336/6302/18
2/336/601/2019
21 червня 2019 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,при секретаріБрагіній І.В.,розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Запорізької міської ради, ОСОБА_2 ,третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Кукурудз Тетяна Юріївна,про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
В жовтні 2018 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому зазначає,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 ,дід та баба позивачки(батьки ОСОБА_3 ) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,померли після смерті її батька (їх сина ОСОБА_3 )ІНФОРМАЦІЯ_2та ІНФОРМАЦІЯ_3відповідно.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності належала квартира за адресою АДРЕСА_1 ,яка входить до складу спадщини після їх смерті.
Протягом встановленого законом строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позивач не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини через поважні причини,оскільки повідомлення від нотаріуса Кукурудз Т.Ю.про відкриття спадщини було надіслано на її адресу простим листом 06.09.2018 р.,отримано нею вже після закінчення строку на прийняття спадщини(після 08.08.2018 р.)
Також зазначає,що вона перебувала на лікуванні як до дня смерті спадкодавця ОСОБА_5 в період з 09.01.2018 р.по 20.01.2018 р.,так і після її смерті в період з 03.03.2018 р.по 09.03.2018 р.,з 11.04.2018 р.по 15.08.2018 р.,та не могла одразу дізнатися про смерть своєї бабусі.
Батько позивача ОСОБА_3 ,її дід та баба (батьки ОСОБА_3 ) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заповітів не залишили.
Посилаючись на те,що про наявність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 їй невідомо,строк на прийняття спадщини пропущений з поважних причин,якими є стан здоров'я та несвоєчасне повідомлення нотаріуса про відкриття спадщини,позивач просить суд на підставі ст.1272 ч.3 ЦК України визначити додатковий строк для прийняття спадщини,що відкрилася після смерті діда ОСОБА_4 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ,та баби ОСОБА_5 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ,тривалістю три місці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою суду від 26.02.2019 р.до участі у справі залучений співвідповідач ОСОБА_2
Відповідачем територіальною громадою в особі Запорізької міської ради наданий відзив на позов,в якому зазначено,що Запорізька міська рада не заперечує проти позовних вимог та вважає можливим слухання справи без участі їхнього представника.
Співвідповідачем ОСОБА_2 поданий відзив на позов,в якому він посилається на необґрунтованість вимог позивача та відсутність доказів поважних причин пропуску строку прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_4 ,а зазначені у позові причини пропуску строку прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_5 ,а саме тимчасова непрацездатність та перебування на періодичному амбулаторному лікуванні,не були істотними непереборними труднощами,які з об'єктивних причин перешкодили спадкоємцю подати заяву про прийняття спадщини,а відсутність у спадкоємця інформації про смерть спадкодавця,з яким вона ніколи не спілкувалась та не підтримувала родинних відносин,не є підставою для встановлення додаткового строку на прийняття спадщини.
У відповіді на відзив представник позивача адвокат Шумейко І.П.зазначив про те,що позивач та спадкодавці ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за життя мешкали за різними адресами окремими сім'ями,тому позивач не змогла своєчасно дізнатися про їх смерть,а її перебування на лікарняному як до,так і після смерті баби ОСОБА_5 , є поважними причинами пропуску строку на прийняття спадщини та підставою для задоволення позову.
Третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Кукурудз Т.Ю.надіслала письмові пояснення,за змістом яких вказала,що 03.09.2018 р.за заявою ОСОБА_2 була заведена спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_6 № 65/2018,встановлено обсяг спадкового майна,коло спадкоємців,в тому числі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,спадкові справи після смерті яких не заводились.04.09.2018 р.на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про відкриття спадщини,проте несвоєчасне повідомлення або неповідомлення нотаріусом спадкоємців про відкриття спадщини не може вважатись поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В судовому засіданні у вступному слові представник позивача адвокат Шумейко І.П.зазначив,що позивач ОСОБА_1 по праву представництва є спадкоємицею після смерті діда та баби ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,оскільки її батько ОСОБА_3 помер раніше за них.За відсутності інформації про смерть спадкодавців,позивач не змогла у встановлений законом строк подати заяву про прийняття спадщини,чому також перешкоджали поважні причини,якими є перебування ОСОБА_1 на лікарняному в певні періоди 2018 р.як до,так і після смерті спадкодавця ОСОБА_5
В судовому засіданні у вступному слові представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Погрібна С.О.підтримала поданий відповідачем відзив на позов та просила відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 ,оскільки остання не спілкувалась із спадкодавцями та не підтримувала з ними родинних відносин,з цих причин не була обізнана про їхню смерть,що і є фактичною причиною пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини,але не являється підставою для визначення додаткового строку.Інші зазначені у позові причини,як то перебування позивача на амбулаторному лікуванні в певні періоди 2018 р., не мають істотного значення для вирішення справи,оскільки самі по собі не являються поважними,є похідними від фактичної причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини,якою є необізнаність позивача про смерть спадкодавців.
