36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
08.10.2009р. Справа №14/202
за позовом Закритого акціонерного товариства "Богуславський маслозавод", вул. Миколаївська, 129, м. Богуслав, Київська область, 09700
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром", вул. Будька, 47, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300
про стягнення 96 788,99 гривень
Суддя Іваницький О.Т.
Представники:
від позивача: представник не з'явився
від відповідача: Моцун О.П., дов. б/н від 01.10.2009 р.
СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання умов договору купівлі-продажу від 14.07.2009 р. № 49, з урахуванням штрафних санкцій в сумі 96788,99 гривень, з яких сума основного боргу складає 96543,00 гривень та 967,89 гривень 3% річних.
07.10.2009 р. за № 253 на адресу суду від позивача надійшла телеграма з повідомленням про те, що представник в судове засідання не з'явиться і проханням про розгляд справи без участі представника. Крім того, в цій же телеграмі позивач повідомив суд про часткову сплату відповідачем суми боргу в розмірі 65000,00 гривень і просить суд стягнути на його користь 31788,99 гривень. Суд телеграму прийняв, розглянув та залучив до матеріалів справи.
Відповідач у своєму відзиві № 115 від 31.09.2009 р. (вхід. № 012760 від 06.10.2009 р. канцелярії суду) заявлені позивачем вимоги визнав частково, повідомив суд про те, що заборгованість ним частково сплачена і на момент розгляду справи становить 41543,00 гривень, залишок заборгованості ним буде погашений в найкоротший термін. В цьому ж відзиві відповідач просить суд відмовити в задоволені позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника відповідача суд встановив, що 14 липня 2009 р. між ЗАТ "Богуславський маслозавод", м. Богуслав (надалі Позивач) та ТОВ "Техмолпром", м. Гадяч (надалі Відповідач) було укладено договір № 49 купівлі-продажу товару.
Згідно з п. 1.1. вказаного договору Продавець (Позивач у справі) зобов'язується продати молоко коров'яче термізоване (надалі Товар), що відповідає за якістю ветеринарним та санітарним Правилам, а Покупець (Відповідач у справі) прийняти та оплатити вартість Товару.
На підставі доручення № 527342 від 14.07.2009 р. представником Відповідача Таран В.Л. було отримано Товар на підставі накладних:
- № 9989 від 15.07.2009 р. 8017 кг на суму 14029,75 гривень;
- № 10096 від 16.07.2009 р. 17040 кг на суму 29820,00 гривень;
- № 10202 від 17.07.2009 р. 16807 кг на суму 29412,25 гривень;
- № 10207 від 18.07.2009 р. 14520 кг на суму 15410,00 гривень;
- № 10208 від 19.07.2009 р. 6794 кг на суму 11889,50 гривень;
- № 10282 від 20.07.2009 р. 7606 кг на суму 13312,25 гривень;
- № 10333 від 21.07.2009 р. 8079 кг на суму 14138,25 гривень;
- № 10404 від 22.07.2009 р. 7732 кг на суму 13531,00 гривень.
Загалом поставка відбулася на суму 151543,00 гривень.
Відповідно до п. 5.1. оплата за Товар здійснюється періодично у строки, встановлені домовленістю сторін. За усною домовленістю оплата повинна була здійснюватися по факту поставки товару.
В порядку розрахунку за отриману продукцію Відповідач 24.07.2009 р. було перераховано Позивачу 55000,00 гривень.
24.07.2009 р. Позивачем було направлено Відповідачу вимогу про проведення повного розрахунку за поставлений товар. Відповідач на вимогу зреагував, оплату за поставлений товар здійснив частково в сумі 65000,00 гривень.
На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 31543,00 гривень. Вказану суму і просить стягнути на свою користь останній.
Вимоги Позивача обґрунтовані, доведені наданими по справі доказами та підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідачу нараховано 3% річних за період з 01.08.2009 р. по 31.08.2009 р. в сумі 245,99 гривень (розрахунок у матеріалах справи).
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. № 11 «Про судове рішення»законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутністю -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Позивачем у відповідності до статей 32-34, 36 ГПК України надано належні докази, що дають підстави суду позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з Відповідача на його користь 31543,00 гривень основного боргу, 245,99 гривень 3% річних, суму сплаченого державного мита в розмірі 317,89 гривень та 77,51 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Припинити провадження у справі відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення 65000,00 гривень основного боргу через відсутність предмету спору.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22, 32-34, 36, 43, 44, 45, 471, п. 11 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 65000,00 гривень через відсутність предмету спору.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмолпром", вул. Будька, 47, м. Гадяч, Полтавська область, 37000 (р/р 26009054600559 в ПРУ КБ "Приватбанк", м. Гадяч, МФО 331401, код 35293993) на користь Закритого акціонерного товариства "Богуславський маслозавод", вул. Миколаївська, 129, м. Богуслав, Київська область, 09700 (р/р 2600316400001 в ФАБ "Київська Русь", МФО 319036, код 05500948) суму основного боргу 31543,00 гривень, 245,99 гривень 3% річних, суму сплаченого державного мита в розмірі 317,89 гривень та 77,51 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Іваницький О.Т.