36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
03.11.2009 р. Справа №19/305
м. Полтава
за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області, м. Полтава
до Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроцентр", м. Полтава
про стягнення 17871,00 грн.
Суддя Безрук Т. М.
Секретар судового засідання Овсепян А.Г.
Представники:
від позивача: - не з'явився
від відповідача - Бессараб Ю.К.
Розглядається позовна заява про стягнення санкцій в сумі 17871,00 грн. за рішенням №16 від 27.02.2007 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Ухвалою господарського суду від 07.09.2007р. провадження у справі № 19/305 було зупинено до вирішення справи № 22/347 за позовом НВ ТОВ "Інтерагроцентр" до Державної інспекції України по контролю за цінами в Полтавській області, про визнання нечинним рішення №16 від 27.02.2007р. За результатом розгляду справи № 22/347 господарським судом Полтавської області прийнято постанову від 07.02.2008р. про відмову у позові.
На постанову від 07.02.2008р. подано НВ ТОВ "Інтерагроцентр" апеляційну скаргу. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2008р. апеляційну скаргу НВ ТОВ "Інтерагроцентр" повернуто без розгляду.
Ухвалою господарського суду від 12.10.2009р. провадження у справі № 19/305 поновлено.
В судовому засіданні представник відповідача усно визнав позовні вимоги.
Позивач листом від 03.11.2009р. повідомив, що економічні санкції відповідачем не сплачено.
В судовому засіданні 03.11.2009р. судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області (далі - позивач) проведено перевірку дотримання порядку правильності формування та застосування тарифів на роботи та послуги з виконання землевпорядних робіт та послуг, пов'язаних з оформленням документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки при передачі їх безоплатно у власність громадянам України, Науково-виробничим ТОВ "Інтерагроцентр" (далі - відповідач), за період з 2005-2006роки. За результатами перевірки складено акт № 000088 від 22.02.2007р.
У ході проведення перевірки позивачем встановлено, що відповідач за виконані роботи із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України, неправомірно стягував плату з громадян у розмірах від 262,00 грн. до 724,00 грн., замість дев'яти неоподаткованих мінімальних доходів громадян (153 грн.), що передбачено Законом України «Про захист конституційних прав громадян на землю»від 20.01.2005р. № 2375-ІV. Всього за період з 01.03.2006р. по 31.12.2006р. зайво отримана виручка склала 5957,00 грн.
За результатами перевірки позивачем прийнято рішення № 16 від 27.02.2007р. про вилучення у відповідача в дохід державного бюджету 17871,00 грн., що становить: необгрунована сума одержаної виручки з 01.03.2006р. по 31.12.2006р. -5957,00 грн. та штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки -11914,00 грн.
Відповідач оскаржив рішення № 16 від 27.02.2007р., подавши до суду позов до Державної інспекції України по контролю за цінами в Полтавській області, про визнання нечинним рішення №16 від 27.02.2007р. Господарським судом полтавської області як адміністративним судом за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 22/347.
За результатом розгляду справи № 22/347 господарським судом Полтавської області прийнято постанову від 07.02.2008р. про відмову НВ ТОВ "Інтерагроцентр" у позові.
На постанову від 07.02.2008р. НВ ТОВ "Інтерагроцентр" подано апеляційну скаргу. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2008р. апеляційну скаргу НВ ТОВ "Інтерагроцентр" повернуто без розгляду.
Правове регулювання ціноутворення в Україні здійснюється на підставі Закону України “Про ціни і ціноутворення” та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.
Відповідно до ст.8 Закону України “Про ціни і ціноутворення” державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів; введення Урядом України інших методів державного регулювання.
Статтею 9 Закону України “Про ціни і ціноутворення” визначено, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.
