ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.06.2019Справа № 910/1023/19
Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Богдана Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720)
до Акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Хрещатик, будинок 22; ідентифікаційний код 21560045) в особі Чернігівської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" (14000, Чернігівська область, місто Чернігів, Деснянський район, проспект Миру, будинок 28; ідентифікаційний код 25572588)
про стягнення 3 176,82 грн,
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Чернігівської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" про стягнення 3 176,82 грн, з яких 1 575,29 грн - пеня, 257,18 грн - 3% річних та 1 344,36 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 1987/14-ТЕ-39 від 27.12.2013 купівлі-продажу природного газу в частині своєчасного розрахунку за поставлений природний газ, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення штрафні санкції за прострочення платежів, а також 3% річних та інфляційні втрати.
Ухвалою Господарського суд міста Києва від 01.02.2019 відкрито провадження у справі № 910/1023/19, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання) та визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.
22.02.2019 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує проти задоволення позову у зв'язку зі спливом строку позовної давності. Також до позову долучено окремо заву про застосування строку позовної давності щодо заявлених позовних вимог.
05.04.2019 до канцелярії суду надійшли заперечення позивача на заяву про застосування строків позовної давності в яких позивач зазначив, заява відповідача є безпідставною, оскільки в пункті 9.5 Договору №1987/14-ТЕ-39 від 27.12.2013 сторони погодили збільшений строк позовної давності, а саме 5 (п'ять) років як щодо основної заборгованості, так і щодо штрафів, пені, інфляційних нарахувань та відсотків річних.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
27.12.2013 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в якості постачальника (далі - позивач, продавця) та Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" (в особі в.о. Директора Чернігівської дирекції УДППЗ "Укрпошта"), правонаступником якого є Акціонерне товариств "Укрпошта" в особі Чернігівської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта", в якості покупця (далі - відповідач, покупець) було укладено договір № 1987/14-ТЕ-39 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупця у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 (далі - газ), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах Договору.
Згідно пункту 3.1. Договору продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі.
Загальна сума вартості природного газу за Договором складається із сум вартості місячних поставок газу (пункт 5.5 Договору).
В розділі 6 Договору сторони погоди порядок та умови проведення розрахунків. Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1 Договору). В платіжних дорученнях покупець повинен зазначати номер Договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата (пункт 6.3 Договору).
У разі невиконання покупцем пункту 6.1 Договору продавець, відповідно до пункту 7.1 Договору, має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості неоплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості.
Пунктом 7.1 Договору сторони встановили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 Договору він зобов'язаний сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Також, в пункті 9.3 Договору сторони визначили, що строк, у межах якого вони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю 5 (п'ять) років.
Строк дії Договору визначений в розділі 11 становить з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
На виконання умов Договору позивачем було передано у власність відповідача газ на загальну суму 68 612,58 грн, що підтверджено актами приймання-передачі природного газу, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи, а саме:
Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 на суму 12 663,89 грн;
Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2014 на суму 14 835,86 грн;
Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2014 на суму 9 784,97 грн;
Акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2014 на суму 4 377,98 грн;
Акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2014 на суму 968,81 грн;
Акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2014 на суму 848,36 грн;
Акт приймання-передачі природного газу від 31.07.2014 на суму 950,47 грн;
Акт приймання-передачі природного газу від 31.08.2014 на суму 1 165,19 грн;
Акт приймання-передачі природного газу від 30.09.2014 на суму 1 154,72 грн;
Акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2014 на суму 2 323,83 грн;
Акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2014 на суму 3 714,21 грн;
Акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2014 на суму 15 824,29 грн.
Факт отримання газу на зазначену суму відповідачем не заперечується.
Водночас, за твердженням позивача, яке не спростовано відповідачем та матеріалами справи, оплата за спожитий газ здійснювалася відповідачем несвоєчасно, з порушенням строків, визначених в пункті 6.1 Договору.
Спір у справі виник у зв'язку із систематичним неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого природного газу, у зв'язку з АТ "Укрпошта" в особі Чернігівської дирекції АТ "Укрпошта" пеню у розмірі 1 575,29 грн, 3% річних в сумі 257,18 грн та 1 344,36 грн інфляційних втрат.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статей 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Пунктом 3.3 Договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу за період з січня по грудень 2014 року, які підписані представниками та скріплені печатками сторін, підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором з поставки природного газу відповідачу загальною вартістю 68 612,58 грн відповідно до актів наведених вище.
Вказані вище акти складені та підписані представниками обох сторін без будь-яких зауважень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином виконано свої зобов'язання з поставки відповідачу продукції за Договором загальною вартістю 3 998 148,52 грн.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторонами у пункті 6.1 Договору визначено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання (стаття 12 Цивільного кодексу України), а отже виникають підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У пункті 7.2 Договору сторони погодили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 Договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені у розмірі 1 575,29 грн та 3 % річних у розмірі 257,18 грн та інфляційних втрат в сумі 1 344,36 грн, суд визнає його арифметично вірним та належно обґрунтованим.
Відповідач у відзиві заперечив проти стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання ним умов Договору з огляду на закінчення трирічного строку позовної давності щодо заявлених позовних вимог. Також разом з відзивом відповідачем було направлено до суду заяву про застосування строків позовної давності.
Водночас, зазначений аргумент відповідача не приймається судом оскільки, як вже було встановлено вище, у пункті 9.3 Договору сторони визначили, що строк, у межах якого вони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю 5 (п'ять) років.
Зазначена позиція наведена також і у запереченнях позивача на заяву про застосування строків позовної давності.
Приписами статтей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, а також, враховуючи, що позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, покладені в основу позову, і в той же час відповідачем не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Чернігівської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" про стягнення 3 176,82 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Хрещатик, будинок 22; ідентифікаційний код 21560045) в особі Чернігівської дирекції Акціонерного товариства "Укрпошта" (14000, Чернігівська область, місто Чернігів, Деснянський район, проспект Миру, будинок 28; ідентифікаційний код 25572588) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Богдана Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) пеню у розмірі 1 575,29 грн (одна тисяча п'ятсот сімдесят п'ять гривень 29 копійок), 3 % річних у розмірі 257,18 грн (двісті п'ятдесят вісім гривень 18 копійок), інфляційні втрат в сумі 1 344,36 грн (одна тисяча триста сорок чотири гривні 36 копійок) та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