справа № 2-о-112/2007
провадження №2-р/489/7/19
Іменем України
24 червня 2019 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
за участю секретаря судового засідання Коденко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва заяву адвоката Кіркоян Х.А., подану в інтересах ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 07.05.2007 по справі № 2-о-112/2007 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, який має юридичне значення
встановив:
У квітні 2019 року адвокат Кіркоян Х.А., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав до суду заяву про роз'яснення рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 07.05.2007 по справі № 2-о-112/2007 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, який має юридичне значення.
Підставою необхідності роз'яснення рішення вказав, що 07.05.2007 Ленінським районним судом міста Миколаєва було ухвалено рішення, яким встановлено факт проживання ОСОБА_1 на Україні в м. Миколаєві з 1990 року.
При цьому, згідно п. 10 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 за № 215, для встановлення належності до громадянства України, відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 3 Закону особа, яка станом на 24.08.1991 або на 13.11.1991 не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим її законним представником, подає судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24.08.1991 або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13.11.1991.
Тому просить у роз'яснити, чи було судом при винесенні вищевказаного рішення враховано, що ОСОБА_1 , 1981 року народження, починаючи з 1990 року був привезений своїми батьками для постійного проживання в АДРЕСА_1 (Україна) АДРЕСА_2 в неповнолітньому віці та те, що ОСОБА_1 , 1981 року народження, постійно проживав в неповнолітньому віці на території України в м. Миколаєві по вул АДРЕСА_2 , 79 починаючи з 1990 року, станом на 24.08.1991 року.
У судове засідання сторони не з'явилися, що відповідно до частини 3 статті 271 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви за їх відсутності.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частин 5, 9 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його складання.
Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд дійшов наступного.
Із матеріалів цивільної справи встановлено, що рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 07.05.2007 по справі № 2-о-112/2007 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, який має юридичне значення було встановлено факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на Україні в м. Миколаєві з 1990 року.
08.06.2007 р. Ленінським районним судом міста Миколаєва по вищевказаній справі було ухвалено додаткове рішення, яким встановлено факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на Україні в АДРЕСА_2 з 1990 року по теперішній час.
18.04.2017 Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва було відмовлено у відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по вищевказаній справі з тих підстав, що наданий час рішення суду є виконаним та особа отримала паспорт громадянина України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Згідно із пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Виходячи із системного тлумачення положень чинного законодавства, рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, за змістом статті 271 ЦПК України та з урахуванням наведених роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України, роз'яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих пунктів рішення, які підлягають виконанню та розуміння яких викликає труднощі.
Як вбачається із вказаного рішення та додаткового рішення зміст його резолютивної частини є зрозумілим, так як встановлено факт проживання особи на території України в м. Миколаєві АДРЕСА_2 , починаючи з 1990 року (тобто, на той час особа була неповнолітньою) та до часу ухвалення судом рішення та на даний час рішення суду є виконаним, про що свідчить отримання ОСОБА_1 паспорту громадянина України.
За таких обставин, враховуючи положення статті 271 ЦПК України та те, що рішення суду є зрозумілим та не містить недоліків, які полягали в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, на даний час рішення суду є виконаним, підстави для задоволення заяви відсутні.
Керуючись статтями 271, 353 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви адвоката Кіркоян Х.А., поданої в інтересах ОСОБА_1 , про роз'яснення рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 07.05.2007 по справі № 2-о-112/2007 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, який має юридичне значення.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду на протязі п'ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст судового рішення складено 24.06.2019.
Суддя І.В. Коваленко