36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
03.11.2009 р. Справа №20/220
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, смт Іванків Київська область
до Приватного підприємства "Градекс-7", м.Полтава
про стягнення 31079,80 грн.
Суддя Киричук О.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: не з"явився
Розглядається позовна заява про стягнення 31079,80 грн., в т.ч. 28 667 грн. заборгованість за договором поставки № 2705/09 від 27.05.2009р., 2 412,80 грн. пеня.
Позивач разом з позовом подав заяву про забезпечення позову. В поданій заяві позивач просить накласти арешт на майно та на грошові кошти відповідача, посилаючись на обставини, які викладені в заяві про вжиття заходів забезпечення позову. Зокрема, позивач посилається на те, що невиконання зобов'язань по оплаті товару дає всі підстави вважати, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
З огляду на ті обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, судом відмовлено в задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, про що свідчить додане до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 2726128, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав.
Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:
Відповідно до умов договору поставки товарів за № № 2705/09 від 07.06.2007 року Позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність відповідача товар, а Відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти цей товар та виплатити за нього обумовлену вартість на умовах відстрочки платежу в 3 календарних дні. (п.1.1 Договору).
На виконання умов Договору прибутковим касовим ордером, копія якого залучена до матеріалів справи, від 27.05.2009 року відповідач зробив попередню оплату в розмірі 4 300 грн.
Згідно Накладної № 5 від 27 травня 2009 року позивачем відпущено відповідачу брус хв. 50 X 100 X 4, 5 м, брус хв. 50 X 150 X 6 м в кількості 29, 97 куб. м. на загальну суму 32 967 грн.
Факт отримання продукції підтверджується підписами на вказаній накладній уповноваженої особи відповідача про одержання та Актом прийому-передачі товару № 2705/09 від 27.05.2009 року.
Згідно Гарантійного листа від 28.05.2009р. відповідач гарантував здійснити оплату за поставлений товар згідно Договору 2705/09 від 27.05.2009 року до 01 червня 2009 року.
Як зазначає позивач, та підтверджується наданими в матеріали справи доказами, на час подання позову та на момент прийняття рішення відповідач оплату отриманого товару за договором не здійснив, у зв'язку з чим заборгував позивачу 28 667 грн. (32 967 грн. - 4 300 грн.).
У відповідності до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивач надав належні докази в підтвердження факту належного виконання ним умов договору 2705/09 від 27.05.2009 року.
Відповідач доказів виконання зобов'язань за договором суду не надав.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 28 667 грн. основного боргу є обґрунтованою, та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Частиною 2 ст.217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст.230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з п.4.1. Договору за невиконання договірних зобов"язань по договору винна сторона несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день до повного відшкодування збитків від суми збитків понесених ним у вигляді прямої шкоди.
На Гарантійному листі відповідачем зазначено, що в разі несвоєчасної сплати ПП "Градекс-7" зобов'язується виплатити пеню згідно умов даного Договору.
Посилаючись на п.4.1.договору та гарантійний лист позивач у позовній заяві правомірно нарахував відповідачу пеню за несвоєчасний розрахунок за період з 01.06.2009р. по 07.10.2009р., яка склала 2 412,80 грн. (розрахунок доданий до позовної заяви).
За даних обставин, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача щодо стягнення 28 667 грн. заборгованості та 2 412,80 грн. пені.
Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Градекс-7", вул.Кагамлика, 31, корп.2, кв.88, м.Полтава, 36008 (код ЄДРПОУ 36514515, МФО 331489, р/р 260027681 в АБ "Полтавабанк") на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) - 28 667 грн. заборгованості, 2 412,80 грн. пені, 310,80 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Киричук О.А.