36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
05.10.2009р. Справа №14/167
за позовом Прокурора Красноградського району Харківської області, вул. Леніна, 94, м. Красноград, Харківська область, 63304 в інтересах Красноградської районної ради Харківської області, вул. Жовтнева, 58/а, м. Красноград, 63304 Красноградського підприємства теплових мереж, вул. Жовтнева, 47, м. Красноград, Харківська область, 63304
до Дочірнього підприємства НАК "Надра України" "Полтаванафтогазгеологія", вул. Маршала Бірюзова, 7, м. Полтава, 36014 в особі Карлівської нафтогазорозвідувальної експедиції глибокого буріння, вул. Радевича, 29, м. Карлівка, Полтавська область, 39500
про стягнення 20716,75 гривень
Суддя Іваницький О.Т.
Представники:
від позивача: Булгар Л.М., дов. б/н від 02.01.2009 р.
від відповідача: Олійник Л.О., дов. № 20-4/49 від 06.05.2009 р.
від прокуратури: Лисенко Н.М., прокурор
Справа слухається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 01.10.2009 р.
СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості з оплати за постачання теплової енергії відповідно до укладеного зобов'язання про погашення заборгованості від 26.11.2008 р.
В судовому засіданні 01.10.2009 р. було оголошено перерву для надання можливості сторонам подати додаткові докази в обґрунтування заявлених вимог та викладених заперечень по суті предмету спору.
Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.
Представник прокуратури з вимогами позивача погоджується, вважає їх обґрунтованим та доведеними відповідними доказами, що містяться в матеріалах справи, та просить суд їх задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволені позову з мотивів і підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 20-02/105 від 15.09.2009 р. (вхід. № 011568 від 15.09.2009 р. канцелярії суду) та в доповненнях до відзиву на позовну заяву № 1-9/20-1799 від 05.10.2009 р. (вхід. № 012615 від 05.10.2009 р. канцелярії суду).
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін та прокуратури, суд встановив, що 01.08.2001 р. між Красноградською НГРЕ був укладений з Красноградським підприємством теплових мереж, м. Красноград (надалі Позивач) договір про постачання теплової енергії в гуртожиток в с. Піщанка, Красноградський район, Харківська область.
За час дії договору, а саме за опалювальний період 2003 - 2004 років, у Красноградської НГРЕ виникла заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 20716,75 гривень.
Відповідно до наказу № 82 від 22.03.2004 р. генерального директора ДП НАК "Надра Україна" "Полтаванафтогазгеологія" Горжія І.Г. "Про перетворення Красноградської НГРЕ в Красноградську партію глибокого буріння та приєднання її до Карлівської НГРЕ" Красноградська НГРЕ була приєднана до Карлівської нафтогазорозвідувальної експедиції глибокого буріння, м. Карлівка (надалі Відповідач).
Пунктом 2.5. вказаного наказу було передбачено, що Красноградська НГРЕ повинна була сповістити кредиторів Красноградської НГРЕ про припинення її діяльності та провести розрахунки.
Позивачу не було повідомлено про вказані дії.
Пунктом 2.9. вказаного вище наказу було передбачено передати на баланс Карлівської НГРЕ основні засоби, матеріальні цінності, дебіторську і кредиторську заборгованість, наявний особовий склад працівників з додержанням вимог чинного законодавства..
Рішенням Х сесії ХХIV скликання від 03.07.2003 р. Харківської обласної ради "Про передачу у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області цілісних майнових комплексів підприємств теплових мереж у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Близнюківського, Борівського, Валківського, Вовчанського, Дворічнанського, Дергачівського, Красноградського, Краснокутського, Нововодолазького, Шевченківського районів та у комунальну власність територіальних громад міст Богодухова, Ізюма, Лозової, селища Великий Бурлук" було передано у власність територіальної громади міста Краснограда цілісний майновий комплекс Красноградського підприємства теплових мереж.
Розпорядженням Красноградської районної державної адміністрації від 28.07.2003 р. № 302 "Про прийом-передачу Красноградського підприємства теплових мереж до спільної власності територіальних громад міста та сіл Красноградського району" було створено відповідну комісію для виконання вказаного вище рішення сесії Харківської обласної ради.
20.08.2007 р. за вих. № 844 на адресу Відповідача Позивачем була направлена претензія з вимогою про сплату виниклої заборгованності в сумі 20716,75 гривень.
25.11.2008 р. між Позивачем та Відповідачем було складено акт звірки взаємних розрахунків в якому останній визнав заборгованість в сумі 20716,22 гривень.
26.11.2008 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено зобов'язання (за підписами директора Позивача Біленко В.П. та начальника Відповідача Крят О.В.) про погашення заборгованості з оплати за послуги теплопостачання в сумі 20716,22 гривень.
Згідно складеного графіка погашення заборгованості Відповідач повинен був в строк до 30.06.2009 р. погасити виниклу заборгованість (щомісячний платіж починаючи з грудня 2008 р. - 2959,46 гривень). Однак в порушення досягнутих домовленостей про погашення виниклої заборгованості Відповідач до моменту розгляду справи по суті в повному обсязі з Позивачем не розрахувався. Частково була оплачена заборгованість в сумі 2959,46 гривень.
На момент прийняття рішення по справі заборговансть Відповідача перед Позивачем становить 17757,29 гривень.В частині стягнення суми заборгованості 2959,46 гривень провадження у справі підлягає припиненню.
Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву на позовну заяву судом не приймаються.
Суд відхиляє посилання Відповідача на перебіг строку позовної давності виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Діями по визнанню боргу є дії боржника безпосередньо по відношенню до кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.
Як було зазначено вище, між сторонами було складено акт звірки взаємних розрахунків від 25.11.2008 р. та складено зобов'язання від 26.11.2008 р. (підписані посадовими особами підприємств - директорами та головними бухгалтерами). Крім того, до моменту складання відповідних документів Відповідач частково в сумі 2959,46 гривень погасив виниклу перед Позивачем заборгованість.
Посилання Відповідача на не проведення суми заборгованості за даними бухобліку на підставі акту звірки від 25.11.2008 р. судом також відхиляються, оскільки Позивачем були надані первинні бухгалтерські документи на підставі статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р., а сам Відповідач не надав жодного доказу в підтвердження відсутності на його підприємстві відповідної бухгалтерської документації.
Також судом відхиляються посилання Відповідача на невизнання ним документів, що підписані вже звільненими посадовими особами у зв'язку із безпідставністю.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутністю -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з Відповідача на користь Позивача заборговансть в сумі 17757,29 гривень за спожиту теплову енергію, а також стягнути в дохід Державного бюджету України суму державного мита 177,58 гривень та 101,15 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Провадження у справі в частині стягнення 2959,46 гривень припинити у зв'язку із відсутністю предмету спору відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22, 29, 32-34, 36, 38, 43, 44, 49, п. 11 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Припинити провадження в частині стягнення 2959,46 гривень.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства НАК "Надра України" "Полтаванафтогазгеологія", вул. Маршала Бірюзова, 7, м. Полтава, 36014 в особі Карлівської нафтогазорозвідувальної експедиції глибокого буріння, вул. Радевича, 29, м. Карлівка, Полтавська область, 39500 (р/р 26003054600362 в ПРУ КБ "Приватбанк", м. Карлівка, МФО 331401, код 01431647) на користь:
- Красноградського підприємства теплових мереж, вул. Жовтнева, 47, м. Красноград, Харківська область, 63304 (р/р 2600905297331 у Красноградському відділенні ХГРУ "Приватбанк", МФО 351533, код 3246827) заборгованість в сумі 17757,29 гривень за спожиту теплову енергію;
- УДКУ у м. Полтава, ЗКПО 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області, м. Полтава, МФО 831019, р/р 31118095700002, КБК 22090200, символ звітності банку 095 - 177,58 гривень державного мита;
- УДК у м. Полтава, код ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, р/р 31211259700002, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 101,15 гривень.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Іваницький О.Т.