36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
05.11.2009 р. Справа №8/99
за позовом Приватного підприємства "Торговий Дім "ТриСтарінвест", вул. Промислова - 1, м.Кіровоград, 25014
до Холдінгової компанія у формі відкритого акціонерного товариства "АвтоКраз", вул. Київська -62, м.Кременчук, Полтавська область, 39600
про стягнення 86 940,04грн. та 10000грн. оплата послуг адвоката
Суддя Плеханова Л.Б.
Представники:
від позивача: Степанова Н.В. дов. від 02.04.09 р.
від відповідача: Самойленко Ж.С. дов.№ 19 від 05.01.09 р.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 86940,04грн., в т.ч. сума основного боргу - 81337,12грн., пені у розмірі - 5602,92грн. та 10000грн. оплата послуг адвоката.
Від позивача надійшли уточнення позовних вимог, в яких позивач просить стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 113458,93грн., в т.ч. сума основного боргу - 81337,12грн., пені у розмірі - 17906,80грн., інфляційні нарахування - 11897,13грн., 3% річних - 2317,88грн. та 10000грн. за оплату послуг адвокат.
Відповідач проти позову звперечує, з мотивів, викладених у позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив
Між ПП "Торговий Дім "ТриСтарінвест" та ХК ВАТ "АвтоКрАЗ" 28.12.2006р. укладено Договір № 28/12/06-04 з відповідними змінами і доповненнями згідно додаткових Угод, поставки продукції в асортименті та кількості відповідно до специфікації.
При укладанні Договору сторони дійшли до взаємної згоди, визначили порядок та умови поставки, розрахунків тобто врегулювали всі питання, що в даному випадку є істотними умовами та підписали вказаний Договір.
Згідно умов Договору сторони наділені відповідними правами і обов'язками, діють в рамках договірних відносин.
На виконання умов договору ПП «Торговий Дім «ТриСтарІнвест» поставлено та передано ХК ВАТ "АвтоКрАЗ" у власність комплектуючі, згідно поданих заявок, що підтверджується відповідними накладними №81 від 04.09.2008р на суму 43803,12 грн., № 91 від 3.10.2008 року на суму 29640,00 грн., №96 від 15.10.2008р на суму 2544,00грн., №106 від 25.11.2008 року на суму 10350,00 грн. та відповідними Довіреностями на отримання товару: НБД № 024145 від 3.10.2008 року; НБД № 024362 від 16.10.2008 року; НБД № 024784 від 25.11.2008р.
Умовами Договору, а саме п.7.1. передбачений порядок та строки проведення розрахунків відповідачем за поставлену продукцію, а саме оплата продукції Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Постачальника на протязі 20 календарних днів з моменту відвантаження продукції.
Розрахунки за поставлений товар здійснено відповідачем частково, шляхом перерахування 5000 грн. на рахунок позивача по факту першої поставки продукції від 4.09.2008р.
Станом на момент подання позову відповідач має заборгованість у розмірі 81337,12грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Крім того згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Тому, крім суми основного боргу, позивачем нараховано відповідачу суму інфляційних в розмірі11897,13грн. та три відсотки річних в сумі 2317,88грн.
Таким чином, позов в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 81337,12грн., інфляційних нарахувань у розмірі 11897,13грн. та 3% річних - 2317,88грн. підлягає задоволенню.
В частині стягнення з відповідача пені у розмірі 17906,80грн., суд виходить з наступного.
Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб"єктами господарювання, згідно із положеннями Господарського процесуального кодексу України є предметом регулювання Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пункт 10.3 Договору передбачає, що за прострочення платежу Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Оскільки відповідачем не виконані належним чином зобов"язання, передбачені договором, то це є підставою для застосування господарських санкцій.
Зокрема, п.6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Штрафні санкції (пеня) підлягає стягненню в межах шести місяців. Позивач безпідставно збільшив суму пені, нарахувавши її у розмірі 17906,80грн. Загальна сума пені, яка підлягає стягненню становить 5602,92грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 10000грн. за послуги адвоката.
Ст. 44 ГПК України визначає, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про адвокатуру" оплата послуг адвоката здійснюється на підставі договору між юридичною чи фізичною особою та адвокатом чи адвокатським об"єднанням.
Так, позивачем на підставі угоди на надання юридичних послуг від 01.02.2009р. за №5 було сплачено за послуги адвоката Степановій Ніні Василівнв 10000грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера №05/02 від 1.02.2009р. та №05/03 від 17.02.2009р.
Посилання відповідача на невідповідність вартості юридичних послуг позивача звичайним цінам суд знаходить необґрунтованими з наступних підстав.
Згідно з ч.3 ст.189, ч.1 ст.190 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін; вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни.
Чинним законодавством України не передбачено будь-яких обмежень у застосуванні суб'єктами господарювання вільних цін на юридичні послуги. Застосування звичайних цін здійснюється для визначення бази оподаткування господарських операцій у випадках, визначених законодавством (зокрема, ЗУ “Про податок на додану вартість” та ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”).
Відповідно до п.1.20. ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін; справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Механізм визначення звичайних цін окремо на юридичні послуги на ринку України законодавством не визначений.
В ході розгляду справи судом не встановлено будь-яких підстав вважати, що вартість послуг, наданих позивачем відповідачу за угодою №5 від 01.02.2009р. на загальну суму 10000грн., не відповідає рівню справедливих ринкових цін, оскільки відсутні докази того, що іншому замовнику юридичні послуги позивача були б надані за іншою визначеною ціною, сторони підтвердили відсутність будь-якого примусу при укладенні договору, сторони визнають, що володіли достатньою інформацією про ціни, які склались на ринку юридичних послуг.
Отже, наданими письмовими доказами підтверджується наявність правових підстав для стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у розмірі 10000грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 43,49, 82-85 ГПК України, суд,-
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Холдингової Компанії «Авто-КрАЗ» у формі відкритого акціонерного товариства (39631, м.Кременчук, вул.Київська,62, р/р 26008040135980 у філії Придніпровське регіональне управління «ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», м. Комсомольськ, МФО 331564, ЄДРПОУ 05803735, ІПН 058087316035, Свідоцтво ПДП № 23551465) на користь Приватного підприємства «Торговий Дім «ТриСтарІнвест» (25014, м.Кіровоград, вул.Промислова,1, р/р 26002060105906 КФ ЗAT КБ «Приватбанк», м. Кіровоград, МФО 323583, ЄДРПОУ 34629348, ІПН 346293411232, Св.№ 100001432) - Кіровоград, МФО 323583,ЄДРПОУ 34629348, ІПН 346293411232, Св.№ 100001432) суму основного боргу - 81337,12грн., пеню у розмірі - 5602,92грн., інфляційні нарахування - 11897,13грн., 3% річних - 2317,88грн.; 10000грн. за оплату послуг адвокат; 969,40грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили
3. В іншій частині позову відмовити
Суддя Плеханова Л.Б.