справа № 2-а-7105-2009 року
18 грудня 2009 року Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Воробйова І.В.,розглянувши у письмовому провадженні в м. Артемівську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську Донецької області про визнання права, визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни, -
22.10.2009 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську ( надалі УПФУ) про області про визнання бездіяльності та стягнення підвищення до пенсії як дитині війни, в якому зазначив, що має статус " дитини війни", у зв'язку з чим у відповідності до ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, оскільки, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. " 10-пр/2008 положення ст. 71 Закону України " Про державний бюджет на 2007 рік" та п.41 розділу II ЗУ " Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"" , якими була зупинена дія статті 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" ,визнані такими, що не відповідають Конституції України. Відповідач зазначену доплату не нараховував та не виплачував. Позивач просить визнати бездіяльністю відповідача невиплату соціальної надбавки як дитині війни та стягнути з останнього на його користь недотриману соціальну надбавку як дитині війни за період з 09.07.2009 р. по 31.12.2007 р. у розмірі 703 грн. та за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. у сумі 1074 грн., а всього у розмірі 1777 грн. , а також, зобов'язати відповідача здійснити індексацію зазначеної суми відповідно до ЗУ " Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати".
В судове засідання позивач , який був належним чином повідомлений про час розгляду справи , не з'явився, надав суду заяву, зазначивши, що наполягає на своїх вимогах та просить розглянути справу у його відсутність.
Відповідач, який був належним чином повідомлений про час розгляду справи , в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, зазначивши, що позов не визнає та просить розглянути справу у його відсутність.
Відповідно до положень ч.3 ст. 122 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Відповідно до положень ч.3 ст.122 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
У письмових запереченнях відповідача проти позову зазначено, що порядок надання пільг, передбачених ст.6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" , Кабінетом Міністрів України у 2006 р. не було зроблено. Законом України " Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст. 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" була призупинена, тому, незважаючи на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. " 1-29/2007 , яким визнано неконституційним п.12 ст.71 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 року» визнано неконституційним, видатки на підвищення дітям війни не передбачено, як і не визначено, за рахунок яких коштів і джерел , в якому порядку, який чином обчислювати вказаний розмір. Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який визнано у подальшому неконституційним. Згідно ПКМУ № 530 від 28.05.2008 р. " Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" підвищення до пенсії проводиться у твердих розмірах : з 22 травня - 48,10 грн.; з 1 липня -48,20 та з 1 жовтня -49,80 грн. Також, відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, який передбачено ст.99 КАС України, та який був пропущений позивачем без поважних причин. Просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. № 2195-1У, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни ( 2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії осіб із статусом дитина війни Таким чином на позивача повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України « Про соціальний захист дітей війни».
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду
України в м. Артемівську, що підтверджується пенсійним посвідченням з відповідною відміткою та довідкою відповідача.
Згідно довідки відповідача у 2006-2007 роках позивачу надбавка по категорії " Діти війни" не виплачувалась. З 01.01.2008 р. зазначене підвищення виплачувалось у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни і її розмір становив 10% мінімальної пенсії за віком: з 01.01.2008 р.- 47 грн.; з 01.04.2008 р.-48,10 грн.; з 01.07.2008 р. - 48,20 грн., з 01.10.2008 р.- 49,80 грн.
Відповідно до ст.6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р., що набув чинності 01 січня 2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гаранта" від 5 жовтня 2000 року № 2017-Ш, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Пунктом 12 статті 71 ЗУ " Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2007 рік з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія ЗУ " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 положення пункту 12 статті 71 ЗУ " Про Державний бюджет України на 2007 рік" , якими була зупинена дія статті 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни", визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином, положення статті 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком , були чинними лише з 09 липня 2007 р., тобто, з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, по 31 грудня 2007 р.
Відповідно до ст. 62 ЗУ " Про державний бюджет України на 2007 рік" та абзацу першого ч.1 ст.28 ЗУ " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у 2007 р. діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 січня 2007 р.-380 грн.; з 1 квітня-410,06 грн.; з 1 жовтня-415,11 грн.
Таким чином, за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст. 6 цього Закону викладена у наступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 року» визнано неконституційним.
Таким чином, за період з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р. позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність.
Згідно ст. 58 Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум складає: з 01.01.2008 року - 470 грн., з 01.04.2008 року - 481грн., з 01.07.2008 року - 482 грн., з 01.10.2008 року - 498 грн.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідно до ст.57 Конституції України всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов,язків громадян, обов'язково підлягають оприлюдненню.
Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 офіційно оприлюднене в Офіційному віснику України ,2007, № 52, 27.07.2007 р.