Законом України «Про захист конституційних прав громадян на землю»від 20.01.2005р. № 2375-ІV встановлено, що вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, при виділенні в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) не може перевищувати п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, крім випадків, визначених частиною першою цієї статті, не може перевищувати дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За ст. 1 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003р. 3 858-ІV визначено, що види робіт із землеустрою - обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою;
діяльність у сфері землеустрою - наукова, технічна, виробнича та управлінська діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, що здійснюється при землеустрої;
документація із землеустрою - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо;
заходи із землеустрою - передбачені документацією із землеустрою роботи щодо раціонального використання та охорони земель, формування та організації території об'єкта землеустрою з урахуванням їх цільового призначення, обмежень у використанні та
обмежень (обтяжень) правами інших осіб (земельних сервітутів), збереження і підвищення родючості ґрунтів.
Статтею 184 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла протягом 2006р.) визначено, що землеустрій передбачає:
а) встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань;
б) розробку загальнодержавної і регіональних програм використання та охорони земель;
в) складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель відповідних адміністративно-територіальних утворень;
г) обґрунтування встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;
ґ) складання проектів впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань та створення нових;
д) складання проектів відведення земельних ділянок;
е) встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок;
є) підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею;
ж) складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель;
з) розроблення іншої землевпорядної документації, пов'язаної з використанням та охороною земель;
и) здійснення авторського нагляду за виконанням проектів з використання та охорони земель;
і) проведення топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель.
Як встановлено позивачем під час перевірки та зафіксовано в акті № 000088 від 22.02.2007р. відповідачем виконані роботи із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України, при цьому відповідач за вказані роботи стягував плату з громадян у розмірах від 262,00 грн. до 724,00 грн.
Вказані роботи підпадають під визначення робіт із землеустрою, перелічені в ст. ст. 1 Закону України «Про землеустрій» та ст. 184 Земельного кодексу України.
Отже, їх вартість повинна визначатися з обмеженнями, встановленими Законом України «Про захист конституційних прав громадян на землю».
Відповідно до п. 22.5 статті 22 «Прикінцеві положення»Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року N 889-IV, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року (з урахуванням положень пункту 22.4 цієї статті).
Таким чином, встановлена за Законом України «Про захист конституційних прав громадян на землю»вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, при виділенні в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) не може перевищувати 153 грн.
Як встановлено позивачем під час перевірки відповідач за виконані роботи із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України, неправомірно стягував плату з громадян у розмірах від 262,00 грн. до 724,00 грн.; зазначене зафіксовано в акті перевірки.
Всього за період з 01.03.2006р. по 31.12.2006р. зайво отримана виручка склала 5957,00 грн.
Згідно статті 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення” від 03.12.1990р. № 507-ХІІ з наступними змінами і доповненнями, вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації разом із штрафом у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
Отже позивачем правомірно прийнято рішення № 16 від 27.02.2007р. про вилучення у відповідача в дохід державного бюджету 17871,00 грн., що становить: необгрунована сума одержаної виручки з 01.03.2006р. по 31.12.2006р. -5957,00 грн. та штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки -11914,00 грн.
Також, судом враховується, що постановою господарського суду Полтавської області від 07.02.2008р. по адміністративній справі № 22/347 було встановлено вищевказані факти порушення НВ ТОВ "Інтерагроцентр" державної дисципліни цін, а також встановлено факт правомірності винесення Інспекцією рішення № 16 від 27.02.2007р. про вилучення у відповідача в дохід державного бюджету 17871,00 грн. економічних санкцій.
Зазначена постанова набрала законної сили.
Відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.69, 71, 86, 94, 161-163 та п.6 VII Розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроцентр" (юридична адреса: вул.. Шведська, 86, м. Полтава; фактична адреса: вул. 1100-річчя Полтави, м. Полтава; ідентифікаційний код 23808816) в дохід Державного бюджету України (код платежу 21081100; на р/р у УДК м.Полтава № 31115106700002, МФО 831019, код району за ЄДРПОУ 34698804) 17871 грн. економічних санкцій.
Видати виконавчий лист після набрання цією постановою законної сили в разі надходження відповідної заяви від позивача.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Т.М. Безрук
Повний текст постанови складений: