№ 336/3633/18
Пр..№ 2/336/206/2019
31 травня 2019 р. м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Дмитрюк О.В.,
за участю секретаря Петрова С.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (представник позивача - ОСОБА_2 ) до Запорізької міської Ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на частину квартири у порядку спадкування за законом, -
Позивач 03.07.2018 р. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначив, що з 2005 р. по 2016 р. постійно проживав однією сім'єю з його рідною тіткою - ОСОБА_3 та її чоловіком, дядьком - ОСОБА_4 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 квартира АДРЕСА_1 належала на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 від 30.12.1999 р.. виданого Шевченківською районною адміністрацією м.Запоріжжя.
ІНФОРМАЦІЯ_1 . померла рідна тітка позивача - ОСОБА_3 , яка за життя залишила на користь позивача заповіт на 1\2 частину квартири.
На підставі заповіту позивачем було отримано свідоцтво про право на спадщину за заповітом в розмірі 1\4 частини квартири, оскільки іншу частину спадкового майна ОСОБА_3 отримав її чоловік ОСОБА_4 , як непрацездатний вдівець померлої, у порядку ч.1 ст.1241 ЦК України.
Таким чином, після смерті рідної тітки позивачу на праві власності належить 1\4 частина квартири, а чоловіку тітки, ОСОБА_4 - 3\4 частини.
Після смерті тітки позивач продовжував проживати однією сім'єю з ОСОБА_4 , оскільки у того не було інших родичів, а у позивача не було іншого житла.
ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_4 помер.
Після укладення шлюбу у подружжя ОСОБА_5 не було дітей, позивач фактично був подружжю за сина, постійно доглядав за тіткою та дядьком, які були похилого віку та не могли самостійно себе забезпечувати. Проживав постійно з ними в їх квартирі, був пов'язаний з ними спільним побутом.
Іншого житла позивач не мав.
За життя ОСОБА_3 склала заповіт на користь ОСОБА_1
ОСОБА_1 , як до смерті рідної тітки, так і після, продовжував доглядати за ОСОБА_4 Після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позивач поховав їх разом на кладовищі разом з іншими рідними померлих в с.Бурчак Михайлівського району Запорізької області.
Після смерті дядька позивач звернувся до П'ятої Запорізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого.
ІНФОРМАЦІЯ_3 постановою нотаріуса позивачу було відмовлено в прийнятті спадщини з тієї підстави, що ним не було надано нотаріусу документів, які б свідчили про родинні відносини з померлим.
Обставинами, що свідчать про факт проживання позивача однією сім'єю з подружжям ОСОБА_5 є, зокрема, його реєстрація в квартирі за даресою: АДРЕСА_1 з 2005 р. по цей час.
ОСОБА_6 та мати позивача - ОСОБА_7 були рідними сестрами, а позивач є рідним племінником ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 займався похованням подружжя Волкових та єдиний звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
За позовом ОСОБА_1 просить встановити факт його проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 в період з 05.08.2005 р. по 14.01.2015 р. та визнати за ним право власності на ѕ частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою судді Голубкової М.А. від 13.08.2018 р. справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 17.09.2018 р.
17.09.2018 р. підготовче судове засідання відкладено на 26.10.2018 р. у зв'язку з хворобою судді.
26.10.2018 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 20.11.2018 р.
20.11.2018 р. розгляд справи було відкладено на 10.01.2019 р. через хворобу судді.
10.01.2019 р. розгляд справи відкладено на 29.01.2019 р. у зв'язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті.
На підставі розпорядження № 123 від 27.02.2019 р. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2019 р. справу передано в провадження судді Дмитрюк О.В., призначено судове засідання на 16.04.2019 р.
16.04.2019 р. розгляд справи відкладено на 31.05.2019 р. у зв'язку з перебуванням судді в іншому провадженні.
Представник позивача в судовому засіданні подітримав позов, просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача направив до суду заяву, згідно якої Запорізька міська Рада не заперечує проти вимог заявника та просить розглядати справу без їх участі (а.с.81).
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, приймаючи до уваги позицію представника відповідача, суд вважає, що позов заявлений обгрунтовано і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 від 30.12.1999 р., виданого Шевченківською районною адміністрацією м.Запоріжжя, належала на праві спільної сумісної власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповідом після смерті ОСОБА_3 (а.с.27). Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з ј частини квартири АДРЕСА_2 .
Свідоцтво про право на спадщину за законом на ј частку від квартири не видано (а.с.27).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 (а.с.21).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді ѕ часток квартири АДРЕСА_2 , з яких Ѕ частина належала спадковдавцю, як частка у спільній сумісній власності, а ј частина, як спадщина за законом, яку померлий успадкував після смерті дружини ОСОБА_3 , але не оформив своїх спадкових прав (а.с.24-25).
До П'ятої Запорізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 у встановлений законодавством шестимісячний строк звернувся лише позивач ОСОБА_1 (а.с.105-106).
15.06.2016 р. постановою нотаріуса позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з тієї підстави, що ним не було надано документів, які б свідчили про родинні відносини з померлим (а.с.24-25).
Ч.2 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як роз'яснено судам у п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
З наданих позивачем письмових доказів, а саме свідоцтв, які підтверджують факт спорідненості дружини спадкодавця з позивачем (а.с.14, 15, 16, 17, 18), реєстрація їх в одному житловому приміщенні (а.с.12-13, 114), документів, які свідчать, що саме позивач поніс витрати на поховання подружжя ОСОБА_5 (а.с.30,), а також свідчень свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , судом встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали разом зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Враховуючи, що ОСОБА_1 , як спадкоємець четвертої черги, прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 у порядку, визначеному ч.1 ст.1269 ЦК України, суд дійшов висновку, що пред'явлений ним позов є обґрунтованим, законним та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 (представник позивача - ОСОБА_2 ) до Запорізької міської Ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на частину квартири у порядку спадкування за законом - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в період з 05.08.2005 р. по 14.01.2015 р.
Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на ѕ частини квартири АДРЕСА_2 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В.Дмитрюк