№ 336/1579/19
провадження № 2/336/1873/2019
/заочне/
18 червня 2019 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Дмитрюк О.В.,
за участі секретаря Петрова С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - районна адміністрація Запорізької міської Ради по Шевченківському району, як орган опіки та піклувння) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернувся 14.03.2019 р. до суду з вищевказаним позовом.
В позовній заяві вказує, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 04.09.2009 р.
Від шлюбу мають двох малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з ним.
Діти знаходяться на його утриманні, відповідач не приймає ніякої участі у їх матеріальному забезпеченні, у вихованні, розвитку, не цікавиться здоров'ям та здобутками. Більш того, з 2016 р. сини не бачили свою матір, але вона отримує за рішенням суду аліменти, кошти витрачає на власний розсуд.
ОСОБА_2 самоусунулася від виконання батьківських обов'язків, жодних перешкод у спілкуванні з дітьми він не чинив.
Посилаючись на те, що відповідач систематично свідомо нехтує батьківськими обов"язками по відношенню до дітей, та на ст..ст.150, 155, 164, 181, 183 СК України, за позовом ОСОБА_1 просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо її синів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також стягнути на його користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення синами повноліття, з моменту подачі позову.
Ухвалою від 20.03.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 14.05.2019 р.
14.05.2019 р. закрито підготовче провадження і призначено судове засідання на 18.06.2019 р.
Позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує, просить задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце його проведення повідомлялась у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позов не подавала.
Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч.4 ст..223 та ч.1 ст.280 ЦПК України.
Представник третьої особи направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує, просить постановити рішення з урахуванням інтересів малолітніх дітей, на підставі досліджених судом доказів, а також врахувати висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітніх дітей.
На підставі ч.3 ст.211 ЦПК України, розгляд справи було проведено за відсутності представника третьої особи.
В силу ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію позивача та представника третьої особи, суд вважає, що заявлений позов обґрунтований, законний і підлягає задоволенню, виходячи з наступних встановлених судом фактичних обставин і відповідних їм правовідносин:
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 21 грудня 1995 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
За змістом ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Ст.150 СК України передбачено обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Згідно із ч.ч.2 та 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини і водночас, санкція (відповідальність) за протиправну винну поведінку матері або батька.
За змістом пунктів 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Судом встановлено, що позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено наданими свідоцтвами про народження (а.с.8,9).
Мати не виконує покладених на неї законом батьківських обов'язків по вихованню, утриманню, фізичному та духовному розвитку дітей.
Обставини зазначені позивачем в позові підтверджені дослідженими судом письмовими доказами.
Так, відповідно до довідки від 11.03.2019 р., виданої КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» (а.с.12), діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходяться під наглядом педіатричної служби з народження. З 2016 р. мати з дітьми Сіроштан амбулаторію не відвідує, здоров'ям синів не цікавиться, ними не опікується. У випадках хвороби дітей листок непрацездатності видавався батькові, який і укладав декларації про вибір їм лікаря-педіатра.
Згідно характеристик Запорізької загальноосвітної школи І-ІІІ ступенів № 95 (а.с.13, 14-15) учня 1-А класу ОСОБА_4 та учня 3-В класу ОСОБА_3 мати не приділяє уваги синам, нехтує вихованням, батьківські збори не відвідує, на з'язок не виходить.
Відповідно до висновку районної адміністрації Запорізької міської Ради по Шевченківському району, орган опіки та піклування дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка за місцем реєстрації не мешкає, засоби зв'язку з нею відсутні (а.с.28-29).
Враховуючи, що викладені в позовній заяві твердження позивача в процесі розгляду знайшли своє підтвердження, тривалий період свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов"язками та інтереси малолітніх дітей, суд задовольняє позовні вимоги про позбавлення батьківських прав.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення аліментів, суд виходив з наступного.
За положеннями ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Ч.3 ст.181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ст.182 СК України при призначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Ч.2 ст.182 СК України передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ч.1 ст.191 СК України).
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення аліментів на утримання дітей підлягають задоволенню.
На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, які склалаються з судового збору в сумі 768,40 грн.
Оскільки ОСОБА_1 , як одержувач аліментів, від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції звільнений (п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»), відтак, відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір в сумі 768,40 грн. за подання позовної заяви підлягає стягненню з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 280-284, 354ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - районна адміністрація Запорізької міської Ради по Шевченківському району, як орган опіки та піклувння) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів- задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), батьківських прав відносно його малолітніх синів - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 наролдження.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.03.2019 року і до повноліття дітей.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 768,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В.Дмитрюк