Справа №461/3951/19
21 червня 2019 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника Львівської митниці Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника Львівської митниці управління ПМП та МВ начальника відділу ОР про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, тимчасово не працює, проживає: АДРЕСА_1 ,
за ст.471 Митного кодексу України,
встановив:
13.05.2019 року близько 16 години ОСОБА_1 , повертаючись з приватної поїздки з РП в Україну через м/п «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС транспортним засобом марки «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_1 обрала смугу руху "зелений коридор" в якості пасажира. В ході проведення поглибленого огляду в салоні та-багажному відділенні автомобіля, без ознак приховування від митного контролю, було виявлено товар, який відповідно до ст. 378 МК України та Постанови Кабінету Міністрів України № 434 від 21.05.2012 року є обмеженим до переміщення через митний кордон України, а саме: сир плавлений з маркуванням на упаковці у кількості 136 упаковок, загальною вагою 17,7 кг; сир з маркуванням на упаковці у кількості 84 упаковок, загальною вагою 22,7 кг; продукт сироподібний з маркуванням на упаковці у кількості 18 упаковок, загальною вагою 61,7 кг; сир з маркуванням на упаковці у кількості 16 упаковок, загальною вагою 25,6 кг. Вищевказані продукти харчування ОСОБА_1 визнала своєю власністю.
Відповідно до ст.526 МК України, вважаю можливим провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не з'явилася в судове засідання, хоча належним чином повідомлялась про час і місце розгляду справи, виходячи з нижченаведеного.
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши представника Львівської митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Статтею ст. 471 МК України передбачена відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Згідно ч.4 ст.366 МК України, громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою.
Стаття 378 Митного кодексу України «Обмеження щодо ввезення громадянами товарів на митну територію України» встановлює, що пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються в і - 24 групах УКТ ЗЕД та ввозяться громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах не дозволяється.
Постановою КМУ від 21.05.2012 року № 434 «Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання» визначено, що громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах: в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, - у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, а саме обравши зону спрощеного митного контролю, остання намагалась перемістити через митний кордон України товар, шляхом недекларування, який обмежений до ввезення на територію України, що підтверджується протоколом про порушення митних правил №2042/20900/19 від 13.05.2019 року, копією паспорта ОСОБА_1 , копією контрольного талону, копією контрольного талону, актом проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, описом предметів, вилучених у ОСОБА_1 .
Аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України доведена повністю.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, приймаю до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, яка раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувалась, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу, в межах встановлених санкцією ст. 471 МК України, а товар, що став предметом порушення митних правил, який, відповідно до ст. 378 Митного кодексу України та постанови КМУ № 434 від 21.05.2012 року «Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання», обмежений до переміщення через митний кордон України, слід конфіскувати в дохід держави.
У відповідності до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Так, ст.40-1КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384,20 гривень.
Також, з особи, яка притягається до відповідальності, на підставі ч.1 ст.519 МК України, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил на складі митниці.
Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 471, 486, 527, 528 МК України, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 Митного кодексу України та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень 00 копійок.
Вилучений, згідно протоколу №2042/20900/19 від 13.05.2019 року товар, а саме: сир плавлений з маркуванням на упаковці у кількості 136 упаковок, загальною вагою 17,7 кг; сир з маркуванням на упаковці у кількості 84 упаковок, загальною вагою 22,7 кг; продукт сироподібний з маркуванням на упаковці у кількості 18 упаковок, загальною вагою 61,7 кг; сир з маркуванням на упаковці у кількості 16 упаковок, загальною вагою 25,6 кг - конфіскувати в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товарів, що є предметом порушення митних правил в сумі 325,67 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави в особі Державної судової адміністрації України 384,20 гривень судового збору.
Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.
Суддя Стрельбицький В.В.