36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
08.10.2009р. Справа №14/158
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022 в особі Кременчуцької філії відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. 60 років Жовтня, 8, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
до Малого приватного підприємства "Гідрозахист", пр. 50 років Жовтня, 1-б, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
про стягнення 9689,74 гривень
Суддя Іваницький О.Т.
Представники:
від позивача: Лещенко Г.М., дов. № 01-3/8791 від 29.09.2009 р.
від відповідача: представник не з'явився
СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді відповідно до умов договору від 01.06.2002 р. № 503 в сумі 9689,74, з яких сума основного боргу складає 8826,31 гривень, пеня в сумі 501,39 гривень та збитки від інфляції в сумі 362,04 гривень.
Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Білоусова С.М. строк вирішення спору у відповідності із положеннями ч. 3 ст. 69 ГПК України був продовжений на 1 (один) місяць.
В судовому засіданні 08.10.2009 р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до положень статті 85 ГПК України 14.10.2009 р.
Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. 25.08.2009 р. за вхід. № 010700 від нього поступило повідомлення, в якому суму боргу він визнає частково в сумі 5372,62 гривень і повідомив, що ним сплачено 1400,00 гривень.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази, всебічно, повно та об'єктивно розглянувши в судовому засіданні всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача суд встановив, що 01.06.2002 р. між Кременчуцькою філією відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Кременчук (надалі Позивач) та Малим приватним підприємством "Гідрозахист", м. Кременчук (надалі Відповідач) було укладено договір № 503 про постачання теплової енергії в гарячій воді.
Згідно з розділом 1 вказаного вище договору Енергопостачальна організація (Позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати Споживачу (Відповідач у справі) теплову енергію в гарячій воді в визначених договором обсягах, а Споживач зобов'язується сплачувати за одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.
Відповідно до п. 6.3. вказаного вище договору, Споживач (Відповідач) за 3 (три) дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації (Позивач у справі) вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на поточний місяць. Згідно з п. 6.4. договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим на підставі виписаних рахунків Енергопостачальної організації.
В лютому 2009 р. відповідно до наряду про відключення від 17.02.2009 р. та акту про опломбування від 17.02.2009 р. теплова енергія у вигляді централізованого опалення Відповідача була відключена і опломбована представником Позивача.
Після 17.02.2009 р. Відповідач не користувався тепловою енергією, про що повідомляв Позивача листом за № 105 від 24.07.2009 р.
Взяті на себе за договором № 503 від 01.06.2002 р. зобов'язання Відповідач належним чином не виконував, за спожиту теплову енергію за період з грудня 2008 р. по лютий 2009 р. (включно) не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 7741,94 гривень.
На момент опломбування Відповідач сплатив частково виниклу заборгованість в сумі 1400,00 гривень. Таким чином, на момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед позивачем становить 6341,94 гривень.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до вимог статті 230 ГК України, статті 549 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язань, він повинен сплати неустойку (штраф, пеня). Розмір неустойки (штрафу, пені) за невиконання зобов'язань встановлюється договором або законом.
Позивачем Відповідачу нарахована пеня в сумі 501,39 гривень (розрахунок в матеріалах справи), але враховуючи те, що Відповідач не міг користуватися послугами Позивача в період з лютого 2009 р. по квітень 2009 р. (акт від 17.02.2009 р. про опломбування в матеріалах справи), суд відмовляє Позивачу в стягненні пені в сумі 179,91 гривень. Стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня в сумі 321,48 гривень.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позивач нарахував Відповідачу інфляційні збитки, спричинені простроченням платежу, на суму 362,04 гривень (розрахунок в матеріалах справи), але враховуючи те, що Відповідач не міг користуватися послугами Позивача в період з лютого 2009 р. по квітень 2009 р. (акт від 17.02.2009 р. про опломбування в матеріалах справи), суд відмовляє Позивачу в стягненні пені в сумі 180,93 гривень інфляційних збитків. Стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає сума 181,11 гривень збитків від інфляції.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутністю -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
В ході судового розгляду судом встановлено, що Позивачем платіжним дорученням № 272517 від 16.07.2009 р. сплачено 315,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що на 197 гривень більше, ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р. "Про затвердження Порядку оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов'язаних із розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 р. № 693, дата публікації 14.07.2009 р.).
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 р. № 693 "Про скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 р. № 361" розміри витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р., викладено в новій редакції. У господарських справах встановлено такий розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу: для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, - за нульовою ставкою; для інших позивачів -за ставкою 118,00 гривень. Сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається на день подання позовної заяви.
Таким чином, Позивач на момент подання позовної заяви до господарського суду Полтавської області (вхід. № 2905 від 03.08.2009 р. канцелярії суду) повинен був сплатити 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України надмірно сплачена сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 197,00 гривень.
Позивачем у відповідності до вимог статей 32-33, 36 ГПК України подано належні докази, які містяться в матеріалах справи, які дають підстави суду позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з Відповідача суму основного боргу в розмірі 6341,94 гривень, пеню в сумі 321,48 гривень, 181,11 гривень збитків від інфляції, суму сплаченого державного мита 72,05 гривень та 83,36 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відмовити позивачу в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2484,37 гривень, пені в сумі 179,91 гривень, 180,93 гривень збитків від інфляції та 197,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Повернути на розрахунковий рахунок Позивача з Державного бюджету України надмірно сплачену суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 197,00 гривень.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, ч. 3. ст. 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Відмовити в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2484,37 гривень, пені в сумі 179,91 гривень, 180,93 гривень збитків від інфляції та 197,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути з Малого приватного підприємства "Гідрозахист", пр. 50 років Жовтня, 1-б, м. Кременчук, 39600 (р/р 26009980832 в УСБ, МФО 331348, код ЄДРПОУ 13965727) на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022 в особі Кременчуцької філії відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. 60 років Жовтня, 8, м. Кременчук, Полтавська область, 39600 (р/р 26008055523465 в ПГРУ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 25717118) суму основного боргу в розмірі 6341,94 гривень, пеню в сумі 321,48 гривень, 181,11 гривень збитків від інфляції, суму сплаченого державного мита 72,05 гривень та 83,36 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Повернути на розрахунковий рахунок Позивача з Державного бюджету України надмірно сплачену суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 197,00 гривень.
Видати відповідну довідку.
Суддя Іваницький О.Т.