36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
08.10.2009р. Справа № 14/155
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022 в особі Кременчуцької філії Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. 60 років Жовтня, 8, м. Кременчук, Полтавська область, 39601
до Комунального автотранспортного підприємства - 1628, вул. Горького, 42/75, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
про стягнення 36235,05 гривень
Суддя Іваницький О.Т.
Представники:
від позивача: Лещенко Г.М., дов. № 01-3/8791 від 29.09.2009 р.
від відповідача: Бублик П.М., дов. № 01-06/700 від 15.09.2009 р.
В судовому засіданні 08.10.2009 р. за згодою представників сторін (клопотання в матеріалах справи) було оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення у відповідності до вимог статті 85 ГПК України складений та підписаний 13.10.2009 р.
СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості, пені та штрафних санкцій за спожиту теплову енергію відповідно до договору № 174 від 01.01.2002 р. в сумі 49235,05 гривень.
Представником позивача в судовому засіданні 08.10.2009 р. було подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 08.10.2009 р. (вхід. № 012922 від 08.10.2009 р. канцелярії суду).
Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір (див. п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 р. № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року").
Таким чином, предметом спору є стягнення з відповідача 36235,05 гривень, з яких сума основного боргу 32414,48 гривень, пеня 2333,28 гривень та збитки від інфляції 1487,29 гривень. Провадження у справі в частині стягнення 13000,00 гривень підлягає припиненню.
Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Білоусова С.М. від 22.09.2009 р. строк вирішення спору у відповідності із положеннями ч. 3 ст. 69 ГПК України був продовжений на 1 (один) місяць.
Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву від 05.10.2009 р. (вхід. № 012910 від 08.10.2009 р. канцелярії суду) суму боргу визнав частково в сумі 37414,51 гривень та просить відмовити позивачу в частині стягнення пені в сумі 2333,28 гривень та збитків від інфляції в сумі 1487,29 гривень.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін суд встановив, що 01.01.2002 р. між Кременчуцькою філією ВАТ "Полтаваобленерго", м. Кременчук (надалі Позивач) та Комунальним автотранспортним підприємством - 1628, м. Кременчук (надалі Відповідач) було укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді за № 174 (надалі Договір).
Відповідно до р. 1 вказаного Договору Енергопостачальна організація (Позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати Споживачу (Відповідач у справі) теплову енергію в гарячій воді в визначених договором обсягах, а Споживач зобов'язується сплачувати за одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором.
Теплова енергія відповідно до п. 2.1. постачається Споживачу в обсягах, згідно з Додатком № 1 до Договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року.
Одним з обов'язків Споживача (Відповідача у справі) відповідно до п. 3.2.2. Договору було виконання умов та порядку оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в термін, які передбачені Договором.
Відповідно до р. 6 Договору розрахунки за спожиту теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків за поточний місяць. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим на підставі виписаних рахунків Енергопостачальної організації.
Згідно з п. 10.1. Договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2002 р. Пунктом 10.4. вказаного Договору визначено, що Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Жодна із сторін відповідну заяву про закінчення строку дії Договору не подала, а тому строк дії договору був продовжений.
Взяті на себе зобов'язання Позивач виконав в повному обсязі, а Відповідач в порушення умов договору своєчасно і в повному обсязі за спожиту теплову енергію не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за спожиту теплову енергію за період з січня 2009 р. по червень 2009 р. в сумі 32414,48 гривень.
На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 32414,48 гривень, які і просить стягнути на свою користь останній.
Вимоги Позивача обґрунтовані, доведені наданими по справі доказами та підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до вимог статті 230 ГК України, статті 549 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язань, він повинен сплати неустойку (штраф, пеня). Розмір неустойки (штрафу, пені) за невиконання зобов'язань встановлюється договором або законом.
Позивачем Відповідачу нарахована пеня в сумі 2333,28 гривень (розрахунок в матеріалах справи).
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивач нарахував Відповідачу інфляційні збитки, спричинені простроченням платежу, на суму 1487,29 гривень (розрахунок в матеріалах справи).
Суд відхиляє заперечення Відповідача щодо стягнення пені та збитків від інфляції, оскільки належним чином, у відповідному обсязі та у строк, визначений умовами Договору, він з Позивачем не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість і до Відповідача були застосовані відповідні штрафні санкції.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутністю -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
В ході судового розгляду судом встановлено, що Позивачем платіжним дорученням № 269286 від 23.06.2009 р. сплачено 315,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що на 197 гривень більше, ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р. "Про затвердження Порядку оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов'язаних із розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 р. № 693, дата публікації 14.07.2009 р.).
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 р. № 693 "Про скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. № 361" розміри витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р., викладено в новій редакції. У господарських справах встановлено такий розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу: для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, - за нульовою ставкою; для інших позивачів -за ставкою 118,00 гривень. Сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається на день подання позовної заяви.
Таким чином, Позивач на момент подання позовної заяви до господарського суду Полтавської області (вхід. № 2859 від 30.07.2009 р. канцелярії суду) повинен був сплатити 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України надмірно сплачена сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 197,00 гривень.
Позивачем у відповідності до вимог статей 32-33, 36 ГПК України подано належні докази, які містяться в матеріалах справи, що дають підстави суду позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з Відповідача суму основного боргу в розмірі 32414,48 гривень, пеню в сумі 2333,28 гривень, збитки від інфляції в сумі 1487,29 гривень, суму сплаченого державного мита 362,35 гривень та 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відмовити позивачу в частині стягнення 197,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Повернути на розрахунковий рахунок Позивача з Державного бюджету України надмірно сплачену суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 197,00 гривень.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 44, 49, ч. 3 ст. 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Відмовити позивачу в частині стягнення 197,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути з Комунального автотранспортного підприємства - 1628, вул. Горького, 42/75, м. Кременчук, Полтавська область, 39600 (р/р 260009801756 УСБ, МФО 331348, код ЄДРПОУ 03351898) на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава в особі Кременчуцької філії Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. 60 років Жовтня, 8, м. Кременчук, 39601 (р/р 26008055523465 в ПГРУ КБ "Приватбанк", м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 25717118) суму основного боргу в розмірі 32414,48 гривень, пеню в сумі 2333,28 гривень, збитки від інфляції в сумі 1487,29 гривень, суму сплаченого державного мита 362,35 гривень та 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Повернути на розрахунковий рахунок Позивача з Державного бюджету України надмірно сплачену суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 197,00 гривень.
Видати відповідну довідку.
СУДДЯ Іваницький О.Т.