36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
05.11.2009 р. Справа №19/225
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта", вул. Артема, 60, м. Київ, 04050 в особі Ремонтно-будівельного управління філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта", вул. Ярмаркова, 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
до Закритого акціонерного товариства "Граніти України", вул. Київська, 85-А, м. Кременчук, Полтавська область, 39631
про стягнення 101786,33 грн.
Суддя Безрук Т.М.
Представники:
в судовому засіданні 29.10.2009р.:
від позивача: Шевчук Д.Б., дов. № 222 від 15.12.2008р.
від відповідача: Бакк Є.М., дов. № б/н від 26.10.2009р.
в судовому засіданні 05.11.2009р. :
від позивача: Шевчук Д.Б.
від відповідача: не з"явився
В судовому засіданні 29.10.2009р. судом оголошено перерву до 05.11.2009р., згідно ст. 77 ГПК України.
Розглядається позовна заява про стягнення 101786,33 грн., з них: 100000,00 грн. основного боргу за липень 2009р. за матеріали, поставлені за договором купівлі - продажу № 7-Гр/пр від 11.09.2002р., 328,77 грн. - 3% річних, 1457,56 грн. - пені.
В судовому засіданні від 29.10.2009р. сторони надавали клопотання про перенесення розгляду справи для укладення мирової угоди. На задоволення клопотання сторін судом оголошувалася перерва до 05.11.2009р.
Про час та місце судового розгляду сторони повідомлені судом, що підтверджується протоколом судового засідання від 29.10.2009р. та розпискою сторін від 29.10.2009р.
Сторони мирову угоду не уклали, спір в позасудовому порядку не врегулювали.
Позивачем надано заяву від 04.11.2009р., в якій він заперечує проти укладення мирової угоди з відповідачем.
Відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням його керівника у відрядженні.
Зважаючи на те, що явка сторін судом обов'язковою не визнавалася, про час і місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою, наданою відповідачем в судовому засіданні від 29.10.2009р., надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, документальних доказів в підтвердження викладених у клопотанні обставин відповідач суду не надав, відповідач не був позбавлений права направити суду свої пояснення чи заперечення разом з клопотанням, наявні в справі документи дають можливість вирішити спір без присутності сторін, тому клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилено.
В судовому засіданні 05.11.2009р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, встановив :
11.09.2002 р. між ВАТ "Укртранснафта" в особі Ремонтно-будівельного управління філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" ВАТ "Укртранснафта" (позивач) і ЗАТ "Граніти України" (відповідач) був укладений договір купівлі-продажу № 7-ГР/пр. та невід'ємний додаток №1 до нього.
За умовами даного Договору позивач (продавець) зобов'язався продати, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти запасні частини та інструмент (надалі - матеріали), згідно переліку - додаток №1 до даного Договору.
В Додатку № 1 сторони визначили перелік матеріалів, що постачаються, їх кількість, ціну та загальну вартість.
Згідно п.1.2, Договору передача матеріалів продавцем і прийняття її покупцем посвідчується актом приймання передачі, який підписується сторонами, а також дорученням та видатковою накладною.
Відповідно до п.2.1 Договору та Додатку № 1 вартість матеріалів складає 1457561,53 грн. (в тому числі ПДВ 242926,92 грн.)
На виконання умов Договору позивачем було продано відповідачу матеріали на загальну суму 1457561,53 грн. Зазначене підтверджується товарною накладною №113 від 11.09.2002р. На поставлені матеріали позивачем виписано рахунок №169 від 11.09.2002 р. для оплати.
Пунктом 2.2 Договору встановлено, що покупець перераховує кошти продавцю на протязі 10 банківських днів після поставки матеріалів.
Додатковою угодою № 2 від 21.01.2006р. до даного Договору сторони виклали пункт.2.2. Договору в іншій редакції, відповідно до якої, оплата здійснюється покупцем за фактично одержані матеріали від продавця згідно плану - графіку погашення заборгованості, який є невід'ємною частиною Договору.
Згідно двостороннє підписаного Графіку погашення заборгованості відповідач за липень 2009р. зобов'язався сплатити 100 000 грн. в рахунок погашення заборгованості за одержані матеріали.
Відповідач заборгованість за одержані матеріали не сплатив.
На претензію позивача від 05.08.2009року №1157 з вимогою погасити заборгованість на суму 1000000 грн. відповідач надав відповідь, де визнав суму заборгованості і гарантував проведення оплати найближчим часом (лист №18/08-02 від 18.08.2009р.).
На час розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив.
Наявність боргу в сумі 1000000 грн. відповідач визнав в акті звірки взаємних розрахунків станом на 14.10.2009р.
Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
За ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
У відповідності до ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення 100000 грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом
За умовами п. 4.1 Договору передбачено, що за несвоєчасний розрахунок за поставлені матеріали покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості договору.
На підставі вказаного положення позивачем заявлено до стягнення 1457,56 грн. пені, з розрахунку 0,1 % від вартості договору.
Проаналізувавши текст Договору купівлі-продажу № 7-ГР/пр від 11.09.2002р., додатки та додаткову угоду до нього, судом встановлено, що в даному договорі сторонами не визначено, що розуміти під поняттям «вартість договору», не визначено, яку вартість має даний договір. Відсутнє визначення поняття «вартість договору»і в діючому на даний час законодавстві.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3,ст. 4 Закону).
З огляду на викладене, вимоги про стягнення пені слід відхилити, оскільки сторони в договорі не узгодили суму та вид платежу, на які підлягає нарахування пеня, не узгодили період нарахування пені, тобто не досягли згоди щодо умов договору в частині підстав нарахування пені.
За ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаної норми позивачем правомірно нараховано 3% річних за період з 01.08.2009р. по 10.09.2009р. в сумі 4328,77 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Граніти України" (адреса: вул. Київська, 85-А, м. Кременчук, Полтавська область, 39631; ідентифікаційний код 31700726, р/р 26009050000747 в АКБ "Індустріалбанк", МФО 331304) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта" (вул. Артема, 60, м. Київ, 04050) в особі Ремонтно-будівельного управління філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта" (адреса: вул. Ярмаркова, 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 326113279, р/р 260092307 в АКБ "МТ-банк" м.Кременчук, МФО 331304) 100000грн. 00 коп. основного боргу, 328грн. 77 коп. - 3% річних, 1003грн. 29 коп. витрат з оплати держмита, 232 грн.62 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3. В іншій частині - у позові відмовити.
Суддя Безрук Т.М.
Рішення підписано: