36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
03.11.2009 р. Справа №19/203
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Київський маргариновий завод", проспект Науки, 3 м. Київ, 03039
до Фізичної особи - підприємця Босенко Володимира Олександровича, вул. Красіна, 63 кв.146, м. Полтава
про стягнення 455998,55 грн.
Суддя Безрук Т.М.
Представники:
від позивача: не з'явився (не викликався);
від відповідача: не з'явився (не викликався);
Розглядається позовна заява про стягнення 455 998,55 грн., з них: 415586,44 грн. - основного боргу за товар, поставлений згідно договору поставки №38 від 02.01.2008р, 34596,57 грн. -пені, 4594,28 грн. - 3% річних, 6691,77 грн. - інфляційних.
Явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалася.
Відповідач відзив на позов не надав. Ухвали, надіслані на його адресу згідно позову, повернулися до суду з відміткою поштово відділення про відсутність адресата за вказаною адресою. Згідно довідки з державного Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.10.2009р. №524137 Босенко Володимир Олександрович зареєстрований як фізична особа - підприємець за адресою: вул. Красіна, 63 кв.146, м. Полтава. На вказану адресу судом надсилалися ухвали по справі. Зазначена адреса співпадає з адресою за позовом. Отже, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Згідно п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між позивачем -ВАТ "Київський маргариновий завод" та відповідачем - Фізичною особою - підприємцем Босенко Володимиром Олександровичем укладено договір поставки товару № 38 від 02.01.2008р. та додаткову угоду № 1 до нього (далі -Договір).
За умовами даного Договору позивач (постачальник) зобов'язався поставити та передати у власність відповідача (замовника) продукцію ВАТ "Київський маргариновий завод" в асортименті, кількості та у строки згідно зі специфікацією та замовленням, а замовник зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його.
Предметом постачання є товар торгової марки «Олком»(майонез, гірчиця, маргарин) відповідно до специфікації.
Сторони по справі підписали Специфікації (додатки № 1 до Договору), в яких узгодили асортимент постачаємої продукції, її кількість та вартість (залучені до справи).
Крім того, відповідачем та позивачем оформлені відповідні заявки-розпорядження від 20.03.2009р., від 27.03.2009р., від 06.04.2009р. на поставку вказаної продукції (залучені до справи).
За умовами п.5.5 Договору передача товару за кількістю та якістю здійснюється шляхом підписання сторонами товарно-транспортної накладної. Пунктом 7.1 Договору визначено, що перехід права власності на товар відбувається у момент передачі товару та підписання сторонами супровідної документації.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 551633,11 грн. Зазначене підтверджується видатковими накладними № 4982 від 20.03.2009р., № 5524 від 27.03.2009р., № 5525 від 27.03.2009р., № 5526 від 27.03.2009р., № 6167 від 06.04.2009р., № 6168 від 06.04.2009р., а також відповідними товарно-транспортними накладними.
Пунктом 6.5 Договору встановлено, що розрахунок за поставлений товар замовник здійснює на протязі 15 банківських днів з моменту його отримання.
Відповідач в порушення умов Договору з одержаний товар розрахувався частково. Згідно наданого позивачем розрахунку відповідачем було сплачено 136046,67 грн. 08.04.2009р.
Заборгованість в сумі 415 586,44 грн. відповідачем не сплачена.
Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 415586,44 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 456 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
В п. 11.5 Договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань замовник сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, включаючи день сплати.
На підставі вказаних норм позивачем правомірно нараховано 34596,57 грн. пені за період з 09.04.2009р. по 01.09.2009р. (розрахунок -залучено до справи).
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі даної норми позивачем правомірно нараховано 4594,28 грн. -3% річних за період з 09.04.2009р. по 01.09.2009р. (розрахунок -залучено до справи).
Також є обґрунтованими вимоги про стягнення 5965,61 грн. інфляційних, нарахованих за період квітень -вересень 2009р. на заборгованість за товар, одержаний за видатковою накладною № 4982 від 20.03.2009р., та за період травень - вересень 2009р. на заборгованість за товар, одержаний за видатковими накладними № 5524 від 27.03.2009р., № 5525 від 27.03.2009р., № 5526 від 27.03.2009р., № 6167 від 06.04.2009р., № 6168 від 06.04.2009р.
Отже, позовні вимоги про стягнення 34596,57 грн. пені, 4594,28 грн. -3% річних, 5965,61 грн. інфляційних підлягають задоволенню.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в листі N 62-97р від03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», слід прийняти до уваги, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума боргу за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця -червня.
Вимоги про стягнення 726,16 грн. інфляційних, нарахованих за квітень 2009 р. на заборгованість за товар, поставлений 27.03.2009р. та 06.04.2009р., слід відхилити, оскільки підстав для нарахування інфляційних за квітень не має, так як оплата повиння проводитися протягом 15 банківських днів.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Босенко Володимира Олександровича (вул. Красіна, 63 кв.146, м. Полтава; ідентифікаційний номер 2612904376; п/р 26002710035480 в ПОБ АКБ «УСБ»м. Полтава, МФО 331014) на користь Відкритого акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" (проспект Науки, 3 м. Київ, 03039; ідентифікаційний код 00333581; п/р 26001009137 в КРД Райффайзен банк Аваль МФО 322904) 415586грн. 44коп. основного боргу, 34596грн. 57 коп. пені, 5965грн. 61 коп. інфляційних, 4594грн. 28 коп. -3% річних, 4552грн. 72 коп. витрат з оплати державного мита, 233грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. В частині стягнення 726,16 грн. інфляційних -у позові відмовити.
Суддя Безрук Т. М.