Справа № 444/3926/18
Провадження № 2/444/523/2019
20 червня 2019 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Зеліско Р. Й.
секретар судового засідання Мамедова Г. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 , третя особа: Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі,-
Позивач Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 , третя особа: Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі.
Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області від 08.01.2019 року провадження по даній справі відкрито.
Судом поставлено на вирішення питання закриття провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а саме у зв'язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Учасники в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення в матеріалах справи та розпискою відповідача ОСОБА_1 .
Однак представник позивача Адміністрації Державної прикордонної служби України подав на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач подав на адресу суду заяву про закриття провадження по справі у зв'язку із непідсудністю справи Жовківському районному суду Львівської області. Просить справу розглядати у його відсутності.
Представник третьої особи Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького подав на адресу клопотання про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просять такі задовольнити. Не заперечують проти ухвалення заочного рішення по справі.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється .
Суд вважає за можливе вирішити питання закриття провадження по справі за відсутності представника позивача, відповідача, представника третьої особи, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, а також беручи до уваги те, що учасники належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.
Вивчивши оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається із витягу з послужного списку (аркуш справи 8) ОСОБА_1 проходив військову службу (навчання) в Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького. В подальшому проходив військову службу на посадах в органах охорони державного кордону.
Копією контракту про проходження громадянином України військової служби в Державній прикордонній службі стверджується, що такий було укладено між тимчасово виконуючим обов'язки ректора Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького полковником Шинкаруком ОСОБА_2 Миколайовичем та військовослужбовцем ОСОБА_3 Васильовичем строком на 5 років з 01 березня 2015 року по 29 лютого 2020 року, згідно якого ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання протягом дії цього контракту проходити військову службу на посадах осіб офіцерського складу в органах Державної прикордонної служби.
Відповідно до частини 10 статті 25 «Про військовий обов'язок і військову службу», курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Даною нормою визначений вичерпний перелік альтернативних передумов для відшкодування витрат пов'язаних з утриманням військовослужбовців у вищому навчальному закладі, зокрема: 1) дострокове розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість; 2) відмова від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу; 3) звільнення з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону.
З матеріалів справи вбачається, що наказом начальника 7 прикордонного загону (I) категорії Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України від 05.03.2018 року №55-ос з відповідачем було припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби та звільнено з військової служби за пунктом «и» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
Отже, предметом спірних правовідносин в справі є відшкодування відповідачем витрат, повязаних з його утриманням у вищому навчальному закладі відповідно до вимог вказаного Закону України № 2232-XII, а також порядку і умов, визначених постановою Кабінету Міністрів України №964 від 12.07.2006 року.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Положеннями КАС України визначено повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
У п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України закріплено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частин 1 та 4 ст. 2 Закону України № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.Отже, зазначеними нормами прямо передбачено, що військова служба є публічною службою.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З метою утвердження правової визначеності Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 року в справі 723/18/17 висловила правову позицію про те, що спори, які пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат, відбувається після її звільнення з державної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
У межах цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному судочинстві в силу вимог статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Наведені норми, фактичні обставини справи та правові висновки свідчать про те, що спір у даній справі фактично виник між особою, яка проходила військову службу, та суб'єктом владних повноважень, а отже, є публічно-правовим.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
За таких обставин суд вважає, що цей спір як публічно-правовий повинен вирішуватися не в порядку цивільного судочинства, а за нормами КАС України, тому провадження у справі підлягає закриттю.
Згідно ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З огляду на підстави закриття провадження у справі позивач вправі звернутись до суду з клопотанням про повернення сплаченого ним при зверненні до суду з цим позовом судового збору згідно платіжного доручення № 4344 від 05.12.2018 року в розмірі 2043 грн. 96 коп.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ч. 2 ст. 247, п. 1 ч. 1 ст. 255, ч. 2, 3 ст. 255, ст. 256, ч. 4 ст. 263 ЦПК України, п. 17 ч. 1 ст. 4, п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд,-
Провадження по справі за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 , третя особа: Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі- закрити.
На виконання норми ч. 1 ст. 256 ЦПК України роз'яснити позивачу Адміністрації Державної прикордонної служби України, що розгляд справи віднесений до юрисдикції Львівського окружного адміністративного суду.
Роз'яснити позивачу Адміністрації Державної прикордонної служби України про право на повернення сплаченої суми судового збору за їх клопотанням, поданим у Жовківський районний суд Львівської області.
Копію ухвали направити учасникам- для відома.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення, проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили з дня прийняття рішення апеляційною інстанцією.
Суддя: Зеліско Р. Й.