Таким чином, позивач повинен був дізнатися , що його право на отримання щомісячної державної допомоги у 2007 році порушено саме з моменту оприлюднення зазначеного рішення Конституційного Суду України.
Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 офіційно оприлюднене в Офіційному віснику України ,2008 № 38 , 06.06.2008 р.
Таким чином, позивач повинен був дізнатися , що його право на отримання щомісячної державної допомоги у 2008 році порушено саме з моменту оприлюднення зазначеного рішення Конституційного Суду України.
У зв'язку з тим, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав лише 22.10.2009 р., тобто, позивачем пропущено річний строк звернення до суду з вищезазначеними вимогами про стягнення підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 р. та з 22.05.2008 р .по 21.10. 2008 рік, судом не встановлено поважних причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за зазначений період.
Відмовляючи в задоволенні цієї частини вимог з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст.46 ЗУ " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Статтею 6 вказаного Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватися як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Статтею 58 ЗУ " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня-470 грн., з 1 квітня-481 грн., з 1 липня -482 грн., з 1 жовтня-498 грн.
З наданої відповідачем довідки вбачається, що «підвищення дітям війни» позивачеві призначено вперше з 01.01.2008р. у розмірі 47 грн.; з 01.04.2008р. їй виплачується до пенсії підвищення як дитині війни в розмірі 48,10 грн. щомісяця, з 01.07.2008р. - в розмірі 48,2 грн. щомісячно, з 01.10.2008р. в розмірі 49,8 грн.
Розмір недоплаченого позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни за період з 22 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року складає 231 грн. 34 коп. виходячи з наступного розрахунку:
- розмір підвищення, який відповідачу необхідно було виплатити позивачу за період з 22 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року - 347 грн. (за жовтень 498 грн. х 10 днів / 31 день = 160,65 ) + 498 грн. (листопад 2008 року) + 498 грн. (грудень 2008 року) х 30%)
- розмір фактично виплаченого відповідачем підвищення до пенсії за період з 22 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року - 115 грн. 66 коп. (16 грн. 06 коп. (жовтень 2008 року 49 грн. 80 коп. х 10 днів/ 31 день) + 99 грн. 60 коп.(листопад та грудень 49 грн. 80 коп. х 2 міс.).
- розмір недоплаченого позивачу підвищення до пенсії за період з 22 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року складає 231 грн. 34 коп. (347 грн. - 115 грн. 66 коп.), які підлягають стягненню з відповідача.
Вимоги про зобов'язання відповідача здійснити індексацію стягнутої суми на відсоток інфляції не підлягають задоволенню, оскільки, відповідно до ст.2 ЗУ " Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-111 ( в ред. від 16.01.2203 р. компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться тільки у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам.
Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Статтею 105 КАС України визначено, які вимоги може містити адміністративний позов, тобто, особа не може звертатися до адміністративного суду з будь-якими вимогами, не визначеними зазначеними нормами .
Таким чином, вимоги позивача про визнання бездіяльністю Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську невиплату позивачу соціальної надбавки як дитині війни не ґрунтуються на законі і тому не можуть бути задоволеними в цій частині.
Між тим, відповідно до ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять.
Враховуючи викладене, оскільки суд дійшов до висновку про те, що відповідачем здійснювалась бездіяльність щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії з 22.10.2008 р. по 31.12 2008 р. у розмірі 231 грн. 34 коп., тому, зазначену бездіяльність необхідно визнати протиправною.
У зв'язку з викладеним суд вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Артемівську Донецької області щодо нарахування та виплати їй підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 22.10.2008 р. по 31.12.2008 р. та стягнення з УПФУ в м. Артемівську на її користь недоотриману суму підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 22.10.2008 р. по 31.12.2008 р. в сумі 231 грн. 34 коп. В задоволенні іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Том суд не приймає посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на приписи статті 113 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” в яких визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на викладене, посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, не приймається судом до уваги, оскільки ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни ” визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ч. 3,4 ст. 8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Таким чином, доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для нездійснення таких виплат або відмови в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові затрати з Державного бюджету України; якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Оскільки вимоги позивача задоволені судом частково, тому сума судового збору ( позивачем сплачено судовий збору розмірі 3,40 грн.), яка повинна бути стягнута на користь позивача, складає 1,70 грн.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Артемівську Донецької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 22.10.2008 р. по 31.12.2008 р.
Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в м. Артемівську Донецької області за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоотриману суму підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 22.10.2008 р. по 31.12.2008 р. в сумі 231 грн. 34 коп
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1,70 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: