Справа № 462/3369/18
(заочне)
24 червня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - Кирилюк А.І
з участю секретаря судового засідання - Гула М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, про надання дозволу на виїзд дітей за кордон без згоди батька, суд
07.06.2018 року заявник звернулася у суд з заявою, у якій просить надати дозвіл на виїзд за межі України до Італійської Республіки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у супроводі матері ОСОБА_1 з 01.08.2018 року по 31.08.2018 року включно та з 01.08.2019 року по 31.08.2019 року включно, без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 23.10.2009 року і від спільного подружнього життя мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 04 липня 2016 року рішенням Залізного районного суду міста Львова було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Син, на разі, проживає з матір'ю, а батько проживає окремо від сім'ї. На даний час дитина потребує оздоровлення, тому для цього йому необхідно з'їздити на море. У зв'язку з чим позивачка має намір з'їздити з сином на море в Італію, що також сприятиме всебічному розвитку дитини та розширенню її кругозору. В позасудовому порядку позивачка зверталася до відповідача з заявою, щоб він надав довіреність, якою б надав дозвіл з'їздити з сином на море в Італію, в періоди: червень 2018 року та червень 2019 року. Але відповідач не виконав дане прохання, що зумовило звернення до суду.
Позивачка її представник у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. Однак представник позивача подав до суду заяву, у якій просить проводити розгляду справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить такі задовольнити.
Суд ухвалив справу розглядати у заочному порядку без відповідача, який без поважних причин у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання. Однак матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті.
Суд ухвалив проводити розгляд справи у відсутності представника третьої особи - Органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, оскільки остання, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, у судове засіданняне з'явилася, про причини неявки суд не повідомила.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 23.10.2009 року і від спільного подружнього життя мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ./а.с.5/
04 липня 2016 року рішенням Залізного районного суду міста Львова було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Позивачка наголошує, що оскільки дитина потребує оздоровлення, сину потрібно поїхати на море, а також позивачка хоче забезпечити дитину належним розвитком.
З матеріалів справи встановлено, що позивачкою вживались заходи для позасудового врегулювання даної ситуації, що стверджується заявою, адресованою відповідачу, з проханням для надання дозволу на виїзд дитини за кордон /а.с.11-12/, що не дала своїх результатів.
Стаття 33 Конституції України передбачає, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно ч. 2 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
Відповідно до ч.3 ст.313 Цивільного кодексу України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноваженими ними.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Статтями 3, 6 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
Статтею 150 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані поважати дитину.
Відповідно до вимог ст.7, 155 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Статтею 12 вищевказаного закону України виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 рок № 57 із змінами і доповненнями, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків /усиновлювачів/ та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду за кордон з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Позивач ОСОБА_1 зверталась до відповідача ОСОБА_2 із письмовим проханням про надання нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон /а.с.11-12/, яке останній отримав, однак, згоди відповідач не надав.
Враховуючи наведене, оцінюючи зібрані по справі, докази в їх сукупності, виходячи з інтересів дитини ОСОБА_3 , суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю, надати тимчасовий дозвіл на виїзд дитини за кордон для поїздки на море.
З урахуванням норм ст. 141 ЦПК України, суд приходить до переконань, про те, що з відповідача слід стягнути на користь позивачки суму сплаченого нею судового збору у розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст. 3 Конституції України, ст. 2 Протоколу №4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Керуючись ст.ст. 12, 13, 77-81, 141, 223, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст.7, 150, 155 Сімейного кодексу України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Законом України «Про охорону дитинства», суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, про надання дозволу на виїзд дітей за кордон без згоди батька - задовольнити.
Надати дозвіл на виїзд за межі України до Італійської Республіки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у супроводі матері ОСОБА_1 з 1 серпня 2019 року по 31 серпня 2019 року включно, без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 704,80 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява була подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови .
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
Третя особа: Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Виговського, 34.
Текст судового рішення складений 24.06.2019 року.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: А.І. Кирилюк