Третя особа приватний нотаріус Кукурудз Т.Ю.в судове засідання не з'явилась,про свою позицію у справі суд повідомила у письмових поясненнях,її неявка не перешкоджає розгляду справи без її участі.
Всебічно вивчивши обставини справи,заслухавши учасників справи та їх представників,дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений необґрунтовано,не підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Як передбачено ст.11 ЦК України,підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є,зокрема,акти цивільного законодавства,а згідно ст.1220 ЦК України встановлено,що смерть спадкодавця породжує спадкові правовідносини.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1223 ч.1,2 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
В частині 1 ст. 1270 ЦК України зазначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 ,про що надані копії свідоцтва про смерть,після смерті яких відкрилася спадщина за законом.
Син спадкодавців ОСОБА_3 помер раніше ІНФОРМАЦІЯ_5 ,позивач ОСОБА_1 відповідно до ст.1266 ЦК України як онука спадкодавців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 претендує успадкувати ту частку спадщини, яка належала б за законом її батькові ОСОБА_3 , якби він був живим на час відкриття спадщини,та зазначає,що про наявність інших спадкоємців їй невідомо.
При розгляді справи в суді встановлено,що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,крім сина ОСОБА_3 ,що помер раніше за них,мали ще дочку ОСОБА_8 ,яка фактично прийняла спадщину після смерті батьків,оскільки на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцями.
Як встановлено ст.1268 ч.1,1270 ЦК України,спадкоємець,який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкодавцем,повинен подати в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини протягом строку шість місяців,який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно матеріалів справи,спадкодавці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на час смерті були зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 зареєстрована та мешкає за адресою АДРЕСА_2 ,тобто на час відкриття спадщини після смерті діда і баби не проживала постійно із спадкодавцями і для прийняття спадщини повинна була подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини протягом строку шість місяців,який починається з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2та тривав до ІНФОРМАЦІЯ_6,після смерті ОСОБА_5 починався ІНФОРМАЦІЯ_3та тривав до ІНФОРМАЦІЯ_7.
З матеріалів спадкової справи № 65/2018 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_8 ,03.09.2018 р.заведеної приватним нотаріусом Кукурудз Т.Ю.,встановлено,що спадкові справи після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не заводились,фактично спадщину після смерті цих осіб прийняла їх дочка ОСОБА_8 ,яка не оформила спадкових прав.
Як за змістом позову,так і у поясненнях представника позивач в суді йдеться про те,що фактичною причиною пропуску ОСОБА_1 строку на прийняття спадщини після діда та баби є необізнаність про їхню смерть,про що позивач вперше дізналася з повідомлення нотаріуса Кукурудз Т.Ю.,надісланого на її адресу 04.09.2018 р.
У постановах Верховного Суду України № 6-85цс12 від 26.09.2012 р.,№ 6-1486цс15 від 04.11.2015 р.була висловлена правова позиція про те,що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Аналогічні обставини встановлені судом у даній справі.
Отже, незнання спадкоємця про смерть спадкодавця як причина пропуску строку для прийняття спадщини не може бути визнана поважною, оскільки саме по собі без установлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.
Такий висновок узгоджується з нормами, викладеними в статтях 1222, 1220, 1269, 1270, 1272 ЦК України, якими регулюються питання порядку прийняття спадщини.
При розгляді справи судом не встановлено інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення позивачем дій щодо прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_4 ,вони не зазначені ані у позові,ані у вступному слові її представника.
Перебування на амбулаторному лікарняні позивач у певні періоди 2018 р.як то,так і після смерті баби ОСОБА_5 ,очевидно не є поважними причинами,оскільки не позбавляло її реальної можливості подати заяву про прийняття спадщини протягом встановленого законом строку.
В цьому контексті варті на увагу доводи представника відповідача ОСОБА_2 про те,що в такий спосіб цивільне законодавство встановлює відповідальність спадкоємця,який за життя не спілкувався із спадкодавцем та не підтримував з ним родинних відносин.
Аналізуючи наведене,за результатами розгляду справи суд не встановив передбачених законом підстав для задоволення позову.
На підставі ст.ст.16,1261,1270,1272 ч.3 ЦК України, ст.12,13,76,81,141,258,259,265,280,284,353,355 ЦПК України,суд-
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення,а у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення,зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.А.Галущенко