36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
03.11.2009 Справа № 15/32
м. Полтава
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина", вул.1-го Травня, 1-А, м. Київ, 02088
до Приватного підприємства "Агрохімтехсервіс", вул. Панаса Мирного, 35, м. Гребінка, Полтавська область, 37400
про стягнення 42365,27 грн.,
Суддя Пушко І.І.
Представники:
Від позивача: Ситниченко О.В., довіреність від 12.01.2008 року;
Від відповідача: не з'явився.
Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки товару № 26/09 від 16.01.2009 року в розмірі 42365,27 грн., з яких: 37620,00 грн. -основна сума боргу, 3453,82 грн. -пеня, 463,81 грн. - три проценти річних, 827,64 грн. -інфляційні витрати.
Позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання не з'явився, повідомлення про отримання ним ухвали суду від 20.10.2009 року в матеріалах справи.
Суд визнав, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, тому відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
16.01.2009 року сторонами був укладений договір поставки № 26/09 (далі -Договір), за яким постачальник передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар.
Як свідчать наявна в матеріалах справи видаткова накладна № ЛбРНк-001345 від 07.04.2009 року та довіреність № 0000000002 від 06.04.2009 року позивач передав, а відповідач отримав товар -агрегат ґрунтообробний дисковий/2008.46.000001 на загальну суму 37620,00 грн.
Покупець зобов'язався здійснити повну оплату за товар в термін 15 календарних днів з моменту його отримання (п. 2.4 Договору), однак оплата за отриманий товар належним чином виконана не була. Актом звірки взаємних розрахунків сторони підтвердили, що станом на 20.10.2009 року за відповідачем числиться основна заборгованість по договору поставки № 26/09 від 16.01.2009 року в розмірі 37620,00 грн. Позивач посилається, що на момент подання позову та в процесі розгляду справи в суді відповідачем не вживалися заходи для погашення заборгованості.
Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати вартості отриманого товару.
Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості. За таких обставин стягненню з відповідача підлягає заборгованість за переданий товар на суму 37620,00 грн.
За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.
Пунктом 5.2 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати. Позивачем заявлено до стягнення 3453 грн. 82 коп. пені за період з 22.04.2009 року по 18.09.2009 року. Суд задовольняє вимоги про стягнення пені частково виходячи з наступного.
Згідно п. 2.4 Договору оплата товару здійснюється в термін 15 календарних днів з моменту його отримання. Видаткова накладна про відпуск товару за Договором датується 07.04.2009 р., отже 22.04.2009 року є останнім днем платежу, а нарахування пені слід здійснювати починаючи з 23.04.2009 року.
Таким чином до стягнення підлягає 1311, 03 грн. пені за період з 23.04.2009 року по 18.09.2009 року (149 календарних дні), розмір якої відповідає вимогам п. 6 ст. 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Стаття 625 ЦК України визначає обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити грошову суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Позивачем нараховано 827,64 грн. інфляційних витрат з квітня 2009 року по серпень 2009 року, а також 3% річних в розмірі 463, 81 грн. за 150 календарних днів з 22.04.2009 року по 18.09.2009 року.
При перевірці розрахунку цих сум судом виявлено, що термін, за який вони нараховані не є обґрунтованим.
Інфляційні витрати та річні є невід'ємною частиною боргу, вимоги про сплату яких кредитор вправі заявити з моменту виникнення права на позов про повернення боргу. Виходячи з п. 2.4 Договору строк для нарахування 3% річних почав свій перебіг з 23.04.2009 року. Нарахування інфляційних витрат за квітень є також необґрунтованим.
В зв'язку з наведеним судом задовольняється вимоги про стягнення інфляційних витрат та 3% річних з відповідача частково: -460,71 грн. 3% річних за 149 днів прострочки в період з 23.04.2009 року по 18.09.2009 року, та 489,39 грн. інфляційних витрат за період з травня по серпень 2009 року.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають стягненню зі сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Агрохімтехсервіс", вул. Панаса Мирного, 35, м. Гребінка, Полтавська область, 37400, код ЄДРПОУ 30167988, ІПН 301679816090 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина", вул.1-го Травня, 1-А, м. Київ, 02088, п/р 26001301002008 у ВАТ "ВТБ Банк" м. Києва, МФО 321767, код ЄДРПОУ 30722204 -37620 грн. 00 коп. основної заборгованості; 3429 грн. 08 коп. пені; 489 грн. 39 коп. - інфляційних витрат; 460 грн. 71 коп. - три відсотки річних; 419 грн. 99 коп. - відшкодування витрат по оплаті держмита; 233 грн. 97 коп. -відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині вимог у позові відмовити.
4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Суддя Пушко І.І.