Справа № 467/1274/18
2-о/467/1/19
05.06.2019 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Явіци І.В.
присяжних - Доротюк А.П., Лаврик Л.І.
з участю секретаря судового засідання Андросової А.В.
заявника - ОСОБА_1
представника заявника - Сорочан В.О.
представника третьої особи - Кривіцької Ж.О.
в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Арбузинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Благодатненська сільська рада Арбузинського району Миколаївської області, ОСОБА_2 про оголошення особи померлою,-
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
Представник заінтересованої особи - Гарбуза Ю.М.- Кривіцька Ж.О. звернула до суду з письмовим клопотанням про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду.
Зокрема, своє звернення умотивувала тим, що заява про оголошення особи померлою розглядається в окремому провадженні, а відповідне судове рішення необхідне заявнику для прийняття спадщини.
Як наслідок, представник вважає, що має місце спір про право, а саме : прийняття спадщини після покійної сестри, спадкоємцем після смерті якої є лише її син ОСОБА_3 , якого заявник і зажадає визнати померлим для прийняття спадщини ще й після нього.
При цьому, автор клопотання стверджує, якщо дослівно цитувати клопотання, що заявник не має права на прийняття спадщини після смерті сестри, оскільки її єдиним спадкоємцем є син ОСОБА_4 , то ОСОБА_1 , намагаючись вступити в спадщину, захищаючи своє право на спадщину, звернулась до суду саме з цією заявою.
Тож, посилаючись на положення ч.6 ст. 294 ЦПК України, представник заінтересованої особи просила суд залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду.
Позиція інших учасників справи
Заявник та її представник в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання, вказуючи на те, що ОСОБА_1 в силу положень Цивільного кодексу України має право на прийняття спадщини, що є неможливим без оголошення особи померлою.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про його дату, час і місце були повідомлені належно, причин неявки не вказали, проте, направили до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Тому, з урахуванням положень ст. 223 ЦПК України, суд не вбачав перешкод у вирішенні порушеного перед ним питання за відсутності інших учасників справи.
Мотиви, із яких суд виходив при вирішенні порушеного перед ним питання і положення закону, яким він керувався, постановляючи ухвалу
За таких обставин, суд з'ясувавши позиції присутніх учасників справи, перевіривши доводи і обгрнутованість внесеного на його розгляд клопотання, прийшов до таких висновків.
Як слідує із поданої ОСОБА_1 заяви, а так само і пояснень її представника, оголошення ОСОБА_3 померлим заявнику необхідне для прийняття спадщини після смерті її сестри - матері ОСОБА_3 , а також і після нього самого.
Зокрема, суд має у своєму розпорядженні відомості про те, що ОСОБА_3 , щодо оголошення якого померлим заявником ставить питання, доводиться сином ОСОБА_5 , яка, у свою чергу, є сестрою заявника ОСОБА_1
Отже, в силу ч.1 ст. 1262 ЦК України заявник ОСОБА_1 , є спадкоємцем другої черги за законом після смерті своєї сестри ОСОБА_5 , а відповідно до ч.1 ст. 1263 того ж Кодексу вона гіпотетично може бути спадкоємцем третьої черги за законом після ймовірної смерті її племінника - ОСОБА_3 , задля оголошення якого померлим вона й звернулась до суду.
Тож, в силу ч.2 ст. 1223 ЦК України, ОСОБА_1 має право на спадкування за законом після смерті цих осіб.
При цьому, за нормою ч.1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. А часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою ( частина третя статті 46 цього Кодексу).
До того, ж право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, що прямо випливає із положень ч.3 ст. 1223 ЦК України.
Як наслідок, можливість реалізації права заявника на спадкування прямо пов'язана із фактом смерті спадкодавця, а у цьому випадку, із оголошенням померлим її племінника.
Тобто, без належного підтвердження факту смерті особи або, як у даному випадку, оголошення її померлою у встановленому законом порядку, за наявності для того підстав, спадщина не відкривається.
За такого, ті обставини, які вказані представником заінтересованої особи у письмовому клопотанні, не можуть бути підставою для залишення заяви без розгляду, оскільки не свідчать про наявність спору про право, позаяк, інших спадкоємців після смерті сестри заявника ОСОБА_5 та її сина ОСОБА_3 , у разі, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для оголошення його померлим, немає.
При цьому, суд у даному випадку відхиляє посилання представника заінтересованої особи на постанови Верховного Суду, оскільки останні стосуються установлення фактів, що мають юридичне значення у розумінні ст. 315 ЦПК України, у той час, оголошення фізичної особи померлою це спеціально визначена законом процедура, яка не пов'язана з установлення фактів, інакше кажучи, оголошення особи померлою не є установленням факту, хоча й розглядається судом за правилами окремого провадження і породжує певні юридичні наслідки , позаяк, згідно із ч.1 ст. 47 ЦК України, правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають урахі смерті.
На існування інших обставин, які б свідчили про наявність спору про право у цьому випадку представник заінтересованої особи не вказувала.
Суд же, у контексті принципу диспозитивності, розглядав указане звернення лише в межах заявлених вимог і вказаних обставин, і саме з їх урахуванням прийшов до висновку, що клопотання представника заінтересованої особи є необгрнутованим, а тому у його задоволенні належить відмовити.
Тобто, на даному етапі суд не встановив дійсності обставин, які б свідчили про наявність спору про право, однак, не виключає такої можливості у подальшому.
З цих мотивів, керуючись ст.ст. 258-261 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання представника заінтересованої особи - Гарбуз Юрія Миколайовича - Кривіцької Жанни Олександрівни про залишення заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п'ятнадцяти ) днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя І.В. Явіца
Присяжні А.П. Доротюк
Л.І. Лаврик