволення.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано відповідачу 3% річних від простроченої суми 17145,97 грн. за період з 16.11.08 по 28.12.08 (розрахунок доданий), що становить 59,18 грн. та інфляційні за грудень 2008 року в сумі 360,07 грн. ( (розрахунок додається). Розрахунки судом перевірено.
Так як, прострочення виконання грошових зобов"язань мало місце, то позивачем правомірно та обгрунтовано нараховано 3 % річних в сумі 59,18 грн. та інфляційні в сумі 360,07 грн.
За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди. Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконного або неналежно виконаного зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за просторчення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано. Це правило є диспозитивним, оскільки інший термін може бути встановлений законом або договором.
Пунктом 8.2 договору визначено, що за прострочення виконання зобов"язання покупець (відповідач) зобов"язаний сплатити на користь продавця ( позивача) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Крім того, пунктом 8.3 договору передбачено, що сторони відповідно до ст.259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов"язань за даним договором. Сторони домовилися, що відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язань за даним договором здійснюється без обмеження строку.
Згідно поданого розрахунку нарахування пені здійснено за період з 16.11.08 по 28.12.08 в кількості 42 дні від суми простроченого платежу ( 17145,97 грн.), що становить 472,21 грн.
Поряд з цим, згідно із п.8.4 договору за несплату або несвоєчасну оплату товару відповідач ( покупець) сплачує штраф в розмірі 15% від вартості неоплаченого товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України. На підставі даного пункту позивач нарахував штраф в розмірі 2751,89 грн. ( 17145,97грн*15/100).
За умовами ч. 2 ст. 616 Цивільного кодексу України, суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
Позивач мав право у відповідності до п.5.4 договору у випадку неотримання коштів термін, що вказаний в п.5.3 даного договору: не поставляти товар відповідачу; розірвати договір в односторонньому порядку та вважати його таким, що припинив свою дію. Натомість позивач здійснив 17.04.08 поставку мікродобрив, без попередньої оплати, а 07.05.08 наступну поставку мікродобрив.
Таким чином, вбачаючи на відсутність попередньої оплати в 20% розмірі, позивач мав право призупинити передачу товару з метою недопущення порушення зобов'язання по його оплаті і, як наслідок, нарахування неустойки. Однак вказаного зроблено не було. Відтак порушення зобов'язання відбулося частково з вини позивача.
Враховуючи викладене, суд зменшує розмір нарахованої пені на 90% та на 80% штраф. Задоволенню підлягає пеня в розмірі 47,22 грн. та штраф в розмірі 514,38 грн.
Господарським судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо безпідставності стягнення курсової різниці, оскільки договором це не передбачено і ціна та кількість товару, що зазначена в додатках до договору відрізняється у видаткових накладних, так як спостовується наступним.
Відповідно до п.10.2 розділу 10 договору всі додатки до цього договору є його невід"ємною частиною.Зокрема додатку №1 та № 2 до договору міститься примітка: "В тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S=(а1/А2)*B, де S- ціна на момент оплати; B-ціна на момент підписання; A2 - курс (НБУ0 долара США до гривні на день підписання договору; Ф1 - курс (НБУ0 долара США до гривні на день перерахування грошей." Тобто ця примітка пов"язана з оплатою товару.
Окрім того, у відповідності до п.2.1 розділу 2 договору № ЗУФ-64/04/08 від14.04.08 купівлі-продажу товару у випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідіній накладній перевагу має видаткова накладна.
Відповідно до ст.44 ГПК України до судових витрат відноситься оплата послуг адвоката, а не фірми. В контексті цієї норми до судових витрат відносяться кошти, якщо вони були сплачені саме адвокату, а не будь-якому представнику сторони, та їх оплата підверджується відповідними фінансовими документами.
Згідно частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".
Зокрема, поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 цього Закону, якою визначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
В матеріалах справи відсутні докази того, що судові витрати по справі в цій частині пов"язані з оплатою послуг адвоката, об"єднаного з іншими адвокатами в адвокатську фірму, яка діє відповідно до Закону України "Про адвокатуру" та статутів адвокатських об"єднань.
Договір №316/11/09 про надання правової допомоги від 25.11.09, укладеного між ТзОВ "ТРИДЕНТА АГРО" з ТзОВ "Незалежна юридична компанія" . Згідно із умовами договору актом прийому-передачі документів (матеріалів) від 25.11.09 було передано пакет документів ТзОВ "Незалежна юридична компанія"та ТзОВ "Незалежна юридична компанія" актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 29.11.09 було передано роботи та виконано послуги правового характеру для позивача. Згідно із п.3.1. договору №316/11/09 про надання правової допомоги від 25.11.09 вартість оплати послуг щодо надання правової допомоги становить 500,00 грн., яка згідно із п.3.2. підлягає оплаті в строк до 01.12.09. З матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням № 2971 від 18.12.09 позивач перерахував ТзОВ "Незалежна юридична компанія" - 500,00 грн.як оплата за наданння послуг згідно договору № 316/12/09 про надання правової допомоги від 25.11.09.
Однак дані докази не є належними доказами щодо надання адвокатських послуг у відповідності до ст.44,48 ГПК України. А тому, в стягненні адвокатських послуги в сумі 500,00грн.слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі курсової різниці, що становить 8997,39 грн, пені в розмірі 47,22 грн, 3% річних в сумі 59,18 грн., індекс інфляції в розмірі 360,07 грн, штраф в розмірі 514,38 грн. Понесені позивачем судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. Розмір пропорції складає 80,08%.
У відповідності до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" із позовних заяв майнового характеру розмір ставки державного мита становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В даному випадку ціна позову - 12460,74 грн., державне мито становить -124,61 грн., фактично згідно платіжного доручення № 2969 від 18.12.09 про сплату державного мита сплачено - 160,00 грн., зайво сплачене державне мито в розмірі 35грн.39 коп., яке підлягає поверненню позивачу на підставі статті 47 ГПК України. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.44, 47,49, 811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов задоволити частково.
2.Стягнути з Селянського фермерського господарства "АКО" ( 35113, Рівненська область, Млинівський район, с.Острожець, код ЄДРПОУ 22559624) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" ( 03680, м.Київ, проспект Академіка Глушкова,1, павільйон № 60) курсову різницю в розмірі 8997грн.39 коп., пеню в розмірі 47 грн.22 коп, 3% річних в сумі 59 грн.18 коп., індекс інфляції в розмірі 360 грн.07 коп., штраф в розмірі 514 грн.38 коп., державне мито в розмірі 99 грн.79 коп. та 188 грн.99 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
3.В решті позову відмовити.
4.В стягненні судових витрат за надання адвокатських послуг в розмірі 500 грн.00 коп. відмовити.
5.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" ( 03680, м.Київ, проспект Академіка Глушкова,1, павільйон № 60) зайво сплачене державне мито в розмірі 35грн.40 коп. Видати довідку.
Суддя
повний текст рішення підписано "03" березня 2010 року