1Справа № 335/1038/19 2-а/335/59/2019
12 червня 2019 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Рибалко Н.І.,
за участі секретаря судового засідання Косатої М.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 1 відділу 2 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Білоконь Артура Юрійовича, третя особа: Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора роти 1 відділу 2 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Білоконь Артура Юрійовича, третя особа: Управління патрульної поліції в Запорізькій Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
19.01.2019 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інспектором роти №1 відділу №2 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, лейтенантом поліції Білоконем Артуром Юрійовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 375296, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
В постанові зазначено, що ОСОБА_1 , 19.01.2019 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом, автомобілем ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1 , здійснила зупинку в зоні дії знаку 3.34, чим порушив вимоги п.п 8.4 в ПДР України.
Позивач у позовній заяві зазначає, що керуючи автомобілем ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1 , рухалась 19.01.2019 року о 09 годині 30 хвилин проспектом Металургів у м. Запоріжжі, шукаючи Медичну лабораторію “Синэво”, що знаходиться за адресою пр. Металургів, 24. Шукаючи зазначену адресу та рухаючись в середній смузі з маленькою швидкістю (приблизно 20 км/годину), щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху, подала сигнал про намір повороту праворуч, щоб звільнити середню смугу, та з'їхала в крайню праву смугу. Проте, не думала зупинятися, оскільки бачила дорожній знак 5.41.1 “Пункт зупинки автобусу”, який забороняє зупинку ближче 30 м від дорожнього знаку такої зупинки з обох боків.
В той же час, в дзеркало заднього виду бачила, як позаду їхав автомобіль патрульної поліції, який наблизився і включив проблисковий маячок. Позивач зупинилась, оскільки розцінила включений проблисковий маячок як вимогу зупинитися. Після чого один із інспекторів підбіг до автомобіля, назвавши свою посаду та прізвище, ім'я та по-батькові, він попросив надати посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Після чого працівник патрульної поліції повідомив, що позивач здійснила 2 порушення ПДР України, а саме зупинку в зоні дії знаку “Пункт зупинки автобусу” та зупинку в зоні дії знаку 3.34 “Зупинка заборонена”, у зв'язку з чим буде складено відносно позивача постанову за одне порушення ПДР України, а саме за зупинку в зоні дії знаку 3.34 “Зупинка заборонена”. Пояснення про зупинку на вимогу патрульної поліції Відповідачем взагалі до уваги прийняті не були.
Позивач, посилаючись на те, що поведінка позивача не була протиправною та винною, що вимоги ПДР України позивач не порушувала, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 375296 від 19 січня 2019 року.
Позивач надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує, просить його задовольнити.
Належно повідомлений про час та місце розгляду справи відповідач в судове засідання не з'явився.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Справа розглядається у відповідності до ч.3 ст. 194 КАС України, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.
Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.
Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №375296 від 19.01.2019 року - ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1 , 19.01.2019 року о 09-40 годині в м. Запоріжжя, пр.. Металургів, б.24, водій здійснила зупинку в зоні дії знаку 3.34, чим порушила вимоги п.п 8.4 в ПДР України.
За вчинення вказаного правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають з права особи оскаржити рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно п. 8.4 в ПДР України - заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Знак 3.34 "Зупинку заборонено". Забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За нормою ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, будь-яких доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові не надав, не спростував тверджень позивача, викладених в позовній заяві.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд рахує, що відповідачем не було доведено належними, достатніми та допустимими доказами, що позивач порушив вимоги дії знаку 3.34 та вимоги п.п 8.4 в ПДР України.
Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем суду не надано.
Так єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Будь-яких інших доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.
Оскільки доказів відповідачем не надано, то суд, враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену КУпАП та Конституцією України, виходить з того, що показання позивача з приводу конкретних обставин його дій на дорозі не спростовані і відповідають дійсності, і у такому випадку не доведено наявність складу адміністративного правопорушення, за яке позивач притягнутий до відповідальності, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора роти 1 відділу 2 батальйону 4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Білоконь Артура Юрійовича, третя особа: Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 375296 від 19 січня 2019 року, складену інспектором роти №1 відділу №2 батальйону №4 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, лейтенантом поліції Білоконем Артуром Юрійовичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн., справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Н.І.Рибалко